НОВІ ВИДАННЯ    Аудіокниги сучасних українських письменників

Лідія Корсун

Наприкінці минулого року в культурному житті України сталась значна подія. Значна на фоні наступу сучасного уряду на українську мову, відміну ним українізації фільмового екрану, започатковану попереднім урядом, зменшення україномовних видань тощо. 

У Києві рік тому з’явилось українське видавництво з незвичною назвою “Аудіо-електронна література”, скорочено – “АЕЛ”. Його організатори – молоді випускниці Київської  української школи № 172 Олена Жигилевич, Олександра Правдива, Вікторія Корсун. Їхня ідея: українська мова мусить зазвучати живою в усій своїй красі, зазвучати устами її сьогоднішніх майстрів слова – українських письменників. І ось на сьогодні ми маємо 12 найменувань компакт-дисків видавництва “АЕЛ”. Десять з них із серії “Сучасна проза” – це твори майстрів пера і  знавців людських душ – письменників, начитаних ними самими або акторами. Звучить кожен з них від 4 до 6 годин.

У цьому першому випуску заговорили вголос найвідоміші сьогодні, можна сказати, культові автори, які на слуху в любителів літератури, літературної критики і в суспільному житті. Деякі з них – це готові класики, твори яких перекладені іноземними мовами, нагороджені  преміями. Серед них перш за все широко відомий в Україні і Європі 45-літній Юрій Андрухович. В Європі він часто буває, там його читають, там він зустрічається зі своїми читачами на конференціях, там отримав три європейські премії. Андрухович не байдужий до політики, постійно, щедро і, незважаючи на ранги можновладців, починаючи з Президента, коментує поточні події в Україні. Він є одним з найяскравіших особистостей-сучасників завдяки поєднанню таланту, ерудиції, неординарности мислення, принципової громадянської позиції. Андрухович сам блискуче начитав на трьох дисках три свої твори: повість “Рекреації” і романи “Московіада” та “Дванадцять обручів”.

Тарас Прохасько – зовсім інший, філософ, котрий весь у собі, аполітичний. Проте його порівнюють із самим Сковородою. Коли запитали київську молоду письменницю І. Кирпу, хто, на її думку, з українських літераторів достойний Нобелівської премії, то вона назвала саме івано-франківця Прохаська. Його роман “НепрОсті” начитала актриса Тамара Плашенко.

Юрій Покальчук та Юрій Винничук – ветерани пера, ведучою тематикою яких є одна з вічних і найбільш популярних серед  читачів –  це повісті про кохання. Літературознавець Дмитро Стус, наприклад, так оцінив твори першого з них: “Ю. Покальчук – один з небагатьох сучасних письменників, хто намагається рятувати людину від безнадій й у кожному творі переконує читача, що квітка кохання (може, єдина справжня цінність нашого світу) таки існує”.  Покальчук представив свій збірник “Час прекрасний”, два твори з якого начитує сам і два – актор Сергій Бойко.

Степан Пушик – журналіст, редактор, прозаїк, поет, фольклорист, чиї твори перекладено 16-ма мовами, запропонував роман-казку про Карпати і людей Карпат “Страж-Гора”, удостоєний Національної премії ім. Т. Г. Шевченка.

П’ять років тому, як грім серед ясного неба, прозвучало ім’я випускника середньої школи, 17-літнього автора опублікованого роману “Культ”  Любка Дереша. Його зразу охрестили вундеркіндом. І недарма. Сьогодні 22-річний автор, щойно випускник економічного факультету університету, опублікував свій четвертий роман “Намір”, який майстерно начитав на диску аелівців. Читачів, які не сприйняли у попередніх його творах модної нині серед молоді ненормативної лексики, можу заспокоїти: в “Намірі” цієї вади автор позбувся. Всі попередньо названі автори – галичани.

Літераторів-киян представляють дві талановиті та чарівні жінки, народжені в 60-их рр. Ірен Роздобудько пише твори від трілерів та детективів до психологічних драм, дуже плодовита і популярна. Лариса Денисенко – адвокат,  диктор телеканалу “1+1”, літераторка-інтелектуалка, що може писати і на іноземних мовах, використовує в художній творчості українську. Вона підкреслює реалістичність своїх творів: “Пишу про те, що відбувалось зі мною чи моїми друзями”. Романи Роздобудько “Зів’ялі квіти викидають”  та  Денисенко “Танці в масках”, що увійшов у фінал конкурсу “Краща книга-2006”, начитала актриса Лариса Хоролець, яка відома як перший міністр культури незалежної України. 

І, накінець, два CD з серії “Театр перед мікрофоном” – це драми Лесі Українки, які звучали у свій час на Українському радіо у спеціальній, відомій, функціонуючій десятиліттями програмі “Театр перед мікрофоном”. Читають корифеї української сцени, починаючи з А. Бучми. Ціну цієї ідеї, здійснену молодими згаданими ініціаторами та ветераном радіомовлення Ніною Новоселицькою, важко скласти.  Отож, зазвучали дев’ять Лесиних  драм, в т. ч.: “Бояриня”, “Лісова Пісня”, “Камінний господар”, “Оргія”, “Давня Казка”,  “Касандра” та ін.

Звучання на дисках і якість їх оформ-лення – відмінні, використано еко-упаковку (не синтетичну). На обкладиках – короткі тексти про авторів кращих літературознавців, що самі по собі є маленькими шедеврами. Автори також звертаються до читачів із вступним словом. Перші вживачі кажуть, що таке видання навіть у руках приємно тримати, воно випромінює тепло. І не дарма: виконавці ідеї робили свій проект з великою любов’ю до слова, до літератури, до національної культури.

Презентація випуску відбулась 13 грудня 2006 р. Цікаво, що уже сьогодні є ті покупці серед російськомовних, які раніше не читали українською. Важливо й інше: цей проект є частково бізнесовим, частково доброчинним, бо має працювати і з бібліотеками, і з товариством сліпих, і з лікарнями, де подовгу лежать хворі.

Для суботніх українських шкіл діаспори, для всіх родин, в яких культивується національна ідентичність, такі видання неоціненні. Адже тут звучить жива, сучасна українська мова. Мова кращих художніх творів сучасників. Зацікавлені можуть скористатись сайтом “АЕЛ”: www.ael.com.ua

Для листів і замовлень ael@ael.com.ua