Зелені “Зелені дні”

Леся Храплива-Щур


Проблема української літератури для підлітків – не нова, але й досі дуже слабо розв’язувана. Донедавна говорилося так про еміграційну літературу для молоді, сьогодні можна на жаль сказати щось подібне і про Україну. Там вся соцреалістична і вище берегів заідеологізована література ніяк не відповідає потребам віднови, чи пак вирощення нової, української людини. В діаспорі молоді покоління виростали на історичних повістях А.Кащенка, А. Чайковського, а з новітнього хіба можна назвати незвичайно вдалих “Тигроловів”, Багряного (зрозуміло, доступних тільки на чужині) “Бога Вогню” Ольги Мак, “К-7” Юрія Тиса, “Чи завтра зійде сонце” Л. Полтави, подібну змістом повість Людмили Коваленко, та ще дещо. Але все це разом... Як йому рівнятися із полицями чужомовних книжок для молоді, які представляє нашим підліткам кожна, навіть найменша провінційна бібліотека, з її різноманітністю безконечних тем “дикого заходу”, фантастики здорової й нераз дуже навпаки, численних “професійних” книжок, які вводять середнє шкільників у світла й тіні різних звань, з яких їм незабаром доведеться колись вибирати одне. I зрештою – про казкові успіхи підлітків, “мудріших від усіх старших, що повинно їх підбадьорити до науки й самостійних пошуків і подвигів… І все це на тлі зрозумілого їм, їх власного середовища, в якому вони реально виростають...

Справді, грізна конкуренція, а що ми можемо їй протиставити?

Тому тим більше треба вітати ініціативу Українських Працівників Літератури для Дітей і Молоді ім. Леоніда Глібова, які видали цього року хоч одну, але зате дуже значиму, книжечку для підлітків.

Авторка цієї автобіографічної повісті у свої дев’ятнадцять років, могла хіба ж найкраще відчути всі порухи розуму й серця своєї героїні, названої у книжці “Іркою”. Бо в тому віці й писала повість “Зеленi дні”, дочка репресованого більшовицьким режимом письменика “розстріляного відродженця”, підсудного процесу СВУ, Михайла Івченка, Леся, псевдонім – Леся Оленко.

Мати, як мабуть і багато матерів у цій ситуації, вибрала для порятунку єдиної дитини від повторення долі батька: “не говорила їй нічого”, i дівчинкa виростала у святому переконанні, що має щастя жити у “найкращому з можливих світів”, тобто радянському. Та на час її доростання, віку бурливого самого по собі, випала і німецько-совєтська війна і їй довелося на власному болючому досвідові переконуватися, що “щось тут не так”, що стандартні фрази, якими її годували – облуда, а зміст за ними зовсім протилежний.

Оце й основний конфлікт повісти. Звичайно, там не декларативне теоретизування, а ряд подій, більше й менше важливих та вагомих, які вели авторку-героїню крок за кроком до ствердження правди.

Вдалий заголовок книжки, бо дні наївної дівчинки на тлі невмолимої доби, справді “зелені”, в розумінні нерозвитости пупляшка квіту і... все ж таки молодого, бадьорого підходу до життя.

На жаль – вік авторки був не довгий. Покинувши рідний Київ разом з матір’ю-письменницею, Людмилою Івченко-Коваленко, вона, після короткого перебувааання у Львові, попала з великою хвилею втікачів до баварського Мюнхену. Там зустріла її неждана смерть – не з руки ворога, а, тим трагічніше, під колесами авта переможного американця, який вважав своїм переможницьким правом, ганяти безконтрольно вулицями, не підозріваючи, що там теж живуть люди, які мають право жити...

Все, що змогла зробити опечалена, осиротіла мати, то перевезти тіло дочки зі собою за океан, де сьогодні спочивають обидві на клаптику української землі в Америці, на кладовищі св. Андрія у Бавнд Бруку біля Нью Йорку.

Книжечка, в чепурній обкладинці (на жаль мистець не названий!) вийшла вперше завдяки матері у п’ятдесятих роках у видавництві “Київ” Б.Романенчука. Звичайно, що наклад розійшовся дуже швидко.

Необхідно з вдячністю згадати покійну паню добродійку Бринявську із Монреалю – збірка на її тризні уможливила фінансовання цього видання.

УПЛДМ виконали свою частину завдання. Тепер слово за батьками, вчителями, виховниками, щоб дати нове життя творові трагічно погиблої – на буйний зелений ріст новим українським поколінням.

Книжку “Зелені дні” можна купити у книгарні West Arka, 2282 Bloor St., Toronto.