Нещодавно вийшов з друку другий том історично-мемуарного збірника Городенщина. Bидало його видавничо-поліграфічне товариство Вік, а надруковано тисячним тиражем у ВАТ Коломийська друкарня ім. Шухевича, яке очолює виходець з Городенщини, письменник Михайло Андрусяк. Як місце видання на титульній сторінці зазначено: Нью-Йорк-Вінніпеґ-Городенка.

Книжка вражає вже з першого погляду великоформатне видання обсягом майже на вісімсот сторінок, тверда оправа, гарне оформлення, добрий папір і якісний друк. Звісно, ці складові мають велике значення для сприйняття видання, хоча значно важливішим є те, що криється під палітурками.

Другий том Городенщини – це оповідь у фактах, цифрах, світлинах про найважливіший період XX століття в історії українського народу національно-визвольні змагання. Такій книзі, на яку спромоглися на Городенківщині, без перебільшення, могли б позаздрити й інші райони. Про мету створення цього збірника добре сказав у передньому слові головний редактор тому, голова об’єднання Городенщина в діаспорі Василь Никифорук: ми завжди задавали питання: хто розкаже нащадкам про те, що діялося на Городенській землі в часи польської, німецької й большевицької неволі, хто розкаже їм про гірку чашу народу, випиту до дна вже після Другої світової війни, в період панування тоталітарного peжиму Москви, як не очевидці, свідки, самі учасники тих подій? Навчені гірким досвідом, що справжня історія з вини окупаційних властей не завжди потрапляє до архівів або грубо фальсифікується, ми й вирішили в міру сил і можливостей вернутись у спогадах до тих подій.

Це видання має декілька розділів, у яких з різною мірою деталізації розглядається минувшина краю, починаючи від перших кроків у політичній та військовій організації українців і завершуючи долями повстанських дітей. Так чільними матеріалами розділу Грози над краєм є дослідження Михайла Мур-Марунчака Українські політичні партії на Городенківщині між двома світовими війнами, Юрія Роїка Гoроденка. Як я її бачив у 1939-1941 рр., Василя Койляка Городенщина під німецькою окупацією 1941-1944 рр., Перед розп'яттям та інші. І якщо автори цього розділу виступали найчастіше як учасники чи літописці-оглядачі подій, описуючи людей на тлі історії, то в наступному розділі Постаті, героїзм і чин автори акцентують увагу на ролі в історії окремих особистостей. Тут розповіді Василя Никифорука, Івана Романюка, Андрія Гайдамахи про сотника Петра Васкула, Василя Никифорука про ісповідника віри Миколая Чарнецького, Петра Осадчука про високу роль Романа Шухевича та багато-багато інших цікавих і пізнавальних матеріалів.

В окремий розділ виділено списки померлих голодною смертю мешканців сіл Городенківського району з 5 лютого до липня 1947 року, який у липні 1947 року уклав Тарас Буджак Сталевий, а також список жителів району, які були насильно вивезені на примусові роботи до Німеччини в роки Другої світової війни (підготував Євген Мельничук). Розпочинається ж цей розділ з виписок із шематизму за 1935 рік про Городенківський деканат.

Другий том Городенщини ґрунтовне фактографічне видання, яке на краєзнавчому рівні стало поважним внеском у дослідження національно-визвольних змагань у нашому краї, засвідчило масовий загальнонародний характер бoрoтьби за українську державність в окремо взятому регіоні. Книга добрий приклад, як підійти до впорядкування того масиву матеріалів, який можна віднайти і в інших районах области.