Ірина Вжесневська

50-літній ювілей церкви св. Миколая в Торонто, що святкували 1 грудня 2002 р., був своєрідним релігійно-національним святом. В цей день церкву, де відбувалися великі урочистості, заповнило понад 1600 парафіян і гостей. Особливу увагу звертала на себе процесія на честь прослави Всемогутнього Бога з вдячности Йому за дар віри. У ній ішли діти школи ім. Кардинала Йосифа Сліпого, прицерковні організації, члени ЛУКЖК, БУК та духовенство. У церкві світилися усі світла, ца-рила радість дух святкувань. А ікони нашої церкви затримали ясність, підкреслюючи українсько-візантійський стиль. З особливою шаною дітвора співала пісню Величання (з Утрені) під проводом Люби Козак та поклала ікону патрона церкви св. Миколая.

Урочисте Богослужіння Архієрейську Літургію служив Владика Кир Корнилій Пасічний у при-сутності Кир Ізидора Борецького, численного священства і членів вівтарної дружини. Церква була дуже гарно прикрашена, бо ювілейний комітет доклав до цього багато творчих сил. Атмосфера в церкві наповнювала присутніх молитвою і ласкавістю, що спливала зі співу з’єднаних хорів "Веснівки" i чоловічого камерного хору ім. св. Евтимія. Наче чарівне євшанське зілля лунала мелодія нової Святої Літургії, яка переносила нас у світ призадуми й душевного спокою. Велика заслуга у цьому дириґентки Квітки Зорич-Кондрацької та композитора і дириґента Романа Гурка. Вони сіють зерно релігійної музики й збирають чудові плоди своєї праці. Слово-привітання промовив до присутніх всч. отець митрат Димитрій Паньків. Глибоку й змістовну проповідь про релігійну практику, з любов’ю до свого народу і своєї Церкви передав Владика Кир Корнилій Пасічний. Він сказав про цей день: "Це радісне свято нашої громади. Сей день, що подарував Господь, радуймося і веселімся в нім".

Давно не було такого чисельного здвигу мирян молодшого покоління. Прибули зблизька й здалека, бо їх надихнуло бажання зберегти віру батьків та ідею єднання. Присутні миряни творили звязок поколінь і спадкоємство українського християнського духу. Ювілейна літургія була чудовою зворушливою нагодою побачити й пережити чин збереження нашого обряду та культурної спадщини. Ювілейні святкування зас-відчували глибокий зв’язок мирян з Українською Церквою і показали, наскільки ми сильні у вірі й національній свідомості, а також засвідчили, що ніяка добра праця не пропадає даремно.

Увечері відбулася спільна трапеза, якою вміло проводив інж. В. Дашко. За українським звичаєм, владик привітали хлібом і сіллю та коротким словом привіту голови ЛУКЖК і БУК. Молитву за покійних парафіян провів всч. о. Віктор Головач.

Чим є сьогоднішній день для церкви розповів у своїй короткій історії парафії св. Миколая інж. М. Цибульський, у якій він високо оцінив працю її парафіян. Головний доповідач всч. о. мит. І. Короптець з Чикаґо подав цікаву інформацію про збереження обряду, традицій і звичаїв, що є невідємною частиною корисної праці церкви та української громади. Вій згадав довголітню духовну єдність парохій св. Миколая в Торонто та святих Володимира й Ольги в Чикаґо.

Найдорожчі цінності вихованці нашої церкви св. Миколая. А це надбання було дуже зворушливим. Виступала зі словом Зеня Кушпета. Її розповідь була переповнена любовю до всього рідного. Зеня Кушпета має здіб-ність ство-рювати глибоко релігійний настрій на засадах любови до ближ-нього. Допомога дітям-калікам це християнський обов’язок, а в Зені – це сонячний світанок добрих діл, який вона дарує дітям України, покривдженим долею. Відтак всч. о. д-р Р. Лобай поділився думками Пок-ликання. Всч. отець виріс у парафії св. Миколая в кліматі пошани. Отці-вихователі бл. п. Ю. Федорів та І. Сиротинський у праці з молоддю систематично будували почуття добра й любови до своєї церкви й свого народу, а також працьовитости й діловитости.

Сьогоднішній день – це день подяки Богові та колишнім душ-пастирям і мирянам церкви св. Миколая за Святу Тайну Священства, яку одержали отці Р. Лобай та Д. Паньків. В українській громаді український священик мав особливу роль – він духовний вихователь, опікун, але разом з тим і культурний діяч. Від усієї душі присутні раділи здобуткам молодого поко-ління наших отців.

Добра музика це духовна пожива, що ушляхетнює людину. Скрипачка М. Кречковська подарувала присутнім твори композиторів Й. С. Баха та П. Чайковського (фортепіанний супровід Ю. Кречковського). Молитву "Отче наш" (муз. Гнатишина) і "Під Твою Милость" виконало тріо під керівництвом Р. Думи.

Щиру подяку висловив усім присутнім спільної трапези всч. о. Д. Паньків, глибоку вдячність ювілейному комітетові молодшої генерації на чолі з п. Н. Луців, а також усім тим, що спричинилися до незабутнього радісного свята 50-літнього ювілею парафії.

Святкову вечерю закінчено молитвою, що її провів Владика Кир К. Пасічний.

В результаті ювілейної зустрічі незнайомий пан висловився: "Тільки той народ, що матиме таких членів громади, може бути спокійний за своє завтра!"

Щасти нам усім Боже!