"Журба і радість"
Віра Ке
В поклоні Шевченкові
З огляду на святочні “пересування” – ця стаття друкується з деяким запізненням. Але вона через це не втрачає своєї актуальности.
Кожного року в березні український нарід вшановує пам’ять Тараса Шевченка, і в Україні, і на континентах, де осіла українська еміґрація. За всі десятки літ – імпрези вже набрали певної устабілізованої форми, яка для декого стала законом. Але Шевченко був мистцем. Він творив і думав широкими діяпазонами не виключно для своєї ґенерації, і не для свого “сьогодні”, а для всіх майбутніх “ЗАВТРА”!
А майбутність не є замкнена в клітці, ані не сидить у коробці.
Майбутність витворює нові закони, нові стандарти і пливе новими дорогами. Ці що приготовляли імпрези на пошану Тарасові Шевченкові завжди шукали нових засобів, щоб шанування значилися новими концепціями і не тупцювали на стандартах, що розпадаються від старости.
В Торонті цього 2001 року також можна було відчути подих нового століття на одному з концертів, а саме на концерті Шкільної Ради. Цьому сприяла і поява нового консула України в Торонті, який вперше зустрів українську громаду, якраз на цьому концерті. Своє привітальне слово він переплів багатим, поетичним і глибоко обдуманим словом про Шевченка. Звичайно, на всяких “словах” люди крутяться, а навіть
позіхають. Але “слово” вельмишановного пана Базіва, консула України, заторкнуло найглибші струни Шевченкового життя і Шевченкової творчости.Дуже відповідно, зараз після нього виступила Юля Креховецька, прочитавши поетичну ґенезу Шевченкового “Заповіту”, під кінець якої відкрилася завіса і хор шкільної молоді в супроводі оркестри школи св. Димитря почав від піяніссіма “Як умру то поховайте” і розвивав цю пісню до крещенда.
В програмі брали участь діти, старша молодь і дорослі виконвці. Професійна технічна допомога в’язала точки програми в єдину цілість. Що було приємне на цій програмі, це вміло сплетені виступи виконавців діяспори і виконавців, які приїхали сюди з України. Ця симбіоза була дуже зворушлива і показала новий, з’єднаний вид обновленої діяспори.
* * *
Лист мами до дітей
(З рубрики Ен Льондерс)
Дорогі, любі діти!
Мені дуже прикро, що наша служниця (тобто я) рішила взяти вакації. Подаю вам кілька правил, як давати собі раду без неї
:* * *
Щедрий дар Української Кредитової Спілки в Торонті
В неділю, 31 березня 2001 р. Відбулося в залі УНО на вул. Коледж спеціяльне засідання голів КУК і голів організацій в справі співпраці і взагалі праці над утриманням тісних зв’язків з Україною. Ця праця буде акцентована зусиллями, щоб Канада не переставала бути найбільше надійним і певним партнером України.
Діяспора та українські організації будуть помагати інтересам України, а також підбудовувати і скріплювати канадсько-українське партнерство.
Для уможливлення цієї постанови, а одночасно для відзначення 60-ліття КУК (яке минуло кілька місяців тому. Українська Кредитова Спілка передала до Централі КУК 5 тисяч долярів.
* * *
Торонто Міжнародній Фестиваль Фільмів для дітей
В днях 20-29 квітня 2001 року батьки й діти мали нагоду побачити 41 фільм (коротких і коротеньких!) з 20 країн і 16-ти мовами. Фільми дотепно зображували глибокі думки, виховні проблеми і турботи та радості дітей. Кожний фільм мав інший характер, але всі були чудові, високої кляси, захоплюючі і вражаючі. Шкода, що в тому часі, коли відбувався фестиваль, школи Торонта мали свою власну вражаючу проблему, через страйк шкільних працівників та замішання через накопичування щоденного сміття по клясах. Але дехто з батьків і дітей все- таки взяли участь у фестивалі і пережили багато чудових, незабутніх хвилин. Ці фільми можна буде побачити тільки в “Референд Ляйбреріс”, як комусь не вдалося побачити їх під час фестивалю.