(ФКУ - Кембридж) – Восени 2001 p. заходами видавництва Українського наукового інституту Гарвардського університету побачила світ книга д-ра Патриції Кенеді Гримстед під назвою “Трофеї війни та імперії. Архівна спадщина України, Друга світова війна та міжнародна політика реституції”. Ця, опублікована англійською мовою імпозантна наукова праця на понад 700 сторінок є у багатьох відношеннях унікальною. Перше в історії систематичне наукове дослідження архівної спадщини України вражає навіть людину невтаємничену масштабами охоплення, глибиною аналізу, сміливістю постановки проблем. В додаток вона легко і цікаво читається. Книга ця належить перу вченої, яка є чи не найбільшим у світі авторитетом з архівів України та колишнього СРСР. Як пише у передмові до книги генеральний секретар Міжнародної ради архівів Чарльз Кечкеметі “у надзвичайно багатій західній літературі про Радянський Союз ... публікації, присвячені питанням архівної системи та архівної політики, підписані лише одним іменем – “Патриція Кенеді Гримстед”. Д-р Гримстед – старший дослідник в Українському науковому інституті Гарвардського університету, координатор бази даних “ArcheoBiblioBase”, інформаційного довідника про архівні масиви України та Росії
Книга “Трофеї війни й імперії” – це плід 35-річних досліджень архівів СРСР, пост-радянських України та Росії, а також низки інших європейських країн. Вона має два джерела, перше – це багаторічні студії архівних збірок, друге – семінари, які д-р Гримстед вела для студентів й аспірантів в Українському науковому інституті Гарвардського Університету та у Вашингтоні, присвячених проблемі реституції архівів. Публікація цієї новаторської праці спиралася також на знахідки і відкриття, які мають в собі щось від детективу. Так, наприклад, восени 1989 p. під час досліджень у Москві українських архівів д-р П. Ґримстед виявила факт, який у Москві воліли тримати під сімома замками, серед захоплених у Німеччині після Другої світової війни чужоземних архівів були не лише нацистські документи, але й значно давніші записи, включно із сімома кілометрами архівів французької розвідки. Несподівано дослідниця наткнулася на документи, які свідчили про факт їх вивезення до СРСР. Про перебування цих фондів у Москві не знали навіть самі французи. Водночас д-р Ґримстед почала займатися дослідженням долі, яка спіткала українські культурні скарби під час Другої світової війни.
Після розпаду Радянського Союзу Росія вперто відмовлялася повертати Україні вивезені свого часу архіви. У взаєминах між новонезалежними державами і Росією поставала проблема реституції архівів та інших культурних скарбів. Вона виразно резонувала із вимогам Франції, Німеччини та інших західних країн повернути їхні архіви. Це спонукало авторку книги зайнятися вивченням проблеми реституції, історичних прецедентів того, що робилося з архівами інших підколоніальних народів після розпаду імперій, до яких вони належали, а також міжнародних правових норм і традиції реституції архівів.
Нове гарвардське видання “Трофеї війни та імперії” лише частково торкається питання про українські архіви на території інших країн. Дослідження цієї проблеми, за визнанням д-ра Ґримстед, ще не закінчено. Вважається, що архіви належать країні, в якій вони були створені. Найважливіша частина вивезених в інші країни українських архівів, за твердженням гарвардської дослідниці, перебуває в Росії, насамперед у Москві й Петербурзі. Так свого часу велика частина архіві Симона Петлюри, гетьмана Павла Скоропадського та інших була вивезена за кордон. Українська наука гостро зацікавлена у поверненні цих документів.
До виходу книги Патриції Ґримстед ніхто не знав про те, що одразу після Другої світової війни важливі збірки документів, які зберігалися поза межами Радянського Союзу, було таємно захоплено радянськими силами і вивезено до СРСР, багато з них – в Україну. Описові поверненої з еміграції україніки у книзі присвячено цілий розділ. Навіть у архівних установах, де нині зберігаються ці фонди, не існує списку повернених архівів. На думку П. Ґримстед, чи не найважливішим із таких донедавна “невидимих архівів” є збірка документів Української Народної Республіки. Довгий час вона переховувалася у м. Тарнові (Польща), куди на початку 1920-х pp. виїхали на вигнання провідники УНР. Під час війни ці архіви знайшли німецькі нацисти, перевезли їх до Кракова, і для їх каталогізації привезли туди зі Львова українського архіварія. Згодом ці архіви знайшли і повернули до Києва радянські військові підрозділи “Смерш”. Завдяки книжці П. Ґримстед про існування в Києві цих важливих архівів сьогодні стає відомо широкому загалові науковців.
