Алла
Атаманенко,
Національний
університет “Острозька Академія”
В
Острозі 23-24 травня 2003 року відбулася міжнародна наукова конференція,
присвячена 40-річчю журналу “Український Історик” (1963 – 2003), організована
Національним університетом “Острозька академія”, Інститутом дослідження
української діаспори при Національному університеті “Острозька академія”,
Українським Історичним Товариством, Острозьким осередком УІТ, Світовою
Науковою Радою при Світовому Конгресі Українців та Історичною Секцією Української
Вільної Академії Наук у США.
Відкрив
конференцію ректор Національного університету “Острозька академія” проф.
Ігор Пасічник. У своєму виступі він відзначив велику роль журналу “Український
Історик” та його засновника і багаторічного редактора проф. Любомира Винара
у розвитку української історіографії на Заході та в Україні. Ректор І.
Пасічник наголосив на важливості проведення конференції, присвяченої 40-річчю
журналу, який є унікальним явищем в українській історіографії, і на сучасному
етапі розвитку науки його діяльність вимагає дослідження.
Учасників
конференції привітав проф. Любомир Винар – головний редактор журналу “Український
Історик”, президент Українського Істо-ричного Товариства, голова Світової
Наукової Ради СКУ та Історичної Секції Української Вільної Академії Наук
у США. Він короткорозповів про початки
журналу, згадав про своїх колег-співробітників, що спри-яли його розбудові,
та поділився думками про значення “Українського Історика” в розвитку української
наукової історіографії в Україні та на Заході. З привітанням до учасників
конференції звернулася професор Українського Вільного Університету в Мюнхені
д-р Бланка Єржабкова, яка відзначила важливість “Українського Історика”
у розвитку української культури.
На
пленарному засіданні з доповідями виступили: проф. Юрій Макар (Чернівецький
національний університет), доц. Людмила Сакада (Київський осередок УІТ),
доц. Алла Атаманенко (Національний університет “Острозька академія”), доц.
Леонід Тимошенко (Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І.
Франка). У доповідях було розглянуто роль Українського Історичного Товариства
у розвитку науки в Україні, доведено закономірність постання журналу на
початку 60-х років у США, на основі документальних джерел описано процес
його початкового розвитку, розглянуто тематичні публікації журналу.
Учасники
конференції, які приїхали з 16 міст України, США, Німеччини, Канади, виступили
у шести секціях, де було розглянуто роль “Українського Істо-рика” у розвитку
української історіографії, основні проблеми грушевськознавства, актуальні
проб-леми історіографії, джерелознавства, роль особи в історії та історіографії,
а також вибрані питання історії України. З особливим зацікавленням учасники
вислухали доповіді д-ра Василя Пірка (Донецький національний університет),
д-ра Романа Сербина (Монреаль), д-ра Сергія Леп’явка (Чернігівський педагогічний
університет), д-ра Віталія Масненка (Черкаський державний університет),
д-ра Олександра Добржанського (Чернівецький національний університет) та
інших. В цілому на конференції було виголошено більше 50 змістовних наукових
доповідей.
Під
час конференції було проведено презентацію видань Українського Історичного
Това-риства – останнього числа журналу “Український Історик”, присвяченого
135-й річниці від дня народження М. Грушевського (виступили директор музею
М. Грушевського в Києві д-р Світлана Панькова, старший науковий співробітник
Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського
д-р Ігор Гирич), а також праці молодого
дрогобицького дослідника Віталія Тельвака “Теоретико-методологічні підстави
історичних поглядів Михайла Грушевського (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)”
(виступили д-р Леонід Тимошенко, д-р Леонід Зашкільняк).
Завершилася
конференція під-биттям підсумків та прийняттям резолюцій, в яких було підкреслено
роль журналу “Український Історик” у розвитку української історіографії,
відзначено заслуги професора Любомира Винара як беззмінного редактора у
виданні журналу, підборі його тематики та авторів, поширенні часопису в
Україні. Було визнано доцільним продовжувати в історичних дослідженнях
в Україні розвиток напрямів, започат-кованих в “Українському Історику”,
– грушевськознавства, оглоб-линознавства та інших. Окрему резолюцію учасники
конференції присвятили українсько-польським відносинам, закликаючи наукову
громадськість до об’єктивного і неупередженого підходу до вивчення цієї
проблеми, яка не повинна мати політичного зафарбування.