Сторінки ВІРИ КЕ: Хроніка, Коментарі, Різне
Три дати у серпні
Першого серпня 1913 року померла Леся
Українка. У нас в Торонто Лесю Українку згадують під її пам’ятником у Гай Парку. Гай Парк – не якийсь спeціальний парк, тільки парк для
загального вжитку дітей, людей, собак, авт, продавців “гот догів” та “гамбургерів”. І птахів... А Леся за життя була спeціальна, надзвичайна, відома у світі.
І була також захоплена етнографією, високо цінила нородну пісню, і саме це
здружило її з Климентом Квіткою, дослідником українського та всеслов’янського фольклору. Нічого дивного, що
Леся і Климент за
короткий час одружилися. Та не фольклор визначив місце Лесі Українки в
українській та світовій літературі. Її цінять і величають як письменника, драматурга,
прозаїка, поетесу. Творчість Лесі Українки стоїть на рівні світової літератури,
але, не знаючи світової літератури і не розуміючи її, люди не знають і не розуміють
Лесі Українки. Якби вміли її оцінити, не ходили би до Гай Парку її величати. Леся
Українка виросла з примітивної, плаксивої, лозунгової лірики і дала українській
літературі драматичні твори найвищої якости і прозу та поезію найвищого зразка. Ми
повинні знайомити себе і світ з Лесею Українкою, а не співати за нею молебени та
панахиди. І де? В Гай Парку!
х х х
Восьмого серпня 1834
року народився Осип Федькович, письменник і передвісник українського, національного відродження Буковини.
Він учився в чернівецькій німецькій школі, відбував військову службу в Семигороді
1859 р. і став поручником.
Брав участь у поході до Італії, під час якого написав перший вірш українською
мовою “Нічліг”. Перед тим Федьковч писав
тільки німецькою мовою, бо на Буковині це була офіційна мова.
По звільненні
з війська він став війтом у рідному селі, а відтак шкільним інспектором.
Запрошений до Львова на редактора видавництва “Просвіта”, працював
також у театрі “Руська Бесіда”. Останні роки свого життя провів у
Чернівцях, де був редактором газети “БУКОВИНА”.
За заслуги на
літературному полі його обрали почесним членом НТШ. У своїй творчості Федькович
поєднував впливи західноєвропейського романтизму з фольклором. У його віршах
переважає гуцульська тематика. У них він часто відтворює переживання жовнірів, які, відірвані від рідного краю, у відчаї
доходять до дизертирства або й самогубства. А служба в ті часи у війську базувалася
на майже садистичних законах. І Федькович перший своїми поезіями виявив цей садизм
і сліпу дисципліну. Але Федькович розкриває також бурхливий світ гуцульського
життя. До Івана Франка Федькович був найбільшим письменником Західної України.
Його вірші, особливо поему “Довбуш”, найбільше популяризував видатний
мистець-рецитатор Юліян Ґеник-Березовський (1906-1952).
х х х
П’ятнадцятого серпня 1856 р. народився
Іван Франко. Д-р Іван Франко. Чи ми вшанували його хоч колись якимсь концертом?
Ні. А Франко, поруч з Шевченком, один з найвизначніших духовних провідників України, вчений,
громадський діяч, публіцист, автор багатьох поезій, драм і книжок, белетристичних та наукових. Іван
Франко студіював у Львівському, Чернівецькому та Віденському університетах. У
Відні захистив докторську працю у 1894
p. З приїздом Михайла Грушевського до Львова Франко тісно з ним співпрацює і розвиває працю НТШ. У
1899 р. стає дійсним і найбільш
активним членом НТШ, а в 1904
р. – його почесним членом. Саме завдяки Франкові і Грушевському
НТШ розвинулося фактично в Академію Наук. Напередодні Першої світової війни, у 1898 р., українська
громада урочисто відзначила 25-літній ювілей
літературної діяльности Івана Франка. Наукова і літературна спадщина Івана Франка
така велика, різногранна, що збагнути її і заглибитися в неї – замало сторінки в
газеті. Наукова праця і його власний світогляд увійшли у свідомість українського
народу. За совєтських часів в Україні Франка найбільше поважали за те, що його
батько був ковалем, так само як багато “свідомих” українців
ніколи не може забути, що Шевченко “пас ягнята за селом”!
