Д-р Володимир Мезенцев

(Ph. D.)

Як відомо, місто Батурин Чернігівської області було столицею гетьманської держави на Лівобережній Україні у 1669-1708 та 1750-64 рр. За правління видатного гетьмана Івана Мазепи (1687-1708 рр.) воно досягло найвищого розквіту, але 1708 р. зазнало тяжкого розореня від нападу російських військ Петра І.

У советській державі всі студії, пов’язані з гетьманатом і Мазепою, були неможливі. Як постала незалежна Україна, археологи і студенти державного університету м. Чернігова почали розкопки у Батурині 1995-97 рр. і зробили цікаві відкриття. Проте брак коштів примусив припинити ці польові досліди на три роки.

Улітку 2001 р. українські та канадські археологи відновили розкопки цього визначного міста завдяки фінансовій допомозі від українських організацій, установ і приватних жертводавців у Канаді й ЗСА. Проeкт спонсорує університет Чернігова спільно з Понтифікальним Інститутом Середньовічних Студій університету Торонто. Цей інститут адмініструє канадськими та американськими фондами, зібраними на ці досліди. Розкопками керує проф. Володимир Коваленко, завідувач відділу археології та історії України Чернігівського університету. У проекті беруть участь д-р Володимир Мезенцев, Visiting Professor славістичного відділу Торонтонського університету, та проф. Мартін Дімнік, Senior Fellow Понтифікального Інституту Середньовічних Студій. У березні 2002 р. цей інститут уклав офіційну угоду з Чернігівським університетом про наукову співпрацю.

Керівництво Батуринської археологічної експедиції висловлює глибоку подяку спонсорам та жертводавцям, які фінансували проведення розкопок гетьманської столиці у 2001 р., лябораторних аналізів і реставрації археологічних знахідок та підготовку наукового звіту з альбомом креслеників і фотодокументації: Науковому Товариству ім. Шевченка в Америці (Нью-Йорк), Канадському Інститутові Українських Студій (Фонд ім. Михайла і Дарії Ковальських, Едмонтон), Фундації «Прометей» (і її голові інж. Миронові Барабашеві в Торонто), Раді для справ культури при СКУ (Торонто), кредитовим спілкам «Будучність», «Союз» і Св. Покрови, ”Guildwood Group“, Канадському Товариству Приятелів України, “West End Medical Pharmacy” (Омелян Хабурський), “Best Way to Travel Inc.” (Ліля Сохецька), “Astro Travel Services Inc.” (Роман Грицина), д-р Марії Фішер-Слиж, Ганні Мазуренко, заступникові президента СКУ д-ру Василеві Веризі, голові Ради для справ культури при СКУ д-ру Ірині Мороз, заступниці голови Ради для справ культури при СКУ Анні Троян, поетесі Лідії Палій, Олені Негрич, адв. Богданові Жаровському, Андрієві Соханівському, Мирославові Дяковському, Терезі Стадник, Михайлові Цибульському, Романові та Дарії Пільковим, Ніні Чиж, Стенлі та Мері Патроняк (Торонто), Селестину Суховерському (Едмонтон), Дарії Бродхед (Гамільтон), Леонардові Кравчукові, Марусі Боднар (Вінніпег), інж. Михайлові Герецеві, Миколі Ненадкевичеві (Нью-Йорк), громаді Культурно-релігійного центру Св. Андрія (Норс Порт, Фльоріда, ЗСА) та Василеві Микитинові (Сан Ситі, Арізона, ЗСА). Користуємось нагодою також щиро подякувати директорові Канадського Інституту Українських Студій д-ру Зенонові Когутові, директорові Центру Досліджень Історії України ім. Петра Яцика д-ру Френкові Сисинові, голові Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці д-ру Ларисі Онишкевич, президентові Канадської Фундації Українських Студій пані Олі Купловській та головному редакторові “Гомону України” д-ру Олегові Романишинові за активну підтримку цього проeкту і цінні поради.

