Іван Гречко,

“За вільну Україну”

Прочитав я книжку. Прочитав спочатку, як то мовиться, “від дошки до дошки”, а потім перестудіював “на вибір” окремі сторінки, дещо з листів і статей як самого Андрія Палія, так і споминів про нього колишніх друзів, співпрацівників, дослідників українського кооперативного руху в Галичині в міжвоєнному часі минулого століття, і нарешті надзвичайно цікаві й теплі спомини про батька його дочки Ліди, відомої на Заході української письменниці, художниці, видавця, науковця, громадської діячки – усе в одній особі, яка проживає ген за синім океаном в “українському” Торонто. Книжка має таку назву: “Андрій Палій – будівничий та керманич “Маслосоюзу”. Упорядником і автором вступних статей, а також післямови є кандидат історичних наук Роман Матейко – доцент Тернопільської академії народного господарства. Як зазначив упорядник в анотації, це “...видання адресоване не тільки колишнім і теперішнім кооператорам, підприємцям, науковцям, учителям, краєзнавцям, а й широкому читацькому загалові”. Власне, як один із “широкого читацького загалу” маю гадку поділитися кількома думками, може, не стільки про саму книжку, як про те, що говорилося під час репрезентації про кооперативний рух у Галичині в довоєнних часах під польською займанщиною, про персоналії, пов’язані з цим рухом, першим серед яких був інженер Андрій Палій. Одно слово, репрезентація (а вона відбулася у Львівській бібліотеці діаспорної літератури) дала привід до численних виступів людей, компетентних у кооперативній тематиці, дискусій, роздумів уголос і обміну думок та пропозицій велелюдної аудиторії. Розмови, цікаві дискусії тривали кілька годин і вийшли поза рамки годин праці бібліотеки. Можна сказати, що “спровокував” саме такий хід репрезентації та вечора взагалі знавець історії української кооперації і великий пропагандист її відродження – професор Львівської комерційної академії Степан Гелей. Його доповідь була побудована, на “творчій” біографії Андрія Палія та економічних засадах діяльности “Маслосоюзу” в системі кооперації до 1939 року та, врешті, і програмних тезисних думках про її недалеке майбутнє. Свою доповідь професор “проілюструвавх яскравими прикладами ефективної діяльности національних кооперацій Західної Європи, зокрема Голландії та Польщі. Він закінчив словами Андрія Палія, узятими зі статті “Хто за що відповідає?”: “Наші завдання ми мусимо перевести власними руками і власними засобами, і то негайно, бо може бути пізно”.

Професор Львівської академії ветеринарної медицини, науковець, у галузі біохімії др. Іван Головатий, активний громадський діяч, власне, у царині повернення із забуття утрачених історичних імен, привернув увагу присутніх доповіддю на тему співпраці “Маслосоюзу” і “Сільського Господаря” для підвищення видайности сільськогосподарського виробництва, зокрема молочного, розведенням високопродуктивної раси худоби та праці в цьому напрямі українських агрономів і ветеринарних лікарів.

Були ще луже цікаві виступи львівського професора Івана Паславського і доцента Христини Паляниці, близької родички Андрія Палія. Саме тому говорилося про родинні стосунки, побут, домашню атмосферу, розподілення обов’язків у тогочасних родинах української інтелігенції тощо. Одно слово, виступів було багато і кожен із промовців торкався тієї чи іншої грані характеру і цього непересічного українця – досконалого організатора, економіста, громадського діяча, відданого патріота України і чулого батька.

Наприкінці укладач книжки доцент Роман Матейко в підсумковому слові подякував присутнім за активну участь в обговоренні книжки, згадавши добрим словом дочку Андрія – Ліду Палій, яка є промотором написання і видання цієї прецікавої і з усіх поглядів важливої книжки, та й, гадаємо, спонсором, зважаючи на наші теперішні економічні негаразди.

Отже, маємо книжку не лише для читання, а й для призадуми і розважання над долею тих жертвенних людей, про яких згадується у тексті. Вкінці нижчепідписаний, якому випала честь бути ведучим цього вечора-репрезентації, подякував доцентові Романові Матейку і заочно пані Лідії Палій, “тщанієм і іждивєнієм” (старанням і коштом), як писали в давнину львівські книгодрукарі, що ця вартісна і повчальна книжка побачила світ Божий.

За книжкою звертатися до Ліди Палій, адреса: 2545 Bloor Street West, apt. 404, Toronto, Ontario, M6S S1S. Tel.: 416-762-0242.