Відзначення вітчизняних часописів та журналістів, які приділяють значну увагу висвітленню історії та сьогодення закордонних українців, а також українських закордонних журналістів та часописів, що об’єктивно й регулярно висвітлюють події в Україні та українському зарубіжжі, є одним Із заходів щорічного міжнародного фестивалю “Нашого цвіту – по всьому світу” (Фестиваль проводиться від жовтня 1999 р. Інститутом досліджень діаспори– за участю державних, громадських та професіоналістських організацій в Україні та країнах оселення українців). Дипломіами лавреатів відзначено часописи “Життя Лебединщини” (Лебединська міськрайонна газета, Сумська область), “Урядовий кур’єр”, “Літературна Україна”, “Український форум” (всі – Київ), “Свобода” (Парсіппані, США)„ “Новий шлях” (Торонто, Канада), журналістів Григорія Грещука (газета “Свобода”, Тернопіль), Петра Парипу (газета “Галичина”, Івано-Франківськ), Петра Безпалька (Київ), популяризатора спортивного життя закордонних українців та Василя Томківа (Болтон, Великобританія), у доробку якого – велика кількість дописів про Україну та українське зарубіжжя.

Метою Фестивалю “Нашого цвіту – по всьому світу” є сприяння піднесенню рівня національної самоповаги українського загалу; одним із головних завдань – ознайомлення широкого загалу в Україні та інших країнах із відеофільмами, які розповідають про історію та сьогодення закордонних українців.

Організаційну й координаційну роботу з підготовки та проведення Фестивалю здійснює Секретаріат (голова – Iгор Винниченко, директор Інституту досліджень діаспори), Оргкомітет Фествалю очолює Іван Драч, голова Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України).

У доробку Фестивалю – минулорічний кіноконкурс, на який кінопрофесіоналісти та аматори з Канади, США, Литви, Росії та України надіслали 16 відеoстрічок, з яких 5 стали лавреатами. Касети з фільмами-лавреатами були подаровані кільком десяткам українських організацій в Росії, Естонії, Латвії, Литві, Білорусі, Молдові, Азербайджані, Грузії, Казахстані, Хорватії, Угорщині, Еспаії, Чехії, Австралії. На цьогорічний кіноконкурс представлено 8 відеострічок.

Заходи Фестивалю здійснюються за сприяння спонсорів та партнерів: Товариства “Світлиця”, ДТЕП “Інтертранс”, Асоціації міст України, ЗАТ Страхова компанія “Добриня”, Товариства “Україна-Світ”.

Славетні сторінки історії України

Сергій Брунь,

Київ

9 жовтня ц.р. відбулися чергові збори Київської міської ОУН, які відкрив П.Дорожинський. Продовжуючи традицію відзначати визначні дати в історії визвольних змагань українського народу, збори було приурочено роковині створеня у Києві Української Національної ради. Адже саме 5 жовтня 1941 р.відбулися її установчі збори.

У своєму виступі на зборах член ПУН і Київського міського Проводу ОУН Катерина Криворучко подала картину подій, які відбувалися у столиці 60 років тому, грунтуючись на спогадах першого голови Української Національної Ради, професора Миколи Величківського, тодішнього ректора Київського політехнічного інституту: “Сумні часи німецької окупації 1941–1944 рр.”, які вийшли друком в 60–ті роки за межами України. Завдяки цьому учасники зборів зуміли відчути атмосферу тих часів.

Створення Української Національної Ради (УНР) в Києві мало неабияке значення. Внаслідок її діяльности вдалося досить швидко відновити українське адміністративне, економічне, культурне, освітнє і наукове життя столиці. Було відновлено діяльність Академії наук, Спілки українських письменників, яку очолила Олена Теліга, нижчих, середніх та високих шкіл. Було розпочато створення обласних управ. Діяльність Української Національної Ради у Києві дала поштовх для відновлення національного життя на всіх українських землях, звільнених від більшовиків, а до складу УНР входили їх представники. Під час виступу було згадано провідних діячів Української Національної Ради, серед яких було чимало представників націоналістичного середовища, зокрема генерал Микола Капустянський, поетеса Олена Теліга, редактор Іван Рогач, Осип Бойдуник і багато інших. До того ж, до створення у Києві цього тіньового українського уряду активно долучився тодішній голова Проводу ОУН Олег Ольжич, який фактично був ініціатором створення Української Націоналоьної Ради.

Не обійшла доповідач увагою і діяльність М.Величківського зі створення 4 квітня 1944 р. у Львові Всеукраїнської Національної Ради, до якої ввійшли як заступники голови митрополит Андрей Шептицький та голова Сойму Карпатської України проф. Августин Штафан. Проіснувала УНРада аж до 1948 р., коли було утворено Державний Центр УНР в екзилі. Хоча, за словами К.Криворучко, попереду ще велика робота з архівними матеріалами, внаслідок якої буде можливість більш повно відтворити події, пов’язані як зі створенням і діяльністю Української Національної Ради, так і з подальшою долею її діячів.

Враховуючи те, що про ці історичні події не надто часто згадують в українській пресі, учасники зборів ставили чимало запитань. Інформаційно доповнили виступ голова ОУН Микола Плав’юк та провідник Київської міської ОУН Павло Дорожинський, а мистецьким доповненням став фрагмент із п’єси Катерини Штуль “Поворот”, поставлений студентами Київського державного інституту театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого.