Ювілейне слово генерального консула України у Торонто
д-ра Василя Базіва
Нам випало належати до тієї генеравії українців, яка святкує десятиріччя незалежности України. Про це мріяли десятки поколінь до нас, за це віддали життя мільйони наших попередників впродовж століть.
Перший історичний ювілей – це наша спільна перемога, у якій є частка і Вашої любови та вашої праці на благо України, дорогі канадські українці.
Бажаю вам і усім, хто вам особливо дорогий, Божого Благословення у цей великий День Свободи, коли у кожну українську родину, по усіх світах, приходить світле Свято волі святої, гордості національної та честі людської.
10 років у масштабах глобальних – це мить, але в нашій історії – це найтриваліший період державного існування за останні щонайменше 400 років.
Україна, належить до наймолодших держав світу, яких нині налічується на планеті близько 200. Ала це держава однієї із найдревніших націй на Землі, коріння якої сягає у дохристові часи. У цьому мали змогу переконатися мешканці та гості Торонто, оглядаючи цього року в Королівському Онтарійському музеї виставку “Мистецькі скарби древньої України”, на якій були виставлені геніальні твори наших пращурів, створені за довгі віки до нового літочислення.
Отримавши державну свободу на порозі третього тисячоліття нашої ери, ми продемонстрували тут, у Торонто, матеріальні та духової клейноди нашої незнищенної національної сутності із восьмого столптя до нашої ери.
У трактуванні нашого першого державного ювілею найкраще підходять такі поняття, як відновлення і повернення.
Україна не заснувала державність, а відновила її. Лише у 20 столітті, у контексті світових воєн, українська нація двічі робила спробу проголосити і утримати державний суверенітет. У 1918 році на післявоєнній оновленій карті Європи існувала Українська Народна Республіка, яка впала під чоботом окупанта, а у 40-х роках боротьбу за свободу продовжувала Українська Повстанська Армія ще 10 років після завершення Другої світової війни.
Це були невдалі спроби, але як говорили древні римляни, “кров мучеників – зерна свободи”. Цим зернам, на рясно политій кров’ю мільйонів торців за свободу українській землі, судилося зійти тільки 10 років тому. Такою була логіка нашої історичної генетики, такою була воля Всевишнього.
По-друге, ставши державою, Україна не просто входить в існуючі геополітичні системи, а повертається на своє природне місце, у якому вона народилася, як нація, у якому вона відбулася, як самобутня і самодостатня цивілізаційна культура. Це місце називається Європа.
Якою була Україна рівно тисячу літ тому, розпочинаючи, як і ми нині, мандрівку новим, тоді другим тисячоліттям. В 11 столітті, у Києві правив князь Ярослав Мудрий, батько французької королеви, князівська родина. якого мала понад 60 шлюбів із християнськими дворами Європи. До речі, Україна тоді, як і нині, була найбільшою за територією європейською країною, державна філософія якої будувалася на християнських цінностях – на тих самих цінностях, на яких нині тримається велич євроатлантичної цивілізації. Тому в основі зовнішньої політики України лежить постулат, проголошений президентом Леонідом Кучмою: “Європейський, вибір України є незмінним. Географічно, і історично, і політично місце Укрїни у сучасній Європі чітко визначене. Ми – центрально-східно-європейська держава”.
У цьому контексті для України винятково важливими є стосунки з Канадою, які носять особлииий характер. У цей ювілейний рік український народ із вдячністю згадує і завжди пам’ятатиме, що Канада була першою серед західних держав, яка визнала Україну. Ми завжди відчували надійне канадське плече у реалізації наших інтересів на міжнародній арені. Не має сумніву, що торгово-економічна співпраця наших країн має прекрасну перспективу.
Що стосується ділового центру Канади, то Торонто є не тільки столицею провінції Онтаріо, а й одним із центрів світового українства. Саме тут знаходиться штаб-квартира Світового конгресу українців, саме у цьому прекрасному місті та його околицях живе потужна українська громада, яка ніколи не припиняла боротьби за Українську державу, яка, завдяки політиці Канадського уряду, плекала рідну мову, релігію, культуру, освіту.
Мільйон українців Канади – це той золотий мільйон, який був і буде як твердою опорою нашої державности, так і надійним мостом у двосторонніх українсько-канадських стосунках.
Хочу висловити сподівання, що наш сьогоднішній ювілей надасть нового імпульсу побратимським стосункам Торонто і Києва. Наші міста можуть багато виграти від взаємовигідної співпраці, а конкурувати їм доведеться тільки в одному випадку – можливо, як кандидатам, на олімпійську столицю 2016 року.
Не було націй у світовій історії, яким би випало відповідати водночас на такі епохальні виклики історії – будувати суверенну державу, будувати демократію як політичну систему, будувати ринкову економіку, будувати модерну націю. Важка і виснажлива ця праця на таких багаторівневих риштуваннях. 10 літ – занадто малий відрізок часу, щоб оголошувати завершення роботи. Ми маємо усі підстави сказати, що це були нелегкі роки, усіяні як випробуваннями, так і перемогами, яких було менше, ніж цього хотілося б, але більше, ніж це було можливим.
Як сказав у своєму виступі перед дипломатичним корпусом, акредитованим в Україні, міністр закордоних справ України Анатолій Зленко, “саме як шанс слід сприймати актуальну загальноукраїнську дискусію про демократію, стиль і систему влади, права людини і свободу слова. Саме як шанс варто розглядати те, що суспільство поступово відмовляється від апатії, від пасивності у вирішенні державних справ, від почуття приречености. Тому що небайдужі і гострі дебати, якими сьогодні живе значна частина нашого суспільства – це унікальна можливість виховати нову політичну та культурну психологію”.
Світове співтовариство знає Україну як державу, яка прийняла на себе атомний удар, застерігаючи від ядерної катастрофи усе людство.
Світове співтовариство знає Україну, яка минулого року оголосила про закриття Чорнобильської електростанції, керуючись інтересами, перш за все глобальної безпеки.
Світове співтовариство знає Україну, яка першою на планеті відмовилася від ядерної зброї, показуючи людству шлях у нову цивілізацію планетарного мирного співіснування.
Світове співтовариство знає Україну, яка не тільки зіграла головну роль у мирному колапсі світового комунізму, а й стала визначальним фактором безпеки на Європейському континенті.
Цього року світове співтовариство пізнало Україну ще як державу, яка за ростом ВВП займає перше місце як серед пост-комуністичних держав, так і загалом у Європі.
Економічна і політична стабільність – це той фундамент, для заснування якого нам треба було 10 років. Опираючись на цінності демократії, Україна сповнена рішучости зробити свій вагомий внесок у процвітання земної цивілізації третього тисячоліття. Для осягнення наших амбітних цілей нам потрібне єдине – свобода.
Ми її маємо!
І ніколи не віддамо!
Слава Україні!