Журба і радість

Віра Ке


BloorWestVillage Festival

Торонто колись було місцем зустрічей, де кожний шукав пристановища, щоб стояти спокійно на власних ногах, поставити або купити хату і “рентувати руми”. Але тепер Торонто стало меккою всяких фестивалів і парадів. Навіть українці, які в усьому спізнюються, організували вже сьомий річний фестиваль на вулиці Блур-Захід, між вулицями Раннемід і Джейн. Його “автором” є Юрій Клюфас, власник телевізійної програми “Контакт”, який цілий рік шукає спонсорів, бо в українській громаді вже немаЯциків з власним банком і тисячами до роздавання. Цьогорічний фестиваль пройшов весело, зорганізовано, був повний ярмаркової метушні, перетиканий музичними, хоровими, сольними виступами дітей, панночок та гіпнотизуючого концерту відомої у світі рок-групи Vopli Vodopliassova – VeVe. 

Люди мали розвагу, відпругу, гарні, приємні зустрічі і спожили тонни канадських та українських страв! На здоров’я!

* * *

125-ті канадські національні торги “Ексебишен”

Ювілейний рік торгів почався за день перед датою офіційного відкриття величавою інформаційною програмою та щедрою гостиною для членів медії. Здавалося, ювілей приманить і зачудує відвідувачівТоронто, Онтаріо, Канади і країн світу! На жаль, у четвер, 14 серпня, о 4 годині і 9 хвилин згасла електрика в половині Онтаріо і кількох штатах США. Чому? Ніхто не знав, але в нашій хаті ми сиділи при свічках три ночі. Тому, що це була дуже серйозна справа, “Ексебишен” почався аж на чотири дні пізніше. Багато купців з інших країн не приїхали: не було іранських килимів, не було єгипетських сушених фіґ, абрикосів, мигдалів, різних горіхів і екзотичних ласощів. Мистецькі програми відбувалися регулярно, хоча з малими змінами. Двадні під кінець пописувалися літаки своїми штуками у небі. Ніби все йшло, як було заплановано, але – не заіскрилася іскра, якою завжди канадські національні торги були пронизані. Очевидно, 125-й ювілей не заслужив собі на такий удар долі! Але, здається, “Ексебишен” уже ніколи не повернеться до своєї слави, бо різні компанії вирішили купити і перебудувати декілька головних будинків і перетворити їх на приміщення для спорту. Мабуть, у наступних роках будемо мати тільки “Трейд Центр” і паркування.

* * *

Прес-конференція співаків “Воплі Відоплясова”

Якби батьки-основники УКСпілки воскресли і побачили, як сьогодні вона процвітає, то, напевно, почали б кивати головами з подиву та признання, що їхня скромна ідея і труд 60 років тому не перемінилися в бур’ян ані не стали облогом, бо УКСпілка виросла у величаву фінансову установу. Але установу,
яка досягає успіхів не виключно тому, що творить з грошей – гроші, але тому, що створеними грошима підтримує добробут і розвиток своїх членів, добробут і розвиток української спільноти і впливає на події, які будують культуру та підтверджують значення українського народу. УКСпілка постійно спонсорує різні корисні громадські проекти. Останньо оплатила приїзд і виступи дуже популярної в Україні та в різних країнах групи українського року (Чому українського? Рок є рок на всіх мовах, він збудований на тих самих засадах) “Воплі Відопляссова”. Назва походить з якогось твору Достоєвського. У скороченні: “Ве.Ве.”

Виступ цієї групи мав бути принадою для публіки фестивалю “Блюр Вест Вілидж”, який відбувається вже сьомий рік підряд, а також мав бути чудовим подарунком українській молоді, яка насправді не має де виявляти своїх емоцій. І молодь не жаліла для “Ве.Ве.” оплесків, вигуків, вимахувань руками. І терплячого, захопленого слухання... слухання... слухання... 

Перед фестивалем організатори влаштували в домівці УНО на Еванс під патронатом УКСпілки для“Ве.Ве.” прес-конференцію, на яку прийшли тільки Олег Скрипка і Олег Шевченко. Але кімнату заповнили члени української медії – журналісти, оператори, фотографи. Хоч кава і всякі “пончики”, “донатси” та “рогалики” запрошували до нападу на калорії, проте всіх прикували до крісел запити, відповіді і слухання розповідей Олега Скрипки про мандрівку “Ве.Ве.” по світі. Після конференції журналісти газети “Міст” забрали “Ве.Ве.”-ків на обід до “Золотого Лева”.

* * *

Сім думок

1. Кожний день має свою ніч, кожне щастя – свою скорботу.

2. Хто вічно надіється на щастя – робить зі свого життя лотерею.

3. Інтернет нікому не може заступити трансцедентальної медитації.

4. Жаба ніколи не випиває всієї води зі ставка, в якому живе.

5. Людина мусила би довго, довго тримати відкритого рота, щоб туди залетів спечений фазан.

6. У молитві краще мати серце без слів, ніж слова без серця.

7. Марк Твен сказав: “Коли сумніваєтеся, то краще скажіть правду. Це набагато легше, ніж брехати”.

* * *

Жартома...

Вчіть дітей уже від садочка, що канадський долар має тільки сто центів в Канаді, але в Америці – набагатоменше. Зате американський долар в Америці також має тільки сто центів, але в Канаді має багато, багато більше центів...

* * *

З промови Бенджаміна Френкліна: “Він був такий розумний, що міг назвати коня кількома мовами, але такий дурний, що купив корову, щоб на ній їздити”.

* * *

Не треба шукати за ідентичністю свого народу так смішно, як той, що шукає за своїм капелюхом, який давно сидить йому на голові...

* * *

Заспокоїти голод

Салат з моркви

2 фунти моркви покраяти, зварити, відцідити і охолодити. Додати соли, муштарди (чверть ложечки), ложечку “Ворчестершаєр соус” (Лі енд Перрі), чверть горнятка оливи, чверть горнятка оцту, покраяну зелену та червону паприку, дві середньої величини цибулі (покраяні тоненько). Все вимішати. Поставити до холодильні на кілька годин. Хто хоче, може домішати ложку квасної сметани або майонезу.

Салата з альфальфи і помідорів

Покраяти до великої миски 4 помідори, горнятко альфальфи, кілька зелених цибулин, зелений перець, два яйця, зварені натвердо, додати до смаку 2 ложки соку з цитрини, 2 ложки майонезу, соли і паприки. Вимішати. Лишити на півгодини у холодильні.