Юлія
Войчишин
За
традицією матуральний вечір закінчення учнями Курсів українознавства Школи
ім. Лесі Українки в Оттаві, зорганізований управою і батьківським комітетом,
відбувся в суботу, 31 травня 2003 року в елегантному “Шато Картієр” у сусідньому
містечку Елмер, у Квебеку. Батьківський комітет доклав особливих зусиль,
щоб дістати відповідне приміщення, хоч і треба було попрацювати над здобуттям
додаткових фінансів різними способами, про що з гумором розповіла на вечорі
голова, пані Оля Катрушенко у своєму прощальному слові до матурантів та
з подякою всім іншим.
Відкриваючи
вечір, господар Юрій Дзьоба привітав гостей і попросив усіх встати на вхід
матурантів. На тлі співу “Ґаудеамус іґітур” зайшли семеро молодих людей
з сяючими очима та усміхненими обличчями, а пан господар представив їх
поіменно: Андрея Безначук-Смир-нів, Іванна Катрушенко, Калина Левицька,
Людмила Мончак, Ва-силь Онуферко, Тетяна Сірська і Христина Телішевська.
Отець д-р Петро Ґаладза відмовив зворушливу молитву в наміренні цих молодих
людей та заініціював для них бадьоре многоліття аж два рази і на різні
мотиви.
Після
вечері господар надав слово керівникові програми Хрис-ті Габрович і голові
управи Мотрі Мончак, які розказали дещо про індивідуальності окремих мату-рантів.
І так:
Калину
цікавить водне рятів-ництво, музика, театр і спорт;
Тетяна
„пропадає” за старими автами, любить концерти, варити і спати;
Христина
захоплюється копаним м’ячем і мріє лазити по горах;
Іванка
любить співати, танцювати і виступати на сцені;
Василь
є романтиком, хотів би літати і мріє стати пілотом;
Aндрея
активна у спорті і хотіла б стати спортивним лікарем;
Людмила
грає на віолончелі і мріє стати інженером-хіміком.
До
вручення дипломів запрошено усіх учителів – д-р Мирославу Біланюк, Мотрю
Мончак, Христю Габрович, Володимира Катрушенка, Бориса Сірського, о. д-ра
Андрія Онуферка і о. д-ра Петра Ґаладзу. Крім дипломів, учителі вручили
кожному абітурієнтові писанку славної оттавської писанкарки д-р Оксани
Ярош. Учитель історії Борис Сірський подарував найкращому своєму учневі,
Василеві Онуферкові, козацьку булаву. Було прочитано привіт матурантам
від Ліги Українських Католицьких Жінок, пані Надя Дубик привітала їх від
Кредитової Спілки „Будучність”, а Борис Сірський, який також є референтом
шкільництва, склав привітання від Конгресу Українців Канади.
Слово
від учителів абітурієнтам висловила д-р Мирослава Біланюк, наголосивши
важливість цієї події – закінчення курсів українознавства. Вона запевнила
їх, що вчителі не хотіли зробити з них ходячих енциклопедій українознавства,
але намагалися дати їм нагоду пізнати, „якою багатою і цікавою є культура
і спадщина Ваших дідів”.
Батькам
і учителям від імени всіх випускників дякувала Людмила Мончак. Цитуючи
поданий нижче віршик, вивчений ще малою ди-тиною:
Школа
рідна нам потрібна,
Щоб
землиця наша рідна,
Мала
з нас колись хосен,
Як
ми в люди підростем,
вона
висловила надію, „що землиця наша рідна матиме з нас хосен”, а присутні
– батьки, учителі і гості направду вірили, що так воно і буде.
Після
гумористичної точки матурантів і кінцевої молитви, проведеної о. д-ром
Андрієм Онуферком, матуранти із своїми ескортами розпочали забаву. То-му,
що прибули на вечір також і випускники з попередніх років, настрій був
веселий і товариський, майже родинний. Щасти їм Боже і в майбутньому!