Марійка Яцила

Таке враження мали гості, які зустрічали Новий 2002 рік на “Маланці”, зорганізованій Об’єднанням Українців “Закерзоння” в Торонто. Небуденний настрій, прекрасні виступи відомих виконавців камерної музики Кречковських, музика віртуоза скрипки Василя Попадюка, гра оркестру “Заграва”, усе це витворило настрій, який надовго запам’ятають ті, кому пощатило здобути квитки на цьогорічне свято привітання Нового року.

Цьогорічну “Маланку” зробило неповторною і почесні гості, запрошені організаторами, як вияв вдячности для них за допомогу, опіку та підтримку, яку вони дали 20 років тому групі українських біженців з Польщі. Саме цій нагоді – 20-літтю поселення в Канаді найновішої хвилі біженців з Польщі, присвячена була ця “Маланка”. Крім гостей, запрошених організаторами, були також і такі, кому декілька осіб викупили квитки як вияв вдячности за те, що вони 20 років тому протягнили руку допомоги тим молодим людям, які по різних таборах в Австрії та Німеччині чекали своєї долі.

Організатори цієї Маланки-зустрічі не приховували, що в них були деякі побоювання, як цю ідею зустріне громада, адже житя йде вперед, час затирає пам’ять, контакти й емоції. Виявилося, що побоювання були невиправдані. Широкий і щирий відгук, з яким зустрілася думка про таку саме небуденну форму відсвяткувати разом роковини, перевершили усі сподівання оргaнізаторів.

Було організовано виставку фотографій “Імміґрація 80-х років”, на якій відібражено етапи еміґрантського життя – від таборів в Австрії до перших кроків на канадській землі. Спогади, сміхи і жарти навколо фотостендів були доказом добре підготовленої зустрічі, як то приємно і добре, що таку зустріч зорганізовано.

Голова Об’єднання Українців “Закерзоння” Богдан Шевчик подякував за спонсорство цієї хвилі еміґрантів усім приватним особам та організаціям і церквам в Канаді, Австрії та Німеччині й вручив їхнім предстваникам пропам’ятні відзнаки як символ вдячности і пам’яти за добро, яке вони вчинили.

Щирі і теплі вітання почули гості від голови КУК Марійки Шкамбари, президента Кредитової спілки “Будучність” Теодозія Буйняка та від отця Івана Барщика, який повінчав сотні еміґрантських пар, охрестив сотні їхніх дітей, завжди маючи для них щире серце і добре слово.

Своєю присутністю на цьому святі зробив організаторам і гостям велику честь Преосвященний Юрій, Архиєпископ Торонто і Східньої Єпархії Української Православної Церкви, а також запрошений спеціяльно на цю нагоду з Польщі отець В. Пирчак, ініціатор виїздів прочан до Риму, які започаткували хвилю еміґрації 80-х років.

Відгукнулися на запрошення також медія. Телепрограма “Світогляд” передала з тої Маланки цікавий репортаж, а Юрій Клюфас, власник програми “Контакт”, присвятив їй майже повну суботню програму. Завдяки цьому глядачі могли почути інтерв’ю з деякими шановними гістьми цього свята. Згадували 20-літньої давности історію й добре слово про сьогодення організації “Закерзоння” сказали п. Марійка Бандера, тодішній невтомний працівник Імміґраційної служби українців Канади, п. Клавдія Микитюк, жінка покійного вже Богдана Микитюка, незабутнього духовного “батька” тої імміґраційної хвилі, якої, як сказав Ярослав Шудрак, тодішній голова Організації українських професіоналістів і підприємців, мабуть не було б, якби не самовідданий труд пана Микитюка, панство Даревичі і Онищуки, віддані до сьогодні великі приятелі тієї імміґраційної хвилі до Канади (від ПЛАСТ-у), панство Іванусів та інші.

Не забули і дякували тодішні імміґранти також тим, хто не зміг прибути на свято, як наприклад панство Саляк з Мюнхену, чи Ольга Козаченко з Відня.

Годиться також добре слово сказати про спонсорів цієї Маланки-зустрічі. Цього року стали ними довголітній щедрий спонсор багатьох починів Організації Українців “Закерзоння” – Кредитова спілка “Будучність” та власники автотранспортної фірми “Caravan Logistics” – пани І. Іванюра, Б. Воркун та С. Марена.

Новорічні “Маланки”, організовані “Закерзонням”, стають в Торонто доброю традицією. Цього року гарну нагоду переконатися в тому мало 550 гостей, які веселилися в ексклюзивному бенкетному комплексі “Verdi” до третьої години ранку. До наступних зустрічей, друзі!