За совєтських
часів в Україні низку його творів взагалі вилучили з ужитку,
зокрема: “Не пора....”, “Великі роковини”, “Розвивайся ти,
високий дубе”, а інші були
сфальшовані чи тенденційно скорочені: передмова до збірки “Мій Ісмарагд”, “Що таке
поступ”, “Народники і марксисти”, “Михайло Павлик, замість ювілейної сильветки”.
А з іншого
боку – наголошували вплив російських революціонерів-демократів на
Франка і одночасно штучно підкреслювали ворожі взаємини між Франком і Грушевським, українським консервативним табором тощо.
Думаю, що настав
час, щоб і наша генерація, і наступні почали досліджувати шляхи
творчости Івана Франка, його майстерність, драматургію і взагалі його життя та заслуги. У своїх творах він досягнув вершин
людської думки.
Не пригадую,
щоб у Торонто коли-небудь хтось влаштував на широку скалю концерт
на пошану творчости Івана Франка. Але завдяки пані Євгенії Пастернак у Торонто є
прекрасна установа – Пансіон Івана Франка, де українські сеньйори
доживають свого віку, маючи професійну і приязну опіку та приємне життя. Там вже
кілька років живе 105-літня пані
Катерина Підзамецька. Вона прибула до Канади у минулому столітті з села
Поточиска, включилася у громадське життя і залишила його аж тоді, коли її до цього
змусило здоров’я. Одначе пам’ять її не зрадила, і вона досі всіх і
все пам’ятає. Добре, що хоч
цей дім пригадує всім ІВАНА ФРАНКА!
у дошкільному садочку, який приміщується у школі Йосифа Кардинала Сліпого
17 червня 2005 року
Імпрези садочків приємні для всіх, хто любить дітей, а для батьків – це чарівні хвилини з майбутніми “маестрами”, з з яких
дехто, можливо, виросте і на генія! Але заки вони виростуть, то вони всі є геніальні, солодкі, милі, незабутні!
Закінчення шкільного року в дошкільному садочку було
насичене і емоціями, і радісними
несподіванками, і виявом найкращих інтенцій учителів, дітей та публіки. 44 точки програми злетіли швидко і дали нагоду кожній дитині заблистіти своїм талантом.
Яке щастя, що маємо садочки, в яких діти закарбовують у
своїх серцях любов до всього українського і
починають говорити добірною українською мовою,
бо такою добірною українською мовою говорять до них учительки.
Роздача свідоцтв і спалахи фотоапаратів напевно
залишаться дітям найкращим спогадом на все
життя!
Блискавиці вбивають!
Цього року (2005) блискавиці почали вбивати
вже в половині весни.
Два хлопчики їхали кудись на ровеpax, несподівано блиснула блискавиця і обидвох вдарила. За кілька днів, під час несподіваної
бурі, група людей сховалася під деревом, і там їх блискавиця знайшла. Виходить,
не всі люди знають, як берегтися блискавиць.
Отож, подаю правила, випрацьовані метеорологами:
1. Не стійте у відчинених дверях, при відчиненому вікні,
при вогнищі (каміні), біля радіатора,
елктричної кухні, металевих водопроводів, раковини,
при електричних приладах і машинах, коли вони підімкнені до електрики.
2. Не вживайте електричних машин і приладів під час
громовиці.
З. Не виходьте надвір з чимсь металевим, коли блискає.
4. Коли плаваєте або стоїте у воді, а починається громовиця
– втікайте. Коли веслуєте металевим судном, а починає гриміти – швидко пливіть до берега.
5. Коли їдете автом під час бурі, не виходьте з авта. В авті ви
заземлені.
6. Коли вас захопила
буря на відкритому місці, в полі – шукайте захисту якнайближче. Коли нема
будинку, влізьте в глибоку ущелину, в рів, у корчики, припадіть до землі, плазуйте.
7. Не підходьте до металевих огорож.
8. Коли ваша шкіра починає тремтіти і підноситься волосся – моментально впадіть на землю, приплескайте себе до землі, бо природа дає вам
знак, що за вами шукає блискавка.
9. Не біжіть під високе дерево, не ховайтеся під високі дерева.