на антиукраїнську статтю

У неділю, 14 липня 2002 у журналі відомої газети Нью Йорк Таймс, появилася стаття жида Данила Менделсона про його намагання розвідати недавно, що сталося з його вуйком в Україні під час Другої світової війни. І, хоч автор кількакратно вказує які приємні були люди з якими він зустрічався в Україні, впродовж статті проявляються немов приспів слова в його пам'яті, Українці були найгіршими.

В одному місці автор пише так: після того як совєти перебрали Галичину у 1939 жиди там отримали два роки відносно спокійного життя завдяки угоді Рібентрoп-Молотов...

Президент СКУ у листі до журналу, 16 липня 2002 вказав коротко на відносини між жидами та українцями у тих часах:

Совєтська окупація Західної України у 1939 році принесла арешти та ув'язнення десятьох тисяч українців за патріотичну діяльність. Коли совєти були змушені втікати від нацистів у червнi 1941 року, вони безоглядно мордували своїх в'язнів. В цьому їм допомагали місцеві комуністи, особливо жидівського походження. На жаль, це винищення не було надзвичайним явищем совєтської політики в Україні чи жидівської коляборації. Раніше, ще у 1932-33 роках, совєти вимордували понад сім мільйонів українських мужчин, жінок та дітей стратегічно запланованим вимушеним голодом-геноцидом. Людина, котрій Йосиф Сталін доручив виконати цей злочин був жид Лазар Каганович.

Норман Дейвіс, відомий британський історик, встановив, що жодна нація не зазнали більшої втрати людей у XX-му столітті чим українська. До значної міри це наслідок комуністичної та нацистської діяльности в Україні. Росіяни і німці були жорстокими. Але жиди були найгірші. Вони зраджували своїх сусідів та робили це з великим задоволенням.