Відзначення в ООН Голодомору-Геноциду 1932-1933 рр. в Україні

Із самих початків діяльності Світової Федерації Українських Жіночих Організацій та інших українських організацій діаспори найважче було донести світові правдиву історію про Голодомор в Україні 1932-1933 рр. На жаль, інформаційна блокада навколо питання Голодомору в Україні, яка утримувалась комуністами, КГБ та урядом Росії більш як півстоліття, продовжується й надалі, незважаючи на історичні факти, представлені істориками України та світу. Сам президент України Віктор Янукович зняв зі свого президентського вебсайту інформацію про Голодомор та визнання світом того, що Голодомор 1932-1933 рр. був геноцидом українського народу. І сьогодні відчувається натиск на делегатів Асамблеї ООН, щоб не визнати Голодомор 1932-1933 рр. як Геноцид українського народу.

3 грудня 2010 року у штаб-квартирі ООН відбувся Поминальний захід на тему: „Харчі як продовольча безпека для всіх поколінь, уроки минулого: пам’ятаючи тих, хто загинув під час Голодомору в Україні у 1932-1933 роках, та жертв інших штучних голодів у ХХ і ХХІ століттях”.

На запрошення Представництва України при ООН Світова Федерація Українських Жіночих Організацій виступила одним із співорганізаторів тематичних доповідей та концерту-реквієму вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні у 1932-1933 рр. На заклик Надії Шміґель, головної репрезентантки СФУЖО до ООН (NGO), було скликано комітет у складі: Тамара Гало-Олексій – голова Українського Конґресового Комітету Америки, Маріанна Заяць – голова Союзу Українок Америки, Марта Кокольська – довголітній організатор відзначень Голодомору в ООН, а також представник від Ради Організацій та Світового Обміну Інформації Асоціації Об’єднаних Націй США (UNA – USA Council of Organizations and World Information Transfer). Цьогорічне відзначення в ООН було присвячене матерям і дітям, котрі загинули у страшні роки Голодомору. Статистика доводить, що однією третьою жертв були діти.  Українська приказка каже: „Без дітей нема майбутності, нема нації, нема народу, нема держави”. З тої причини українська нація зазнала величезних втрат у подальшому духовному, культурному та політичному розвитку.

Відкрити концерт-реквієм було надано Преосвященному Владиці Павлу Хомницькому від Єпархії УГКЦ та відомій в діаспорі оперній співачці Анні Бачинській, котрі спільно з присутніми провели молитву „Отче наш”.

У своєму вступному слові ведуча концерту Тамара Гало-Олексій розповіла про трагедію Голодомору, про її причини і наслідки.

До першого виступу було запрошено вокальний ансамбль школи з Бронксу (Hyde Leadership Charter School) під музичним керівництвом Джоан Ґузман. Хор, який часто виступає на заходах UNICEF, виконав пісню-славень ООН „Can you hear”.

Переплітаючи мистецьку частину з доповідями, п. Гало-Олексій представила і попросила до слова надзвичайного і повноважного посла України, дост. Юрія Сергеєва. У своєму виступі Ю. Сергеєв підкреслив, що вшанування жертв Голодомору 1932-1933 рр. стали традицією у штаб-квартирі ООН, і ціль таких відзначень – не тільки вклонитись невинним жертвам Голодомору, але й зробити усе можливе, щоб такі події ніколи не повторювались у майбутньому. Пан Сергеєв зазначив, що в листопаді 2010 р. Генеральною Асамблеєю ООН була прийнята резолюція про “Право на їжу”, в якій визнано проблеми забезпечення продовольством усіх потребуючих у багатьох регіонах світу, тому тема голоду є актуальною і сьогодні. Юрій Сергеєв висловив вдячність усім дослідникам Голодомору в Україні, завдяки котрим правда про цю жахливу подію продовжує поширюватися по світу. Він також відзначив Союз Українок Америки та голову СУА Маріанну Заяць за спонсорування видання книги про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні “Свіча пам’яті”, автором якої є д-р Валентина Борисенко.

Надзвичайно вражаючими бу-
ли музичні композиції у виконанні ансамблю дзвонів Першої Української Баптистської Церкви у Філадельфії під керівництвом Ірини Шелохової.

У доповіді, яку виголосила Марія Шкамбара – голова Світової Федерації Українських Жіночих Організацій, було підкреслено ту велику трагедію, яку пережив український народ, а особливо те, що пережили діти і жінки під час Великого Голоду в Україні 1932-1933 рр.

Зокрема зазначалось, що довгі роки українська діаспора поширювала серед урядів вільного світу факти про трагедію українського народу, але Москва заперечувала існування цієї трагедії. Вона вимагала розслідування цього злочину і визнання Голодомору 1932-1933 рр. Геноцидом українського народу.

PHOTO

Зліва направо: Тамара Гало-Олексій – голова Українського Конґресового Комітету Америки, достойний Юрій Сергеєв – надзвичайний і повноважний посол України, постійний представник України при ООН, Марія Шкамбара – голова СФУЖО