Нещодавно молода 19-літня спортсменка Марія Долинська з Києва взяла участь у Вітрильних змаганнях 2002 міжнародного європейського класу Світового чемпіонату, які відбулися в Гамільтонському яхт-клубі від 26 серпня до 3 вересня ц.р. Ці змагання давали можливість восьми першим жінкам-переможцям бути кваліфікованими на Олімпійські Ігри в Атенах, у Греції у 2004 році.

Пані Мушка, одна з головних опікунок в Канаді Марії та її тренера Володимира Яменка, про них так висловилася: Вони мали мрію тут бути, і вони всім ризикували, щоб ту мрію здійснити. Вони великі оптимісти.

По-перше, сам дозвіл для приїзду (візи) Марія та її тренер отримали в останню хвилину перед відльотом до Канади. Через запізнілий приїзд та брак фінансів вона не мала змоги брати участь у т.зв. Opening Week ці змагання відбуваються спеціально для вправлянь цілий тиждень перед офіційними змаганнями і дають учасникам можливість випробувати і навчитися керувати випозичeними човнами, вивчити довколишні обставини, вітри на озері, здібності та силу інших спортсменів. По-друге, Марія приїхала без доброго човна, вона позичила човен, виготовлений у 1989 році, який був зовсім іншої побудови та ваги, ніж човни, на яких вона дотепер плавала (везти власний човен з України коштувало би $2,500-3,000). До речі, інші учасники змагалися на човнах, побудованих в 2001 чи 2002 роках. Крім того, вона не могла отримати спеціальної асекурації-страхівки в Україні, якої вимагають для реєстрації учасників. По-третє, Марія та її тренер не мали відповідних коштів на оплату необхідних витрат. А ще, до того ж, незнання англійської мови, проблеми з човном під час змагання (напр. відламалася частина і тягнулася у воді, стримуючи швидкість човна) та навіть судовий процес, коли Марію несправедливо оскаржила австрійка (австрійку, до речі, судді дискваліфікували, бо, як виявилося, вона, а не Марія, порушила правила змагань). Ось яких пригод зазнала наша молода спортсменка у перші дні чем-піонату!

Перша мрія гостей з Києва здійснилася: Марія та Володимир таки прибули, і Марія брала участь у міжнародних змаганнях... І хоча вона за свої результати не була нагороджена, ані не кваліфікована на Олімпіаду, зате Марія здобула непогане місце 20-те у срібній групі. А результати змагань остан-нього дня показали і підтвердили її можливості в майбутньому (від-булося 3 змагання, і вона здобула в них 9-те, 29-те, та 8-ме місця!) Треба зазначити, що в цьому чемпіонаті брало участь декілька учасників та переможців попередніх Олімпіад. За правилами учасникам анулюють два найгірші результати в час змагань, і якщо Марія в майбутних змаганнях продовжуватиме з такими ж добрими результатами, як в останній день (29-те місце їй відкинули би), то місце між нагородженими та кваліфікації на Олімпіаду будуть їй забезпечені. Щасти їй Боже!

В розмові з паном Володимиром я пізнала ще одну велику мрію наших гостей за словами Володимира, чути український гімн під час завершення змагань. Хоча друга мрія, висловлена тренером, ще не сповнена, але Україна була гідно репрезентована на міжнародному чемпіонаті у Гамільтоні, і наш синьо-жовтий прапор майорів між іншими прапорами світу на відкритті змагань та на щоглі даху будинку яхт-клубу. Для здійснення другої мрії буде ще багато можливостей. Такі самі змагання, як в Гамільтоні, що дають переможцям можливість кваліфікуватися на Олімпійські Ігри, відбудуться і в наступні роки (кваліфікуючи разом 24-ох жінок до Олімпійських Ігор в Атенах), так що Марія ще буде мати нагоду змагатися, щоб потрапити на Олімпіaду. А досвід, який вона здобула і на цих, і на інших змаганнях, їй ніколи не пропаде, а навпаки, допоможе у злеті ще вище та вище, аж до олімпійських вершин!

Зате ніякі досягнення не відбуваються в ізоляції. І до здійснення мрій Марії та Володимира спричинилося багато організацій та поодиноких людей. Без них Марія не змогла би брати участь у змаганнях. Тому висловлюємо велику подяку всім, хто так щедро та щиро підтримав Марію фінансовою, моральною та практичною допомогою.

