Юрій Шевчук

Проблеми становлення незалежної української держави були у фокусі сьомої Світової конвенції Асоціації з вивчення національностей (АВН), яка проходила з 11 по 13 квітня 2002 в Інституті Гаримана Колумбійського університету, Нью-Йорк. Вперше в історії цього найбільшого у Північній Америці наукового форуму з проблем постсовєтських країн напрям і тон дискусій на ньому визначав Український науковий інститут Гарвардського університету (УНІГУ). Поряд із такими впливовими дослідниками із Гарварду як професор української літератури Г. Грабович та професор української філології М. Флаєр участь у конвенції взяла ціла група вчених із інших дослідницьких установ Північної Америки та України, які протягом останнього навчального року працювали в Гарварді завдяки новоствореній стипендії імени Євгена та Даймлер Шклярів. Це, зокрема, Тамара Гундорова з Інституту літератури Національної Академії Наук України (НАНУ), Володимир Кулик з Інституту політичних та етнічних досліджень НАНУ, Лада Біланюк з Університету Вашингтона, Сіетл та Стівен Шульман з Університету Південного Ілинойсу.

Україні було присвячено в сукупності вісімнадцять проблемних секцій, в тім чотирнадцять панелей та чотири покази нових докумен-тальних відеофільмів із їх наступним аналізом. Якщо вважати кількість проблемних секцій певним індексом зацікавлености науковців, то жодна інша постсовєтська країна не привернулала такої уваги учасників конференції. Для порівняння: російська частина конвенції включала дванадцять панелей. У відповідності із традицією попередніх конференцій АВМ та віддзеркалюючи реалії сучасної ситуації в Україні, цент-ральними у дискусіях були питання державотворення, внутрішньої та зовнішньої політики, мови та культури. На проблемній секції Націоналізм і державне будівництво в Україні було, зокрема, представлено доповіді:

“Громадянський, культурний та етнічний націоналізм в Україні” (С. Шульман, Університет Південного Iлинойсу, стипендіат Шклярів в УНІГУ), “Українська національна ідея” (Глен Гошуляк, Торонтський університет), “Державотворення та націоналізм на етапі переходу; Україна та Іспанія в порівняльній перспективі” (Тарас Кузьо, Торонтський університет).

У межах секції Україна: у пошуках власної зовнішньої політики обговорювалися доповіді на теми: “Україна: назад до Європи?” (Єлена Ковальова, Канзаський університет), “Заблудившись на роздоріжжі; Україна у пошуках свого місця серед народів” (Анна Махоркіна, Університет Олд Доміньєн), “Зовнішня політика України після одинадцятого вересня” (Ендрю Фесяк, Йоркський університет, Торонто), “Недавні тертя у польсько-українських взаєминах” (Ярослав Білінський, Делаверський університет).

Свідченням важливої ролі, яку відіграє Україна в Центральній та Східній Європі, і визнанням у науковому середовищі її міжнародної ваги був яскраво виражений інтернаціональний аспект української проблематики на конвенції. Так, офіційно задекларована в каталозі конвенції її українська частина включала, наприклад, секції Створення кримсько-татарської нації, Мовна та соціальна політика в Україні та Білорусі, Білорусь після президентських виборів, Історичні питання та політика словянських тотожностей, Єврейська тотожність в українській культурі, Роль західної допомоги у переході України до демократії.

Як і належало сподіватися від форуму суспільствознавців, oсобливе місце у ньому посіли питання найактуальнішої політики в Україні останніх місяців. Вони, зокрема, стали предметом аналізу проблемних секцій: Національність та мова в українському переписі 2001 року, Внутрішня політика в Україні, Громадянські цінності і релігійне виховання в сьогоднішній Україні.

Чи не найбільше уваги викликали два покази документальних відео-фільмів під назвами, які тяжко було зігнорувати навіть незаангажованим в українські справи. Фільм СС у Британії, знятий на замовлення англійської телемережі Ай-Ті-Ві і показаний у Англії сьомого січня, став приводом для гострої полеміки навколо історії дивізії СС Галичина. Дискусія, щоправда, вийшла однобокою і за відсутности авторів стрічки, заочною. Учасники, серед яких були такі фахівці як Тарас Кузьо, Торонтський університет, Тимоті Снайдер, Йєльський університет, Тарас Гунчак, Ратгарський університет, із рідкісною для науковців одностайністю крити-кували фільм за упередженість, перекручування, антинауковість і політичну тенденційність.

Друга відеопрезентація Принесіть мені голову Ґонґадзе включав показ із наступним обговоренням документальних стрічок, так чи інакше повязаних із вбивством журналіста Георгія Ґонґадзе, нібито замовленого президентом Кучмою. Перший фільм зняла Сюзі Дейвис, журналістка телевізійної станції в містечку Ґринидж, Коннетикут, другий фільм під назвою “Пі-аР” (Public Relations) було знято в Англії і показано на трьох різних українських телеканалах перед самими парламентськими виборами у відчайдушній спробі влади запобігти поразці на них пропрезидентських партій. Особливого драматизму цьому показові надала участь у ньому вдови вбитого журналіста Мирослави Ґонґадзе, яка отримала політичний притулок у США і приїхала на конвенцію із Вашингтону.