Сприяння українсько-канадським студіям 

Підтримуючи зусилля, спрямовані на розвиток українсько-канадських студій, Андрій Макух та Ярс Балан з Канадського інституту українських студій нещодавно взяли участь у наукових форумах, які відбулися в Квебеку й Західній Україні.

Обоє підготували свої доповіді на академічні засідання Канадської асоціяції славістів в рамках цьогорічного з’їзду представників соціальних і гуманітарних наук, що відбувся наприкінці травня в Лавальському університеті (м. Квебек). Тема доповіді Макуха була така: “Канада як батьківщина: ранні погляди міжвоєнної українсько-канадської інтелігенції”. На цьому ж засіданні д-р Франсес Свиріпа виступила з доповіддю “Українці та офіційна Канада між війнами: маніпулюючи традицією й обрядом”. Оскільки Ярс Балан перебував на той час в Україні, то його доповідь про україномовний театр у сільській центрально-східній Альберті виголосив А. Макух. Усі три виступи були добре сприйняті та будуть використані при написанні історії українців у Канаді у міжвоєнний період.

Я. Балан 17 травня на міжнародній конференції в Чернівецькому університеті ім. Юрія Федьковича представив доповідь під заголовком “Канадська Буковина: Україна і Румунія в новому світі”. На цьому науковому зібранні, співспонсорованому КІУСом, були розглянуті українсько-румунсько-молдовські стосунки з історичної, культурної та політичної перспектив. У доповіді “Канадська Буковина” йшлося про еволюцію українсько-румунських відносин у Канаді, насамперед про румунську громаду в околиці Боян, розташованому на схід від Віллінґдону, Альберта, в центрі українського блоку піонерських поселень, що сьогодні становлять основу екомузею “Калиновий край”.

За кордоном пан Балан також зустрівся з офіційними представниками Канадського посольства в Києві, з представниками Чернівецького університету, з якими обговорив питання участи Українсько-канадської програми (УКП) у сприянні впровадження курсу з Канадських студій до вищих навчальних закладів України. У зв’язку з причетністю УКП до канадських етнічних студій програма могла б надавати поради, практичну допомогу та моральну підтримку українським науковцям, які спеціялізуються в канадських справах.

Насамкінець дослідник Орест Мартинович продовжує вивчати документальні матеріали про українсько-канадське життя в міжвоєнний період. Від середини березня до середини червня Мартинович працював в Оттаві в Національному архіві Канади та Національній бібліотеці, простудіювавши масив документів Василя Авраменка. Частина дослідження Мартиновича буде використана в проекті, започаткованому танцювальною групою “Русалка” з Вінніпегу і присвяченому спадщині Василя Авраменка та його внеску в розвиток українсько-канадської культури.