“...Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини
України – Галичина, Буковина Закарпаття і Придніпрянська Україна в одну Велику
Україну...”
22
січня 1919 року
Ще ніколи перед тим
у молодій державі – Україні слова цього Акту Злуки не набирали такої
важливости, як тепер, коли існує загроза її цілісности та неподільности. Довгі
віки Україна була в неволі, і після проголошення державности в 1918 році і
втрати її у 1921 році територію України ще не раз ділили між собою наші
історичні сусіди. Тому сучасні події в Україні турбують нас, і, відзначаючи
Січневі роковини, Пласт в Оттаві сконцентрував свою увагу на аспекті єднання.
З думкою про єдиний український народ наша Пластова Станиця вже довгі роки
відбуває відзначення Листопадового Зриву в українській католицькій церкві, а
Січневі роковини – в українській православній церкві. Отже, в неділю, 28 січня
2007 року в пластових одностроях, з нашими курінними прапорами (101-го Мішаного
куреня УПЮ ім. Володимира Івасюка і 1-го куреня УПС ім. О. і С. Тисовських) ми
відбули Службу Божу з о. Ігорем Охрімчуком в наміренні українського народу в
українському православному соборі Успіння Пресвятої Богородиці. Співав хор під
диригентурою Ірини Смішної. Пластуни відспівали пластове “Отче наш”.
Пластовий апель для відзначення Січневих роковин з участю громади відбувся
в залі собору. Бунчужний пл. роз. Лукаш Мончак провів збірку та звіт станичній
пл. сен. дов. Христі Лук’яненко, яка доручила йому провадити програмою дня. На
наказ бунчужного станиця привітала пластовим “Скоб” присутнього посла України в
Канаді д-ра Ігоря Осташа, і достойного гостя запросили до участи. Після молитви
“Царю небесний” та пластового славня “Цвіт України і краса” пл. сен. Микола
Біланюк відчитав пластовий наказ, в якому пояснив ціль відзначення роковин
Державности і Соборности України, бо хоч країна не втримала незалежности, все ж
таки “відроджений український дух і прагнення до самостійности не загинули”,
сказав він.
Опісля зв’язковий 101-го Куреня ім. Володимира Івасюка пл. сен. кер. Олег
Кандиба звільнив пл. вірлицю Любу Решітник з юнацтва, а ст. пл. Люда Мончак
зняла з неї червоно-чорну юнацьку хустку і зав’язала їй старшо-пластунську
зелену. Бунчужний зарядив на її честь “Тричі скоб!”.
Святочну гутірку до пластунів і української громади виголосив пл. сен. кер.
Борис Сірський. Він наголосив на історичній вартості Четвертого Універсалу 22
січня 1918 року, згадав про найвищу жертву Крутянських Героїв 29 січня 1918
року, а особливо вказав на важливість об’єднання Української Народної
Республіки і Західно-Української Народної Республіки в одну державу. Наприкінці
він пригадав усім про вже історичний факт “Живого ланцюга”, створеного на
заклик Народного Руху України 21 січня 1990 року між Києвом і Львовом, в якому
взяли участь понад 400 тисяч людей. Він звернувся до громади підтримати
пластунів і відтворити “Живий ланцюг” з вірою, що Україна є і залишиться
неподільною. На тлі пісні “Від синього Дону до сивих Карпат одна нероздільна
родина” між двома знаками “Київ” і “Львів” створився довгий ланцюг-півколо, у
якому взяли участь усі присутні – пластуни, громада зі своїм священиком і посол
України.
Вірш Євгена Крименка “Живий ланцюг”, написаний під враженням цієї події,
виголосили юнаки: Борис і Олекса Біланюки, Боян і Остап Войчишини та Іван
Герасим. Одна з п’яти його строф звучить так:
Живий ланцюг від Києва до Львова...
Крізь села й городи, поля і ріки
Сягнув за море, в гамір міст великих,
Звеном нас в’яже єдности й любови.
Зв’язковий Олег Кандиба у супроводі гітари і групи пластунів заспівав пісню
на власні слова і музику під назвою “Марш молодих патріотів”. Остання строфа
цієї пісні звучить так:
Узялись за руки вірні сестри і брати,
Розвіялась чорная хмара,
Споконвічна мрія наша сяє на ввесь світ –
Могутня Українська держава.
Наприкінці бунчужний попросив посла України Ігоря Осташа до привіту. Достойний
гість сказав, що він сам був учасником першого “Живого ланцюга”, і окреслив
настрої, пов’язані з тими подіями. Також наголосив на важливості зв’язків на
всіх рівнях, а в нашому випадку – конструктивних взаємин між діаспорою й
Україною. В додатку було висвітлено відеозвернення Президента України Віктора
Ющенка, у якому він привітав український народ з Днем Соборности і наголосив,
що “єдність – це наше глибоке розуміння одне одного як невід’ємної частини
великого українського народу”.
Піснею Тараса Петриненка “Україна” закінчено частину програми “Живий
ланцюг”, а після збірки і звіту пластуни закінчили пластовий апель славнем
закарпатських пластунів і молитвою “Отче наш”.
За добре підібрану зворушливу програму належить признання станичній пл.
сен. Христі Лук’яненко та її команді. Хай їм щастить і надалі!