Старий рік минув, встановлюючи небувалий рекорд

Роман Колісник

“Старий рік минув... Уже давно... Ну, і що? Ніби нічого нового не сталося, й усе повторилося, як кожного року...”

Так думаючи, ліг я спати. Та чомусь не спиться. І не знаю чому, бо день пройшов нормально. Ні, треба сказати, як в Україні у такій ситуації кажуть: НОРМАЛЬНО!!! Однак кожен має своє НОРМАЛЬНЕ. Навіть Янукович, очевидно, Президент. Бо він Проффессор. (Я забув, котра буква була подвійно написана на його дипломі, то вмудрився й здублював обидві). І нагло заснув... Приснився сон. Ясний, як місяць у вишневому садочку за старих часів. Мушу розповісти моєму приятелеві, тому від політики, бо він найкраще інтерпретує сни. З українського політичного життя. Та це не був сон, а вияснення реального факту... у сні.

– Що ся де діє? – зпитав мене мій приятель, як звичайно – перепрошую, – як нормально, на вітання.

– Старий рік минув...

– Ну і що?

– Новий наступив...

– Уже давно...

– А старий залишив найбільший, найунікальніший та неповторний світовий рекорд, – кажу йому протяжним тоном, щоб додати містерії.

– Що ти? О-о-о!!! Янукович скочив вище себе? – він мені впік.

– І Янукович у цей рекорд замішаний, – сказав я піднесеним тоном, аж сам здивувався й майже вигукнув: – Де коли в історії людства їхали в одному автомобілі чотири живі президенти одної країни?

Мій приятель потиснув мені руку, якби я став президентом на місці Януковича.

– Але, – кажу, – це голий факт. А в тому факті ховаються містерійні питання.

– Мгу...

–  Наприклад, хто дав ініціативу до такого акту?

– Хто міг дати, як не Янукович. Він хоче слави, популярности, поваги ітеде…

– Про що вони говорили під час своєї поїздки? – я знову запитав.

– Мабуть, про ніщо. Бо що такі люди мають до говорення. Вони вже все сказали.

– Наприклад?

– Кравчук сказав про Кучму: “Найбільша моя помилка – це те, що я призначив Кучму прем’єр-міністром України”. Що більше може сказати, й що Кучма на такий суперполітичний коментар може відповісти? Він усе сказав і підтвердив своїми президентськими діями. Вичислити їх, треба б написати цілу книгу.

– Він і написав “Україна не Росія”, – відповів я.

– Кажуть, що ніби йому написали, а він підписався, навіть не читаючи до кінця. Тому ця книга така половинчаста, як його політика.

– Чи дав він прочитати своїй першій леді Люді?

– Їй не треба читати такі теревеньки, бо для неї все ясно...

– Мгу...

– Росія не Україна, але Росія в Україні... А українці в Росії...

– І що далі?

– Про Ющенка Кравчук дещо більше висловився, кажучи: “З Ющенка такий президент, як з мене курка...”

– Я сказав би замість “курка”, – перервав я своєму приятелеві, – “когут”. Це підвищило б статус як не Кравчука, то Ющенка...

– Ет! Не перебивай! – відрубав мій приятель. – Не в тому суть, бо Кравчук ще додав: “Обдурити людей можна дуже просто. Віктор Ющенко нормальна людина – тільки він ненормальний президент. Його випадково обрали президентом. А головна причина його невдач – це те, що в нього “не звідти руки ростуть”.

– Зачекаймо, що Ющенко йому відповість, якщо відповість, – зрезиґновано сказав мій приятель.

І з’явилася відповідь: “Президента Ющенка обрали мільйони українців, як, власне, свого часу і Леоніда Кравчука. Коли перший президент ображає третього президента – він ображає вибір українських громадян та українську історію”, – заявила речник Ющенка Ірина Ванникова.

– Думаєш, що це слова Ющенка чи самої Ірини, як її по батькові? – зацікавився я.

– Де би вона сама до того додумалася. Бо, як сталося на останніх виборах, ображених не може бути.

– Чому?

– Бо ображені голосували “проти всіх”, і сьогодні можуть винуватити за негаразди тих, які голосували, з доброї чи злої волі, за пляшку пива чи склянку оковитої, за одного чи другого президентського кандидата, – закінчив свою політологію мій приятель.

– Що це доказує? – запитав я заінтриговано.

– Доказує те, що ти собі забажаєш.

– Дайми на то, – вжив я його фразу.

– Дайми на то: кажуть, що в нас нема єдности – а от чотири президенти об’єднано виступили, в одному автомобілі. Чи може бути більша єдність?! Подумай...

Думай-подумай... Дайми на то...