З виступу на відкритті виставки 25-го листопада 2001

Д-р Дарія Даревич

Ми маємо надзвичайну приємність бути присутніми на відкритті ретроспективної виставки маестро Андрія бабича, що відбувається заходами Української Спілки Образотрворчих Мистців і КУМФ з приводу 80-ліття мистця та 55-річчя його творчої праці.

Народився Андрій Бабич 1921 року в Ахтирці біля Харкова. Дитиною він пережив великий голод. Мама мистця була учителькою і хоч від дитинства любив рисувати і малювати пішов слідами матері, закінчивши педагогічний технікум, почав учителювати.

Хуртовина Другої світової війни закинула його далеко від батьківщини, до Німеччини і Австрії. Там він познайомився з майбутньою своєю дружиною Анною з дому Семенюк зі Станіславова. В Австрії народилося двоє найстарших дітей Ігор і Оля. Дебют Бабича, як мистця також відбувся в Австрії. На виставці мистців з таборів Ді.Пі. 1946 року в Бреґенц мистець мав перший успіх. Його олію “Жнива” намальовану на підставі ескізу, що експонується на цій виставці, вибрав Ґубернатор Форальберґу. За несподівано одержані гроші м. Бабич міг купити молоко для дитини, а одержаними фарбами міг дальше малювати. Цю подію з 1946 року маестро Бабич уважає знаменною у своїй творчості, тому сьогодні відмічуємо 55-ліття творчости мистця.

До Канади м. Бабич приїхав 1948 року по контракту на працю до копальні золота в північному Онтаріо біля Бірдмор. Відпрацювавши рік, переїхав з родиною у Торонто. Довгі роки працював, як декоратор театрів Феймос Плейерс, щоб утримувати родину, яка збільшилася з приходом на світ ще двох синів Леська і Влодка-Віктора. У вільний час малював і продовжував вчитися. Спочатку, на вечірних курсах у Центральній Технічний Школі, потім в Онтаріо Коледж оф Арт та в Торонтському університеті, де слухав лекції з історії мистецтва.

Брав участь у групових виставках українських мистців – весною 1960 року у Третій Виставці УСОМ в Торонто, восени у Виставці Українського Мистецтва у Вейн Стейт Університеті в Америці. У 80-тих роках в Торонто був учасником всіх більших групових виставок включно з великою Української Світовою Виставкою 1982 р. Від 1994 року м. Бабич бере участь у всіх групових виставках УСОМ, а відбуваються вони з його ініціятиви досить часто. Крім того бере участь у виставках загально канадських і американських. На виставці Об’єднання Канадських Мистців два роки тому його картина “Гітарист” отримала нагороду жюрі.

В 1987 році відбулася перша самостійна виставка мистця в КУМФі. Особисті виставки мистця також відбувалися щорічно в його майстерні при вулиці Клинтон в Торонті. Минулого року з успіхом пройшла індивідуальна виставка в Ґалерії Майкланджело при вул. Коледж в Торонті.

Маестро Бабич є довголітним членом УСОМ, членом Об’єднання Онтарійських Мистців, членом Пастелістів Онтаріо (1987) і членом Спілки Портретистів Америки (1999). В 1997 році його пастель Замріяна, яку маємо на виставці, була нагороджена спеціальним відзначенням Інтернаціональної Асоціації Товариств Пастелістів на З’їзді Асоціації в Кензес Ситі. На Третьому З’їзді-бієнале в Альбукерке, Нью-Мексіко 1999 року м. Бабич одержав звання майстра пастельної техніки.

Загально в картинах м. Бабича вражають життєрадісність райдужних барв і динамічність виконання. Мистець любується красою природи. Світ який нам представляє мистець погідний і вібруючий, часто соняшний. В кожній з картин можна розпізнати джерело творчого імпульсу у фізичній дійсности світу.

Як бачимо, на виставці представлено чотири жанри в яких працює мистець - краєвиди, портрети, акти і натюрморти. Стилістичний діапазон мистця експресіоністичний, але включає впливи інших модерністичних течій особливо імпресіонізму, пост-імпресіонізму, та безпредметного абстрактціонізму нью-йоркської школи. Але починав мистець з праць реалістичних і час до часу він повертається до реалізму.

Всі ми знаємо м. Бабича, як невтомного голову відновленої Української Спілки Образотворчих Мистців у Торонті. З його вибором в березні 1994 року праця УСОМ значно пожвавилася. Від того часу відбулося 8 групових виставок – дві з них в Америці - 1994 року в Нью-Йорку, а 1996 в Детройті. Інші тут в галерії КУМФ включаючи велику виставку 2000 з участтю 40 мистців з різних провінцій Канади. Вийшло три каталоги. Відбулося 2 авкціони в користь Канадського Фонду Дітям Чорнобиля (1996 і 1999).

Довкола м. Бабича гуртується активна група українських мистців-членів УСОМ. Великою заслугою м. Бабича, як голови УСОМ треба вважати вміння обєднати мистців кількох поколінь та різних напрямків. В УСОМ співдіють мистці, що прибули до Канади після Другої світової війни, мистці народжені в Канаді та мистці недавно прибулі з України та країн бувшого Радянського Союзу. Це рідкісне явище в українській громаді в Канаді і його варто відмітити.

Маестрові Бабичеві належиться велике признання не тільки за довголітню багату мистецьку спадщину, за ці прекрасні картини, які нас оточують, за його вклад в українське мистецтво діяспори і Канади, але також за організаційних хист і провідництво. Кінчаючи, дозволю собі від нас усіх побажати нашому Ювілятові кріпкого здоров’я, сили і багато, багато творчих літ.

Многая літа Маестро!