Ліда Палій

4 листопада в галерії КУМФ відбудеться цікава виставка народних ікон. На цю експозицію пані Ліда Лихач, редактор журналу “Родовід”, привезлa біля сорока оригінальних образів із власної колекції та кілька друків на полотні.

Йдеться тут про ікони, мальовані в 19 столітті у селах центральних земель України, приблизно в трикутнику Київ-Черкаси-Умань та частини Лівобережжя.

Як відомо, у кожній селянській хаті на Покутті над столом була полиця-божник, на яку клали ікони, прикрашені вишиваними рушниками, називали їх просто образами або “богами”. Це були наївні зображення найчастіше Матері Божої і святих, виконані олійними фарбами на липових чи соснових дошках, їхніми творцями були сільські малярі, переважно анонімні. Стиль тих Ікон не був канонічний, далекий від візантийської традиції, на них навіть помітні впливи поганського мистецтва.

На божнику перед образами клали колоски після жнив, сухі квіти, страсні свічки та свячену воду. Домашні ікони мали велике церемонійне значення, до них молилися, їх дарували при народженню, ними благословляли молодят, чи тих, що йдуть в далеку дорогу, та клали в домовину померлим. На свята світили перед образами лампади.

Обличчя на цих іконах були часто портретами місцевих селян, часто дуже вродливі. Одежа також бувала народна, як от на образі “Богородиця з Дитям” з Черкащини бачимо у Христа білу сорочинку з червоною гарасівкою, або в іконах Рождества Христового немовля тісно повите в народній спосіб. В більшості одежа святих вифантазувана, бачимо дивовижні шоломи у святих-воїнів, оздобні мітри у тих святих, які були єпископами, чи іншими високими церковними чиновниками. У деяких святих, як от у св. Варвари бувають корони. Бог Отець і Христос держить часто символ влади оздоблену кулю з хрестом.

Передi мною прегарна книжка українською та англійською мовами з назвою “Українські Ікони Шевченкового краю”, редагована Лідою Лихач, i видана “Родоводом”. У ній біля двохсот великих кольорових репродукцій з різних музеїв та приватних колекцій. Цю нижку можна булo набути на виставці в галерії КУМФ.

Розглядаючи репродукції, бачимо, що постаті зображені двовимірно, без перспективи й світло-тіні. Тло в іконах часто в темних кольорах: коричневе, темно червоне або зелене. На фоні мало прикрас, тільки іноді голови ангеликів з крильцями та стилізовані квіти й орнаменти з фольклорними мотивами. Часами одежа святих також оздоблена взорами з квітів. Німби у святих золоті, жовті але бувають і в інших кольорах, вони не тільки округлі, але бачимо й інші форми.

Відчувається, що ці ікони мальовані з любов’ю та з духовним натхненням. Обличчя в Бога Отця, Ісуса Христа, Матері Божої та святих лагідні, не гнівні і не грізні. На репродукціях у книжці бачимо вдумливий спокій навіть у зображеннях Розп’яття і Плащаниці. В жодній репродукції немає жорстоких кривавих сцен, як це часто бувало в західно-європейських малюнках,

Народні малярі виконували гарні, приємні для ока зображення, які радо набували селяни до своїх хат.