У поклоні Лесі Українці
 
Стефанія Геврик

Поруч з Т.ШевченкомтаІ.Франком гідне місцев українській літературіпосідає наша найбільша поетеса й письменниця Леся Українка.
Поетичне слово Лесі Українки – це гостра зброя у боротьбі за визволення українського народу. Її поезія – вияв найшляхетніших думок і найсвятіших почуттів геніальної поетеси і великої патріотки. Виховний вплив творів Лесі Українки незрівнянний. Герої Лесі Українки – це носії високих моральних принципів, це невмирущі завзяті борці за правду і волю, це люди чести з відкритою душею, з чистою совістю, з шляхетним серцем, безкомпромісні,мужні та відважні.Глибокий ідейний зміст творів Лесі Українки сполучений з досконалою високомистецькою поетичною формою, вонинетількинавчають,нетількизапалюютьчитачана найвеличніші вчинки, не тільки виховують, але й захоплюють своєю красою.
Організація Українок Канади ім.О.Басараб в Едмонтоні влаштувала в неділю, 5 жовтня 2003 p., у залі Українського Національного Об’єднання святкову програму для вшанування життя і творчости Лесі Українки в 90-ту річницю її смерти.
Програму відкрила голова Відділу ОУК в Едмонтоні Люба Бойко-Белл споминами з життя Лесі Українки та між виступами артистів пригадувала певні моменти творчости поетеси. На тлі музики,яку виконував на фортепіано Микола Никифорук, Лілія Суха розповіла про дитинство і ранні роки життя поетеси, про її тяжкі переживання, заподіяні важкою недугою, і закінчила віршем Лесі Українки „Contra spem spero”. Молода солістка Софія Осташевська при акомпаніаменті на фортепіано Оксани Осташевської проспівала пісню на слова ЛесіУкраїнки“Надія”,муз.О.Осташевської.Юнічленидитячого драматичного гуртка “Джерело” під проводом Олі Миц виконали пісню “Ми є діти українські” намузику М.Никифорука і, як звичайно, розвеселили глядачів своєю мистецькою грою.

Микола Никифорук зіграв на фортепіано три твори: “Ніч яка місячна”, “Іванку, Іванку” і “Човен хитається серед води”.

ЛесяУкраїнкадужелюбиламузику, зприємністюгралана фортепіано і навіть мріяла присвятити своє життя музиці, але доляпокерувала інакше – через хворобу мусілапопрощатися з улюбленим фортепіано і віддала свій талант поезії.

“До мого фортепіано” – вірш Лесі Українки з почуттям продекламувала О. Миц. Одну дію – уривок з чудовоїфантастичноїдрами Лесі Українки “Лісова пісня” зігралиТарас Тимкевич – Лукаш та Лілія Пантелюк – Мавка, члени драматичного ансамблю “Сузір’я”, керівником якого є Леся Петрів.

Милою несподіванкою був виступ вокального тріо у складіСузанни Романюк, Люби Качмар і Галини Лазурко, якіпід акомпаніамент О. Осташевської виконали “Колискову” на слова Лесі Українки, муз. С. Яременка та „Contra spem spero” – музична обробка Зої Маркевич, а народний варіант – Л. Ященка.

Скромнийта приємнийконцертпрожиттяітворчістьЛесіУкраїнки закінчено славнем “Ще не вмерла Україна”. А після цього голова Відділу ОУК Люба Бойко-Белл запросила всіх на каву і солодке, яке, як звичайно, приготували господиня Марія Гошко ічленки організації.