Д-р Дарія Даревич,
історик мистецтва 

Олена Кульчицька, Павло Ковжун, Ярослава Музика, Леопольд Левицькии, Стефанія Ребус-Баранецька, Микола Бутович, Роман Сельський – це тілька декілька з найбільше відомих львівських графіків першої половини 20-го століття. Ці прізвища вписалися в історію українського мистецтва. Праці цих мистців можна буде побачити на виставці Львівської графіки в Галерії КУМФ в Торонтo від 24-го
березня до 4-го квітня. Це виняткова нагода познайомитися з унікальними творами з приватних колекцій, що охоплює вісімдесят років творчости декількох генерацій львівських мистців-графіків.
Хто були ці мистці і який був їх вклад в історію української графіки? Найстарша з них і найбільш знана – це Олена Кульчицька (1877-1967), яка закінчила Промислово-мистецьку Школу у Відні 1908. З ранніх праць на виставці будуть Повернення (1916), і Кий, (1918). На особливу увагу заслуговує Одкровення і Silentium акватинта з 1947 року. Цікавими і маловідомими є ліричні краєвиди виконані офортною технікою. Разом на виставці матимемо 15 ліноритів, офортів та акватинтів Кульчицької. Історики українського мистецтва вважають, що естампна графіка Кульчицької складає одну з найважливіших сторінок графічного мистецтва Західної України.
Визначну роль у мистецькому житті Львова відіграв Павло Ковжун (1896-1939). Він був не тільки визначним графіком-модерністом, але також організатором виставок, співзасновником і невтомним секретарем Асоціації Незалежних Українських Мистців. Його ранні праці були під впливом футуризму і конструктивізму. На виставці маємо відомий, часто репродукований екслібрис Товариства письменників і журналістів ім. І. Франка з 1932.
Ярослава Музика (1894-1973) – це подиву гідна і подвижницька постать модерного  мистецтва Львова. Вона була співзасновником і одною з голів АНУМ. Перед Другою світовою війною її праці були на виставках в Празі, Берліні, Чикаго, Лос Анджелес. Працювала, як реставратор ікон в Національному музеї у Львові. Відбула 8 років заслання в Сибірі. На виставці представлені дві лінограв’юри мисткині з 1959 і 1962 років.
Праці Леопольда Левицького (1906-1973), випускника Краківської Академії Красних Мистецтв, це лінорити створені в 1950-их і 1960-их роках. Вони дивують спрощеними, абстрактними формами і площинністю. Тяжко повірити, що в період соц-реалізму мистець мав відвагу створити такі лінорити, як Естрада чи Модниця.
Стефанія Ребус-Баранецька (1905-1985) вчилася в О. Новаківського і починала як малярка, але від середини 1930-их років працювала як графік, переважно виконуючи дереворити.
Помітною постаттю і творчою особистістю у львівському мистецтві після Другої світової війни був Роман Сельський (1903-1990), відомий маляр і педагог Інституту Прикладного і Декоративного Мистецтва у Львові. Він виховав ціле покоління мистців. Сельський вчився в Краківській Академії Мистецтв, а в 1928-1930 роках в Парижі. На виставці побачимо 20 рисунків і ліногравюр періоду від 1942 до 1984 років.
На виставці також будуть праці станкової графіки Антона Манастирського (1878-1969), Юзефи Крахтохвилі-Відимської (1878-1965), Михайла Осінчика (1890-1969), першого голови Асоціації Незалежних Українських Мистців (АНУМ), Миколи Бутовича (1895-1961), Володимира Баляса (1906-1980), Олександра/Олекси Винницького (1911-?), Зіновія Кецала (1919), Данила Довбошинського (1924) та інших графіків, що працювали у Львові,
З праць добре знаних мистців-графіків молодшої генерації будуть експонуватися праці Богдана Сороки (1940) та Івана Остафійчука (1940). Наймолодша генерація представлена працями Романа Романишина та Н. Буряк.
Як часто буває коли маємо виставку праць з приватної збірки, не всі львівські мистці-графіки представлені і не всі естампи є найкращими зразками кожного з мистців. Бракує тут графіки – естампів і рисунків львівського періоду знаменитих мистців: Е. Козака, Р. Лісовського, С. Караффи-Корбут та інших. С. Гординський представлений тільки екслібрісами. Все ж таки виставка дає цікавий перегляд львівської графіки впродовж 80 років. Треба згадати, що збірка вперше була експонована 1996 року в Музеї-архіві ім. Патріарха Йосифа Сліпого в Монреалі заходами проф. А. Кравчука. З деякими доповненнями тепер українська громада матиме нагоду побачити цю графіку відомих, визначних і менше знаних мистців Львова в Торонто.