Археологи відтворили план старого Батурина і розкопали залишки гетьманського палацу в центрі міста, укріплень батуринської фортеці та будинків козацької старшини кінця ХVІІ - початку ХVІІІ ст. Були також досліджені рештки заміського палацу Івана Мазепи в околиці Гончарівка. Ці обидва муровані палаци були спалені 1708 р., однак вдалось встановити час їх спорудження, загальні пляни та великі розміри і дещо дізнатись про їх архітектуру та декор. Досліди показують, що гетьманський палац в центрі Батурина був побудований гетьманом Іваном Самойловичем (1672-87 рр.) у стилі українського бароко, а заміська резиденція Мазепи, закладена 1700 р., в стилі західньо-європейського бароко.

Знайдено багато уламків керамічного та скляного посуду, бронзові і срібні жіночи прикраси, фрагмент парчевої тканини, вишитої срібними та золотими нитками, козацька зброя і люльки, польські та голяндські срібні монети ХVІІ-ХVІІІ ст. Цікавими витворами мистецтва є численні знахідки декоративних керамічних різнокольорових полив’яних кахлів з рослинними та геометричними орнаментами чи зображеннями озброєних кінних козаків і лицарів, птахів, мітичних звірів та іконописною символікою (херувими) місцевого і голяндського виробництва. Такими кахлями прикрашали печі чи каміни палаців та заможніх будівель. Батурин був провідним центром керамічного виробництва та виготовлення орнаментованих кахлів. Звідси їх експортували до Чернігова, Ніжина, Київа та інших міст Гетьманщини. Ці археологічні знахідки свідчать про торговельні зв’язки з Заходом та високий економічний і культурний розвиток столиці гетьманської держави.

Наприкінці ХVІІ ст. розміри території Батурина разом з околицями досягли приблизно 100 гектарів, а населення - близько 20 тисяч осіб. Місто мало 40 церков та два монастирі. 1654 р. воно отримало Магдебурзьке право самоврядування.

Це піднесення міста було різко призупинено на початку ХVІІІ ст. під час війни між Швецією і Росією. Після переходу гетьмана Мазепи з його військом на бік шведського короля Карла ХІІ у 1708 р. Батурин зазнав тотального розорення. Російська армія захопила і спалила місто та винищила його козацьку залогу і більшість цивільного населення кількістю біля 15 тисяч осіб. Сліди пожежі міста, руйнації гетьманських палаців і жител батурян були засвідчені розкопками. У 2001 р. археологи відкрили 16 поховань літніх чоловіків, жінок і дітей віком від двох до дванадцяти років, які трагічно загинули під час різанини. Череп одної трьох-річної дитини має кульовий отвір в потилиці. Деякі жертви навали, вірогідно, не були поховані і їх кістяки збереглись фрагментарно.

1995-97 рр. чернігівські археологи також знайшли в Батурині біля 10 поховань. Багато з розкопаних кістяків мали сліди насильницької смерти і пов’язуються дослідниками з погромом міста 1708 р. У похованні старшої жінки з розсіченим черепом знайдено обгорілу мідну іконку Богородиці з Хрестом-Немовлям. Ці драматичні археологічні свідчення про розправу карателів з мешканцями гетьманської столиці відзначав у своїх промовах екс-прем’єр України Віктор Ющенко, який неодноразово відвідував Батурин, його історичний музей та меморіяльні пам’ятники загиблим батурянам і гетьманові Івану Мазепі.

Після погрому 1708 р. місто десятиліттями стояло у руїнах та запустінні і почало оживати за правління останнього гетьмана Лівобережної України Кирила Розумовського (1750-64 рр.). 1799-1803 рр. він збудував у Батурині Воскресінську церкву та величний палац у стилі клясицизму, споруджений за проектом відомого англійського архітекта Чарльза Камерона. У склепі під церквою гетьмана було поховано 1803 р.

