19-20 квітня 2002 року у Москві відбувся ІІІ Конгрес Українців Росії. Місцем його проведення став Культурний центр України у Москві. У актовому залі Центру зібралися делегати від регіональних укра-їнських громадських організацій (а їх близько 50), численні гості. У роботі Конгресу взяли участь заступник голови уряду Росії В.Матвієнко, віце-прем’єр-міністр України В. Семиноженко, міністр Російської Федерації В. Зорін, голова Державного Комітету України у справах національностей та міграції Г. Середа, Президент Світового Конгресу Українців А. Лозинський, голова Української Всесвітньої Координаційної Ради М. Горинь, голова Товариства Україна-Світ І. Драч, заступник голови Об’єднання українців Польщі Г. Колодій, голова Громадської Ради українсько-російського співробітництва, заступник Комітету Державної Думи РФ у справах СНД В. Ігрунов, представники державних установ та громадських організацій України і Росії.

Із звітною доповіддю виступив голова Федеральної національно-культурної автономії Українці Росії, голова Обєднання українців Росії О. Руденко-Десняк. Доповідач відмітив певні позитивні тенденції у розвитку російського українства, зокрема помітне зростання за останні роки кількости українських організованих осередків у регіонах країни. Деякі українські організації активно співпрацюють з владою у вирішенні національно-культурних питань. Мають помітні здобутки у національній освіті українці Башкортостану. Відбулося два Всеросійських фестивалі українських хорових колективів імени Олександра Кошиця, готується третій такий фестиваль, ініційований Українською народною хоровою капелою м. Москви. У Лазарєвському (Сочі) центрі української культури та мистецтва відбулося перше засідання семінару-лабораторії традиційної культури українців Росії. Ці обидві програми здійснюються за підтримки Міністерства культури РФ. Почав виходити часопис Український огляд, основна тема якого життя російського та світового українства.

Є важливі факти ділової ініціативи українських громад (Калінінград, Іваново). В деяких регіонах (Самара, Оренбург, Сургут) створені українські радіо- та телепрограми.

Активізувалися звязки з організаціями та установами України, здійснюються цікаві спільні заходи з Культурним центром України у Москві.

Разом з тим багато проблем російського українства не вирішуються роками. Так і не зявилися федеральні програми радіо та ТБ, погано просувається справа з українською освітою. Фактично нема українських засобів масової інформації. Тому передчасно говорити про великі зрушення у відродженні і розвитку української культури у Росії. Дуже прикро те, що реальні проблеми українців у Росії, як правило, замовчуються російськими ЗМІ або подаються в абсолютно неадекватному вигляді. З точки зору доповідача, національне питання в Росії все ще не потрапило до числа пріоритетів внутрішньої політики, що негативно позначається не тільки на діяльності українських осередків, але і на самому громадському діалозі, розбудові в країні цивілізованого громадянського суспільства.

Для якісного зрушення у громадській роботі доповідач запропо-нував звернутися до програмного підходу у вирішенні нагальних проблем, розробити Програму національно-культурного розвитку російського українства до 2005 року. Ідея Програми стала основною у загальній резолюції Конгресу, до якої було внесено багато конкретних пропозицій.

Відбулися вибори керівних органів української діаспори в Росії. Головою Федеральної національно-культурної автономії Українці Росії і Об’єднання українців Росії знову обраний О. Руденко-Десняк.