Пам’ятник українцям в Кенорі, Онтаріо

Кенора – 29 липня 2001 на міському узбережжі озера “Лейі оф да Буде”, на стіні одного будинку відкрито мистецький розпис на відзначення участи українців і їхньої культури в житті і розвитку міста Кенори. Цей імпозантний розпис виконали мистці Стефан Мельниченко з Едмонтону й Олег Лесюк з Торонто /обидва нові імігранти зi Львова/. Ініціатором і фундатором проекту є кенорське жіноче Т-во ім. Ольги Кобилянської.

Досі, виконано тільки центральну частину проекту: На тлі української писанки молоді чоловік і жінка вітають глядачів хлібом/сіллю, над ними майорять український і канадський прапори; на дальшому пляні церкви кенорських українців: католицька – св.Миколая, і православна – св.Володимира (Тут варто згадати, що ці обидві релігійні громади встановили традицію відбувати спільні трапези з нагоди Різдвяних-Богоявленських свят і Пасхи. Їхні священики освячують пасхальну трапезу почергово).

У неділю, 29 липня, в Кенорі був гарний сонячний день. Вранці була відслужена Панахида за спокій душ усіх покійних членкинь Т-ва, а пополудні відбулася церемонія відкриття документального проекту. На цю подію зійшлося багато народу. Провідником програми була Никола Лубенська, що народилася й виростала в Кенорі, а працює в ділянці театрального мистецтва й навчання музики у Вінніпеґу.

Відкрила програму Никола Лубенська, зібрані відспівали національні гімни Канади й України, вступне слово мала голову жіночого Т-ва ім.Ольги Кобилянської, довголітня радниця міста Кенори, пані Гелен Лубенська.

Виступили з промовами представники уряду і міста. Вкінці були покликані до виконання їхніх функцій священики: від православної громади о.д-р Степан Ярмусь, а від католицької – о. Деррен Ґаліван.

Після короткого насвітлення місця кенорської громади в системі всієї української спільноти в Канаді, її вкладу в життя і розвиток цієї спільноти та уваги до неї з боку видатних представників українського світу, о. С.Ярмусь пригадав зібраним відвідини Кенори митрополитом Іларіоном 1957 року, який під впливом вражень її краси виразив свої почування в сонеті “Яка прекрасна ця Кенора”.

Яка прекрасна ця Кенора

Кругом надзоряна краса, –

Рука тут сяє неозора,

Яка створила небеса!

Тут повно зелені ясної

Що зазирає до озер,

І для душі, на все чуйної,

Тут рай небесний вже тепер.

Після цього о. Деррен Ґаліван прочитав молитву і поблагословив мистецький розпис священичим хрестом.

У вечорі на узбережжі озера, в просторій палатці відбувся святковий концерт. Його виконала відома співачка з Вінніпегу Алексіє Кохан при допомозі музичного ансамблю і його супроводу на сопілці, бандурі, скрипці, мандоліні та ін. Головним змістом концерту були українські колядки і щедрівки.

Протопресвітер С. Ярмусь