Щоб взяти участь у відкритті цьогорічного українського фестивалю та привітати з днем народження Львівське Братство на декілька днів до Торонто завітав мер міста Львова Василь Куйбіда. Ми зустрілись з паном Василем і взяли у нього інтерв’ю, яке пропонуємо вашій увазі.

“Новий шлях”: Пане мер, як на сьогодні складаються стосунки між Львовом і Канадою?

Василь Куйбіда: У Галичині завжди був надлишок робочої сили. І Галичина, яка входила до складу Австро-Угорської імперії, а потім до Польші, була однією з найбідніших частин цих держав. І тому не дивно, що вихідці з Галичини опинилися в Канаді, Америці, Бразилії, інших країнах. Ми вдячні Канаді за те, що вона стала другою батьківщиною для багатьох українців. Коли я чую добрі відгуки про українців, які живуть тут, з уст високих державних службовців, то також радію. Це говорить про те, що українці є добрими громадянами.

Оскільки в Канаді є велика діаспора і вона складається в значній мірі з вихідців з Галичини і Львова, то Україна просто приречена мати добрі стосунки з Канадою. Власне ця діаспора і є гарантом тих добрих стосунків. В першу чергу слід очікувати співпраці не тільки культурної, але і економічної між Галичиною і тими провінціями Канади, де мешкають емігранти з неї. Впродовж 10 років незалежности України, Львів нав’язав спільні контакти з багатьма канадськими провінціями. Львову допомагали наші канадські українці з Квебеку і Саскачевану підготувати належні матеріали і відправити їх у комітет ЮНЕСКО у справах світової спадщини.

Ми проводили спільні економічні зустрічі. З’явились спільні україно-канадські підприємства. Проте інтенсивність економічних стосунків нас не може задовільняти. Бо коли проаналізувати, яка держава найбільше інвестує у Львів, то побачимо, що найбільше проявляють інтерес росіяни. Потім ідуть поляки, німці, Кіпр. Канадці десь на четвертому-п’ятому місці. Я не сподіваюся лише на патріотизм українців, я хочу, щоб співпрацювати було вигідно обом сторонам. Ми проводимо у Львові політику відкритих дверей і кожному хто має серйозні наміри і ресурси, ми допомагаємо відкривати і вести бізнес.

“Новий шлях”: В яких ділянках життя Львова ви, як мер, були б зацікавлені побачити інвестиції?

В.К.: Якщо говорити про комунальне господарство то переконаний, що найбільший ефект дали б інвестиції в теплоенергопостачання і енергозаощадження. Позаяк колись в СРСР енергія була дармовою, то ніхто не дбав про її заощадження. І модифікація енергопостачання, і реконструкція наших будинків, утеплення їх дало б великий економічний ефект.Такі проекти, за нашими розрахунками швидко окупляться.

Проблема є також з прибиранням та утилізацією сміття. В деяких містах України є старі заводи по спаленню сміття. Львів такого заводу не мав і немає, і тому витрачає великі бюджетні кошти на захоронення сміття, орендуючи під ці землі біля Львова.

“Новий шлях”: Львів у всі часи завжди був прикладом державотворчих рухів. Сьогодні, в переддень нових виборів в Україні (березень 2002 р.) чи можемо сподіватись від львів’ян прояву мудрості – об’єднання всіх національно-патріотичних сил Львівщини в єдиний виборчий блок?

В.К: Так, Львів не тільки на початку 90-х показав приклад і вів перед в державотворчому житті. Це стосувалося не тільки руйнівних процесів, скерованих на демонтаж СРСР, але і відновлення державности України. Під час виборів вже в незалежній Україні у 1994 і 1998 роках ми у Львові показали, що демократичні партії можуть порозумітися і виставити узгоджені кандидатури на посаду мера і до міської ради. Тоді у Львові не було такого взаємопоборювання поміж державотворчими партіями, як це спостерігалось в інших містах. І тоді ми перемогли.

Вісім років було потрібно для того, щоб про таке блокування почали говорити на загальнодержавному рівні, і партії почали підписувати угоди і блокуватись. На сьогодні цей процес незворотний. І той, хто хоче бути в великій політиці, немає іншого виходу і мусить домовлятися. Іде процес консолідації партій і це добре. На жаль ми не маємо законодавства, яке стимулювало б партійних лідерів співпрацювати.

“Н.Ш.”: Щоб ви хотіли побажати львів’янам які перебувають сьогодні з різних причин в Канаді?

В.К.: Громадянство визначають за принципом крові чи території. Я вважаю, що львів’янин – це не тільки той, хто народився чи живе у Львові, а й той хто має таку саму систему цінностей, що і ми.Тобто визначаємо львів’янина по духу. Байдуже, де цей львів’янин проживає: в Канаді, в Австралії, в Англії чи у Львові. Він є частиночкою одного духовного цілого, яке по своєму вирізняється на тлі всього світу. Ви львів’яни. Зберігайте зв’язок зі своєю материнською землею, із тим містом, яке витворило вашу духовну якість львів’янина. Гордіться ним і пам’ятайте що вас люблять, шанують і завжди раді, коли ви приїжджаєте до Львова.