Краса заради життя
Лариса Гринда

Чудова ініціатива українських жіночих організацій Торонто увінчалася успіхом 1 червня ц. р. Це завдяки їм з великим успіхом відбувся показ моди трьох талановитих і відомих дизайнерів одягу з України Анни Бабенко, Оксани Караванської та Вікторії Ґрес в Українському Культурному Центрі на вулиці Кристі в Торонто. Численна присутність, переважно прекрасної частини людства, була зумовлена не тільки бажанням стати учасником свята високої моди, але й тим, що мета цього заходу сама по собі була високою і благородною. Зібрані кошти будуть спрямовані на придбання обладнання для раннього виявлення раку молочної залози та його успішного лікування в Україні. 

Відомо, що рак молочної залози – серйозна загроза для здоров’я та життя жінки. Щороку в Україні це захворювання діагностується більш ніж у 15 тисяч жінок, у багатьох випадках воно виявляється на занедбаних стадіях. Саме тому діагностика раку молочної залози є такою актуальною.На жаль, в Україні катастрофічно не вистачає сучасного медичного діагностичного обладнання, тому жіноцтво Північної Америки вирішило долучитися до цієї такої потрібної і благородної акції. Крім Торонто, показ моди відбувся в Чикаго, Вашингтоні та Нью-Йорку. 

Прекрасно – зі смаком та елегантністю – удекорований зал сприяв чарівній атмосфері вечора, який вела Ґеня Волошин. Відкрила його голова Світової Федерації Українських Жіночих Організацій Марійка Шкамбара. Вона привітала присутніх на першому показі моди “Краса заради життя”, підкресливши важливість заходу і необхідність підтримати добру справу, завдяки якій, можливо, сотні жінок зможуть урятувати життя. Пані Марійка подякувала організаторам, серед яких Ліга Українок Канади на чолі з Христею Бідяк, Ліга Українських Католицьких Жінок Канади – Тамарою Волощук, Організація Українок Канади – Іриною Ващук, та, зокрема, голові Комітету показу моди Анні Шепетик за нелегку працю, яку їм довелося виконати, щоб свято відбулося, а усім, хто знаходився у залі, - за численну участь. Після цього вона запросила до слова сенатора Канадського парламенту Рейнелл Андрейчук, яка зупинилася на проблемі раку молочної залози у всьому світі. І дуже тішить те, наголосила сенатор, що українські жінки вносять у розв’язання цієї проблеми свою вагому лепту. Пані Андрейчук вручила почесній голові СФУЖО Оксані Соколик медаль, випущену до 50-річчя перебування на троні королеви Єлизавети, як визнання діяльности світового українського жіноцтва.

Слово виголосила американська журналістка, яка вже дванадцять років працює в Україні і бере активну участь у благородній справі збирання коштів на лікування раку молочної залози, Марта Коломиєць. Це у великій мірі завдяки їй відбулися покази мод на доброчинну ціль у Північній Америці, і за це їй низький уклін і подяка. 

Опісляпочалася справжня феєрія кольорів, тканин, світла, музики, сміливих ідей і їх несподіваних вирішень – показ моделей. Першою на суд глядачів свої твори представила київський дизайнер Анна Бабенко. Вона назвала свою колекцію “Одяг, навіяний музикою”. Анна вважає, що створює свій одяг для яскравих, гармонійних жінок, налаштованих на перемогу та успіх у житті: “У мене – свій погляд на моду. Я намагаюся розробити власний неповторний стиль. Він – вільний, комфортний і завжди з несподіваними електичними мотивами”. Її слова підтвердили моделі, можливо, не зовсім прийнятні для щоденного вжитку, але, безперечно, цікаві і небуденні.

Естафету перебрала львів’янка, випускниця Львівської Академії Мистецтв Оксана Караванська. Можливо, саме тому, що Оксана мешкає і творить у Львові, де кава є не тільки тонізуючим напоєм, а й стилем життя, її колекція мала назву “Одяг з присмаком кави”.Моделі Оксани Караванської призначені для внутрішньо розкутих жінок, які не бояться експериментів та несподіваних змін у своєму стилі. Вони для жінки, яка іде в ногу з часом, проте не забуває відчиняти бабусину скриню у пошуку нових ідей. Оксана часто звертається до автентичних українських традицій, але ніколи не подає їх у чистому вигляді, завжди інтерпретує, освіжає та додає сучасних віянь. Чимало моделей були зустрінуті оплесками, і, напевно, не одна з присутніх у залі запозичила щось із них для того, щоб додати до свого гардеробу. 

Модельєр Вікторія Ґрес запропонувала для показу свою колекцію “Дизайнер з минулого століття”. Представлену колекцію можна, швидше всього, назвати “аскетичною”, оскільки в ній панує суворість та скромність форм. Як сказала сама Вікторія Ґрес: “Думаю, що я якоюсь мірою втомилася від феєрверку бісеру і розписів.Хотілося показати, що простота ховає багато краси та чистоти. У неї треба вдивлятися”. А зал вдивлявся у моделі Вікторії і намагався збагнути те, що хотіла сказати у них художниця. 

Між показами колекцій присутні насолоджувалися музикою у виконанні Нелі та Юрія Кречковських (піаніно), чудовим співом Ольги Кречковської (мецо-сопрано) та віртуозною грою відомого скрипаля Василя Попадюка. А ще смакували солодким, чаєм, шампанським і фруктами. 

Наприкінці організатори акції подякували усім моделькам, які пожертвували своїм часом і взяли учась у показі мод, долучившись таким чином до благородної справи. Це переважно доньки чи онучки членів нашої торонтської громади, яка зустрічала і проводжала красунь щедрими оплесками. Можливо, дехто із них не виглядав справді професійно, бо, мабуть, для багатьох це був перший вихід на подіум, можливо, декому бракувало зросту, до якого ми звикли, оглядаючи телевізійні шоу, можливо, на комусь одяг не лежав аж так перфектно, бо не було часу приміряти його заздалегідь, але хтозна, може, цей перший виступ стане початком блискучої кар’єри у світі шоу-бізнесу.

Щедро підтримали захід спонсори та окремі жертводавці. Завдяки їм і усім нам, хто завітав того вечора на показ моди, можливо, буде врятоване не одне життя. Крилатий вислів “Краса врятує світ” був перефразований у гасло “Краса заради життя”, і у нього був вкладений справді глибокий і філософський зміст. А коли у своєму виступі Марійка Шкамбара згадала, що це перший показ моди, то одразу прийшло на думку, – дай, Боже, щоб за ним послідував другий, третій, четвертий і т. д. Бо ще є багато справ, які треба підтримати і до втілення яких мусять докласти своїх рук і свого розуму українські жінки.