Установчі збори Української Католицької Фундації в Торонто

Марґарета Шпір


В готелі Royal York у Торонто 30 листопада 2002 року відбулися перші установчі збори Дорадчої Ради Української Католицької Освітньої Фундації (УКОФ).

Цей елегантний вечір був виявом подяки жертводавцям-добродіям, які прихильно відгукнулися на заклик УКОФ. З їхніх щедрих дарунків створено Непорушний Фонд УКОФ, основною метою якого є підтримка Українського Католицького Університету у Львові.

Господарями вечора були: проф. Юрій Даревич президент Ради УКОФ, Роман Мельник заступник президента Ради УКОФ, Ігор Комарницький скарбник УКОФ, о. мітрат Роман Ґаладза член Ради УКОФ та о. Михайло Лоза виконавчий директор УКОФ. На перших зборах Дорадчої Ради УКОФ були присутні також почесні гості: Владика Корнилій Пасічний єпарх УКЦ, єпископ Торонто і Східної Канади; Джон Курі, Чикаґо президент УКОФ в США; Зеня Кушпета директор згромадження Віра і світло у Львові; о. Юрій Саквук випускник Української Католицької Богословської Академії, прес-референт Патріаршої Канцелярії УКЦ у Львові, а тепер студент Інституту ім. Митрополита Шептицького в Оттаві.

Головним промовцем на вечорі був проф. Джефрі Виллс, віце-ректор Українського Католицького Університету у Львові. Присутні із зацікавленням вислухали його розповідь про становлення УКУ. Промова проф. Джефрі Виллса була ілюстрована багатьма відеоматеріалами, які стали не лише живою ілюстрацією доповіді, але й допомогли присутнім нібито перенестися до Львова, уявити будні та свята УКУ, побачити натхненні обличчя студентів, викладачів університету та їх духовних наставників. У своїй промові Виллс висвітлив послідовні кроки для осягнення мети – створення центру католицької освіти і осередку виховання та плекання майбутнього духовного проводу України.

Можна з певністю сказати, що створення УКУ у Львові є не лише вимогою часу, але й гідним продовженням традиції, втіленням та матеріалізацією візії великих духовних отців українського народу – Митрополита Андрея Шептицького, Блаженнішого Патріарха Йосипа Сліпого та Блаженнішого Мирослава Івана Кардинала Любачівського.

Перший крок у цьому напрямку було зроблено ще в 1928 році, коли Митрополит Андрей Шептицький заснував у Львові Богословську Академію, яка виховала плеяду блискучих теологів і мала стати підвалиною для створення Католицького Університету. Тут хочу процитувати проф. Юрія Даревича, який на вечорі в Торонто сказав: "В історії українського народу були роки, наприклад, лихоліття Другої світової війни, коли Українська Католицька Церква була, може, єдиною інституцією, повністю керованою самими українцями, яка охоплювала і захи-щала загал українського народу, зокрема в Західній Україні".

Але зразу ж після окупації Галичини совєтами в 1944 році Богословську Академію зліквідовано. Випускники Богословської Академії, як і весь клір і вірні УКЦ, опинилися у підпіллі. Протягом багатьох декад гонінь і переслідувань УКЦ довела тверду віру та стоїцизм, добровільно вибравши мучеництво в катакомбах.

В 1963 році Патріарх Йосип Сліпий, продовжуючи справу Слуги Божого Митрополита Андрея, заснував в Римі, на еміграції Український Католицький Університет ім. Св. Климентія.

З відновленням української державности, в 1994 році Блаженніший Мирослав Іван Кардинал Люба-чівський відновив Богословську Академію у Львові. Під час історичної подорожі в Україну в 2001 році Святіший Отець Іван Павло II Папа Римський благословив закладення першого каменю для нового будинку УКУ у Львові, а 29 червня 2002 року відбулася церемонія інавгурації – народження першого католицького університету на території колишнього Совєтського Союзу.

Український Католицький Університет повинен сповнити важливу і нелегку місію. Як завжди найважче бути першим. Але студенти, виховники, всі, хто причетний до УКУ, це не лише талановиті, але й наполегливі, послідовні люди, вони вірять у важливість новоствореного університету, вірять, що зможуть втілити в життя цей благородний задум.

В УКУ діють факультет філософії та теології, факультет гуманітарних наук, Інститут педагогіки та катехізації, а також літні курси англійської та німецької мов, літня школа теології та щорічно проводиться літній вишкіл студентів за кордоном.

В стінах УКУ народжується ініціатива проведення різноманітних наукових конференцій, на які запрошують науковців з цілого світу. Лише за останній час проведено одинадцять наукових конференцій на різноманітні пекучі теми: "Конфесійна ідентичність і національна заанґажованість: Греко-Католицькі Церкви Центрально-Східної Європи в ХІХ-ХХ століттях", "Цивілізація любові чи цивілізація насильства: особисті та суспільні мотивації вибору", "Гідність людини в однострої", "Еволюція і сотворення: діалог між наукою та релігією", конференція, присвячена річниці смерти Митрополита Андрея Шептицького та інші.

Викладачі та студенти УКУ беруть активну участь у конференціях на різні теми по цілому світі в Австрії, Росії, Німеччині, США, Польщі, Італії, Вірменії. При УКУ ведеться також видавнича діяльність, створюють сторінку на Інтернеті, а також потужну комп’ютерну базу даних, працюють над кількома амбітними інформаційними проектами.

В стінах УКУ часто лунає слово вперше. Вперше проведено літні курси німецької мови і першу орієнтаційну програму та комп’ютерні курси для студентів першого року навчання; нещодавно відкрито перший гуртожиток для 14 студентів; видрукувано першу річну книгу випускників Крила; вийшов перший випуск щорічного журналу Літургічного Інституту Калофонія (Гармонійні звуки), вперше шість випускників УКУ стали його вчителями; виконано перший студентський дослідницький проект з соціології; започатковано 12 нових курсів...

Хочеться вірити, що, продовжуючи кращі традиції минулого, новостворений Український Католицький Університет у Львові стане містком у майбутнє, стане чистим джерелом, скабрницею, з якої черпатимуть багато наступних поколінь.

Закінчую словами голови Української Католицької Церкви Блаженнішого Любомира Гузара, який на церемонії інавгурації Українського Католицького Університету у Львові 29 червня 2002 року сказав: "Стоїмо при колисці народження чогось дуже цінного... Університет повинен бути близьким до того народу, якому служить. Громада дає університетові студентів, університет дає громаді людей, закоханих у правду й красу..."

Отак сповнилася візія великих отців Церкви трьох митрополитів XX століття. Сьогодні в княжому Львові, у вільній Україні діє та розвивається важлива національна інституція Український Католицький Університет. В його стінах продовжується духовна традиція, зростає високоосвічена молодь, яка прагне творити добро, шукає істину, мета якої служити своєму народові.