За фінансову допомогу вислов-люється подяка таким організаціям та особам:

УНО Торонто-Захід, $525.00

Кредитова Спілка Будучність,

Торонто, $200.00

Комітет Українок Канади,

Торонто, $200.00

Товариство Українських

Самостійників, Гамільтон, $200.00

Український Культурний

Центр, Гамільтон, $200.00

Українська Суспільна Служба,

Гамільтон, $200.00

Дарія Бродгед, Гамільтон, $100.00

Катерина Шумська,

Гамільтон $50.00

Таня Беднарська, Гамільтон, $20.00

Оля та Іван Домарадзкi,

Стоні Крік $25.00

Володимир Вульчин,

Торонто $100.00

Роман і Мирослава Мушка,

Оквіл, $80.00

Організація Українок Канади,

Гамільтон, $200.00

Особи, що просили

не подавати імен $215.00

Щире спасибі всім жертводавцям. Без Вашої допомоги Марія би не змогла покрити всіх видатків, повязаних зі змаганнями і не могла би брати у них участь. Своєю підтримкою Ви їй також допомогли прагнути якнайкращих результатів, давши заохоту та натхнення. Крім того, підтримуючи її, Ви підтримали надійні сили України. Щиро дякуємо Вам.

Є також допомога, яку не виміряти цифрами, ані не злічити... Є на світі справжні Божі люди. Люди, які не пожаліють ані часу, ані грошей, ані праці, часто невдячної та тяжкої, які у всьому присвятяться ділу, відклавши власні обовязки набік, щоб допомогти комусь, навіть особам, їм до того часу чужим і незнайомим... Такими саме людьми є подружжя Осипа та Ольги Мушків, Марта Реплянська та родина отця Гладя... Неможливо уявити Маріїної участи у змаганнях без їхньої постійної допомоги: і практичної, і фінансової, і моральної. Вони зайнялися Марією, як власні батьки, допомагаючи у всіх справах, пов’язаних з її та тренера перебуванням в Канаді. Вони відповідали, разом з Людмилою Шантою, за всі подробиці, організацію та збирання фондів на потреби Марії та Володимира. На них Марія та Володимир могли розраховувати повсякчас. Осип та Ольга Мушки були з Марією та Володимиром кожний день від раннього ранку до пізнього вечора, допомагаючи з реєстрацією, з човном, відіграючи роль перекладача щоденно, як на засіданнях тренерів та в суді, так і в інших справах, а також доглядаючи за харчуванням і т.д. Так само Марта Реплянська майже щодня допомагала Марії чи в Гамільтоні, чи в Торонто із харчуванням та іншими потребами, зокрема висилаючи електронну пошту в справах човна, страхування та інших деталей змагань тощо. Також багато допоміг отець Богдан Гладьо з родиною. Вони жертвенно відчинили гостям двері свого дому, в якому Марія та Володимир жили, та допомагали з транспортацією, харчуванням, збиранням допомоги та численними іншими справами, про які треба було подбати. Разом з о. Гладьом та його родиною огорнули своїм теплом та піклувалися нашими гостями парафіяни православної церкви св. Володимира в Гамільтоні. Щиро, щиро Вам всім дякуємо. Без Вас Марія та Володимир не подолали би всіх труднощів та не досягнули би успіхів!

Також подяка висловлюється Богдану Максимцю, пану Габі, панству Домарадзким, пану Славі Гріденку у Торонто; панам Сукнацькому, Сергійчуку і Славичу та членам Управи Українського Національного Об’єднання Торонто-Захід, котрі першими відчули і схвалили важливість цієї справи. Велика подяка також пані Оксані Процюк від Кредитової Спілки Будучність, отцю Сенцю з Торонто, о. Ганкевичу з Гамільтону, працівникам яхт-клубу в Гамільтоні та представникам нашої преси, радіо і телебачення, що допомогли розповісти українській громаді про Марію.

А найголовніша і найбільша подяка Всевишньому, який керував і допомагав у всьому і без чиєї помочі нічого би не здійснилося...

Від імени Марії Долинської та її тренера Володимира Яменка щиро дякуємо вищезгаданим особам, організаціям та всім іншим. Завдяки Вам Марія змогла брати участь у цих міжнародних змаганнях та репрезентувати на них Україну. Щиро дякуємо Вам за Ваше розуміння важливости цієї справи.