Богдан Мельничук

Друзі з Українського Національного Об’єднання, Української Стрілецької Громади, Організації Українок Канади прийшли 15 липня ц.р. на цвинтар св.Володимира в Оквіл, щоб віддати пошану, скласти поклін видатному синові українського народу св.п. Зиновію Книшеві.

Чину посвячення пам’ятника і відслуження панахиди в супроводі співу маестра Нестора Олійника довершив о.Богдан Сенцьо. У теплій, змістовній промові о. Сенцьо коротко згадав про заслуги славної пам’яті Зеновія Книша для України і української громади в діяспорі.

Слово про Покійного виголосив голова Проводу ОУН Микола Плав’юк.

В своїй промові він зазначив:

Судилося докторові Книшеві жити в бурхливому двадцятому столітті. Його вклад у розвиток української політичної думки заслуговує на увагу. Зиновій Книш своєрідна людина. Аскет із твердими поглядами на світ, із своєрідною поведінкою. Він – син доби, про яку один із письмеників писав: “Доба творить нових людей”. Він відчував потреби тiєї доби в українському контексті справ і присвятив своє життя, щоб повернути державну незалежність українському народові. До цієї мети вибрав шлях: Українська Військова Організація, Організація Українських Націоналістів, а на терені Канади Українське Національне Об’єднання і Українську Стрілецьку Громаду. Йому судилося відіграти дуже важливу ролю у дуже складних історичних переходових подіях, які вимагали відділити слабких від сильних, тих, які знають куди йдуть, від тих, які блукають манівцями.

Молодим студентом Книш добився визначних становищ у підпільному русі – УВО. Він відіграв преважливу ролю у переході від УВО до ОУН. Сьогодні з історичної перспективи ми не усвідомлюємо як тяжко було військовикам, які не вмішувалить у політику, переходити в політичні організації. Зиновій Книш був одним із тих, який допоміг провести процес єдности генерацій старших військовиків УНР, УСС, Галицької Армії і покоління підпільників.

Після Другої світової війни, перейшовши етапи перебування в Австрії, Німеччині, Франції і опинившись у Канаді, на нього упав нелегкий обов’язок як відпоручника Проводу ОУН, знайти спільну мову поміж членами ОУН і УНО в Канаді.

У Проводі ОУН доктор З. Книш мав різні керівні становиша. У найбільш трагічні хвилини розколу, він, як правник, як член підпільного УВО, не міг зрозуміти як можна порушувати організаційний правопорядок, нарушена цеглина правопорядку в сороковому році довела до трагічних подій. Він, як юрист, це розумів, намагався вияснити причини зла.

Покійний д-р Книш підписав документ, у якому дав право Проводові ОУН на перевидання усіх його видань в Україні. Його праці будуть перевидані.

Досі не появилася монографія про діяльність 3. Книша. Він віддав десятки років свого життя праці в громаді, в націоналістичному русі. Це визов для його друзів у Канаді. Нашим обов’язком є подбати про те, щоб повніше та об’єктивніше Україна довідалася про того, який поза межами Батьківщини протягом довгих десятиліть твердо і послідовно працював для мети: щоб Україна відродилася і українська нація стала справжнім господарем на своїй землі. Тож зберігаймо пам’ять про Покійного і допомагаймо тим, що прямують його слідами. Доктор Зиновій Книш є символом покоління, яке працювало і змагалося за соборну, незалежну Україну! Вічна Йому пам’ять!”

Голова УСГ Андрій Славич подякував o. Богданові Сенцьові за посвячення пам’ятника і за відслуження панахиди. Голові Проводу ОУН за змістовне та глибоке слово, присутнім за участь у церемонії .

Заходами УСГ відбулася в домі УНО скромна тризна, під час якої д-р В.Верига розказав про спільну працю з Покійним, Ярослава Зорич згадала про товариські зустрічі з д-ром 3. Книшем, адвокат Ярослав Білак насвітлив відданість Покійного українській справі і закінчив своє слово синтезою: “не знаю чи Покійний був великим істориком, але знаю, що такі люди творять історію і що його діла – це частина історії України”.