Оля Одинська-Ґрод: “Спостерігачі виконали свій обов’язок”

Лариса Гринда

Вибори Президента в Україні закінчилися. У другому турі перевагу в  понад 3,5% голосів здобув Віктор Янукович. Другий кандидат – Юлія Тимошенко – подала заяву до Вищого адміністративного суду, не погоджуючись із результатами голосування, але згодом відкликала її. Віктор Янукович після інавґурації, яка відбулася 25 лютого, став Президентом України.
Участь у виборах у ролі спостерігачів взяли тисячі громадян Сполучених Штатів Америки, Канади, Європи та пострадянських країн. Сьогодні пропонуємо нашим читачам інтерв’ю із заступником голови Місії канадських спостерігачів пані Олею Одинською-Ґрод.

– Пані Олю, у другому турі виборів Президента в Україні Ви очолювали бюро канадських спостерігачів у Києві. Розкажіть про те, як відбувалась ця важлива місія.

– У другому турі виборів, які відбулися 7 лютого ц. р., взяли дві команди спостерігачів з Канади – одна від Канадсько-Української Фундації (КУФ) та Конгресу Українців Канади (КУК), а друга – від Канадського уряду (CANADEM). Першу – 50 осіб – очолював Богдан Онищук, це були переважно члени української громади Канади. Канадський уряд вислав 200 спостерігачів, з яких приблизно 25 відсотків було українців, а решта – канадці, що мешкають по всій Канаді, від Юкону до Галіфаксу.

Цих 200 спостерігачів було розподілено по двадцяти областях України. Тобто можна сказати, що вони досить обширно покрили виборчі округи. Очолювала місію сенатор Рейнел Андрейчук, котра користувалась в Україні великою повагою і авторитетом. Вона дала ряд інтерв’ю українським засобам масової інформації, відбула чимало зустрічей і дуже професійно керувала нашою діяльністю.

В мої обов’язки входило координувати роботу нашого бюро в Києві і подбати про безпеку канадських спостерігачів. Звичайно, обов’язок дуже відповідальний і нелегкий, але, зважаючи на досвід, який я набула під час попередніх місій на президентські та парламентські вибори, все відбулося досить добре. До того ж, хочу відзначити дуже добру співпрацю між обома командами – від КУФ і CANADEM.

Свою канцелярію ми мусіли створити, оскільки нічого, крім приміщення, не було, – треба було купити обладнання, комп’ютери, телефони і все, що потрібне для роботи. З нами працювали троє молодих, надзвичайно здібних українців, які нам багато допомогли і яких нам порадив пан Мирон Спольський, канадець, який вже багато років успішно займається підприємництвом в Україні.

Цього разу нам пощастило дуже вигідно поселити усіх спостерігачів – в одному готелі, у “Президент Готель”, що значно полегшило координацію. Цей готель справив надзвичайно гарне враження на нас, адже, на відміну від інших і взагалі від Києва, там майже всі розмовляли українською та англійською мовами. Взагалі, цього разу, на жаль, набагато більше було чути російської мови...

– Хто цього разу став спостерігачем на виборах в Україні?

– Спостерігачі, яких CANADEM обирає для своїх місій, – це люди, що орієнтуються в політичних і суспільних процесах у світі. Вони переважно неодноразово брали участь у ролі спостерігачів у виборах у різних країнах світу. Перед відльотом в Україну на спеціальному тренінгу для учасників Місії канадських спостерігачів відбулося обговорення ситуації в Україні, розподіл спостерігачів по регіонах України, були надані інструктивні та довідкові матеріали тощо.

Кожен спостерігач отримав спеціальну уніформу з лого CANADEM, і їх можна було впізнати на виборчій дільниці ще до того, як вони показали своє посвідчення.

– За яким принципом відбувався розподіл спостерігачів по виборчих дільницях?

– Цього разу ми вислали спостерігачів у двадцять областей, i було створено 100 груп по дві особи. Їх треба було забезпечити транспортом, квитками на поїзди та літаки, подбати про перекладачів, готелі на місцях і т. п. До того ж, зима в Україні видалась дуже сніговою і суворою, що ускладнювало пересування автами. Інколи виникали проблеми, які ми навіть не могли передбачити. Наприклад, виявилось, що в залізничній касі можна купити найбільше 8 квитків одній особі, нам же потрібні були десятки квитків. Або одна група мала повернутись у Київ з Чернівців літаком, але з’ясувалось, що ті ж самі квитки були продані іншою авіаційною компанією іншим пасажирам. Вони ж мусіли встигнути на літак, який відлітав до Канади, тому терміново довелось шукати авто і їхати в таку далеку дорогу. Але, на щастя, все минулося добре, всі повернулися до Канади здоровими і задоволеними від виконаної місії.

– Що входило в обов’язки спостерігача?

– До речі, праця спостерігача також нелегка і відповідальна. Напередодні виборів щодня відбувалися тренінги для ознайомлення з виборчим законом, процедурою голосування і т. п. У день виборів одна команда із двох спостерігачів у середньому об’їжджала 12 дільниць. Коли дільницю вже замикали, спостерігачі були присутніми при підрахунку голосів. Опісля цього відбувалося обговорення з керівником групи, складання звітів. До того ж переїзди, різниця в часі.

– Чи канадські спостерігачі заявляли про якісь порушення на цих виборах?

– Були окремі запити і поодинокі ситуації, зокрема, зверталася увага на те, що прізвища у протоколах були дописані ручно, виникали запитання щодо голосування вдома, були зауваги під час відкриття виборчих скриньок, але жодних критичних порушень, які би впливали на хід виборчого процесу, не зауважено.

– Тобто Ви вважаєте, що вибори в Україні відбулися легітимно, і Україна отримала легітимного Президента?

– Як відзначила голова місії канадських спостерігачів сенатор Рейнел Андрейчук, ми – як представники іншої держави, спостерігачі – визнали, що вибори в Україні відбулися без критичних порушень. В наші обов’язки входило не коментувати чи агітувати за того чи іншого кандидата, а стежити, чи немає якихось порушень у виборчому процесі.

Народ України вибрав Президентом Віктора Януковича. Канада виконала свій обов’язок, виславши спостерігачів на вибори. Найголовніше, що вибори відбулися у демократичний спосіб.