Патриція Ґримстед також виявила багато архівних фондів, які до Другої світової війни зберігалися у бібліотеці Симона Петлюри в Парижі. Це, зокрема редакційні записи журналу “Тризуб”, який в 1925 p. заснував у Парижі сам С. Петлюра. Роками вважалося, що бібліотеку С. Петлюри було знищено і назавжди втрачено. Як виявила П. Ґримстед, спочатку ці архіви вивезли з Парижу до Німеччини нацисти, а згодом радянська влада – до СССР.. Власне останні зруйнували єдність архівних фондів С. Петлюри, поділивши їх між двома архівними збірнями у Москві і двома в Києві.
Іншим прикладом архівів, які вважалися остаточно втраченими і які виринули в Україні, були архіви берлінського музичного товариства “Зинг-Академі” (Sing Akademie) у Берліні, що відносяться до кінця 18-го століття, включно із більшою частиною старого архіву родини німецького композитора Йогана Себастяна.Баха. Віднайдення цього архіву у Києві спільними зусиллями гарвардських і київських вчених стало справжньою сенсанцією.
Вихід у світ книги “Трофеї війни та імперії” П. Ґримстед вважає своїм важливим досягненням, оскільки в ній авторка звертає увагу світової громади архівістів на існування великої маси архівів, вивезених із країн їхнього походження, а також загублених, на пов'язані з ними юридичні, дипломатичні та культурні питання їх віднайдення та реституції. Хоч книжка насамперед адресується фахівцям із архівів та історикам, в ній багато матеріялів, здатних захопити кожного, хто цікавиться новітньою історією України й Европи, матеріалів, які могли б лягти у сюжет не одного детиктивного роману, художнього чи документального фільму. Навіть предметний покажчих при кінці книги “Трофеї війни та імперії” читається як своєрідний історичний детектив, інтригуючий перелік викрадень, таємних угод, засекречених операцій, несподіваних відкриттів, повернення до життя безцінних скарбів, полювання на привидів. Іншим досягненням є складені д-р П. Ґримстед довідники інформації про українські архіви, зокрема документи Українського історичного кабінету (1929р.) та Українського національного Музею-архіву в Празі, які було перевезено до Києва.
Вихід у світ монографії Патриції Кенеді Ґримстед “Трофеї війни та імперії” став можливим завдяки меценатам-засновникам українських залізних фондів у Гарварді, зокрема Видавничого фонду імени Ярослава та Ольги Дужих і Видавничого фонду імени Мирослава й Ірени Колтунюків.
Книжку можна замовити в Українському науковому інституті Гарвардського університету за адресою Ukrainian Research Institute, Harvard University, 1583 Massachusetts Ave., Cambridge, MA 02138, телефон: (617) 495-4053, факс: (617) 4958097, інтернет-сторінка: www.huri.harvard.edu Ціна книжки – $19.95. Оригінальна англомовна назва книжки - Trophies of War and Empire. The Archival Heritage of Ukraine, World War II, and the International Politics of Restitution
COMMENTS TO PHOTOGRAPHS
# 1. Д-р Патриція Кенеді Ґримстед демонструє своі раніше видані дослідження архівів Росії, в яких серед інших перебувають сьогодні величезні масиви вивезених із України документів.
# 2. Д-р Патриція Кенеді Ґримстед (в центрі) ставить автограф на примірнику книги “Трофеї війни та імперії” для Віри Андрушків (зліва на фото) із Фундації “США -Україна” під час щорічної конвенції Американської асоціації сприяння славістичним дослідженням 17 листопада 2001 p. у Вашингтоні, O.K. Справа на фото проф. Олександра Грицак з Рід-Коледжу, Портленд, Орегон
#4. Д-р Патриція Кенеді Ґримстед у своєму кабінеті в Українському науковому інституті Гарвардського університету.