На кошти, зібрані від української діяспори у ЗСА та Канаді, було зроблено професійний науково-популярний документальний відеофільм про історію і архітектурні пам’ятки Батурина та археологічні відкриття. Фільм створено київськими режисером Олегом Чорним та оператором Сергієм Кошинським за сценарієм археологів Володимира Коваленка та Володимира Мезенцева. Українсько-канадські телепрограми “Світогляд” і “Контакт” (Торонто) оцінили його як один з кращих документальних фільмів минулого року і тричі повністю показали у Канаді, Філядельфії і Чікаго у листопаді, грудні та березні. Після виборів плянується показати цей відеофільм на телебаченні України. Він вже дістав схвальні відгуки від глядачів у Канаді та ЗСА і зможе найкраще ознайомити громаду зі старожитностями гетьманської столиці та її археологічними дослідами. Цю відеокасету можно замовити у д-ра Володимира Мезенцева (див. його телефон і адресу нижче).

Улітку 2002 та 2003 рр. археологи плянують завершити розкопки рештків гетьманських палаців у Батурині, відкрити залишки інших будівель козаків і міщан, сліди виробничої та торговельної діяльності, політичного, духовного і культурного життя цього важливого центру старої України. Очевидно, будуть також виявлені нові поховання жертв масового винищення населення та інші археологічні свідчення про спустошення Батурина царськими військами у 1708 р. Збираємось видати збірник академічних статтей з історії, археології, архітектури та мистецтва середньовічного і модерного Батурина, зробити “вебсайд” про гетьманську столицю, а також опублікувати серію науково-популярних статтей у пресі для інформації громадськости про результати вислідів. Маємо намір також зробити новий, більший документальний відеофільм про батуринську старовину і розкопки міста англійською мовою з метою показати його на англомовних телеканалах у Канаді чи ЗСА. Канадська Фундація Українських Студій вже надала щедру дотацію для створення нового англомовного фільму, що ми з вдячністью відзначаємо.

В архівах і музеях Швеції зберігаються маловідомі унікальні оригінальні матеріяли з доби козаччини і гетьманату – плани та малюнки міст України XVII-XVIII ст., можливо, й Батурина, кілька портретів Мазепи та Мотрі Кочубей (вірогідно, з приватної збірки самого гетьмана), хорогви Запорозького війська та гетьманські регалії тощо. Учасники цього проєкту пропонують віднайти та якісно зняти на фото і відео ці українські мистецькі скарби і реліквії і використати їх для вивчення гетьманської держави та її столиці і створення нового відеофільму.

За підрахунками чернігівських археологів, розкопки, разом з лабораторними аналізами, обробкою та реконструкцією знахідок, підготовкою наукового звіту з альбомом фото та графічних ілюстрацій, коштуватимуть US $16,000 на рік/сезон. Університети України ще не є в змозі фінансувати такі археологічні досліди. Тому дослідники Батурина звертаються до українських організацій, фундацій, та приватних жертводавців у Канаді та ЗСА з проханням допомогти фінансово цьому проектові. Тих, хто бажає підтримати подальші розкопки у Батурині просимо надіслати пожертви за адресою: Prof. Martin Dimnik, Pontifical Institute of Mediaeval Studies, 59 Queen’s Park Cr. E., Toronto, Ontario, Canada M5S 2C4. Будь ласка, зазначте на Ваших чеках: Pontifical Institute of Mediaeval Studies, Re: Baturyn Project. Цей інститут надішле посвідки для сплачування податків за Ваші пожертви.

Добродіям, які зголосяться допомогти вченим розшукати і зняти на відео матеріяли про Мазепу, Батурин і Гетьманщину в музеях і архівах Швеції, створити новий відеофільм англійською мовою про гетьманську столицю, а також опублікувати друком і електронічно результати її розкопок, чи бажають отримати інформації щодо проєкту, пропонуємо звернутись до учасника розкопок д-ра Володимира Мезенцева за телефоном (416) 766-1408, поштовою адресою (100 High Park Ave., Apt. 2015, Toronto, Ontario, Canada M6P 2S2), чи електронною адресою (v.mezentsev@utoronto.ca). Установам, компаніям та приватним спонсорам, які підтримають цей проект, буде висловлена подяка в публікаціях, відеофільмах та публічних лекціях, пов’язаних з ним. Від усіх дослідників Батурина щиро дякую українській громаді за допомогу.