"Чорнобиль у ХХІ столітті: що знаємо про майбутні загрози для здоровя?" це було темою першої зі серії пропамятних доповідей ім. д-ра Володимира Мацькова, яку прочитав на форумі НТШ в Канаді д-р Марко Горбач, професор Йоркського університету, голова відділу фізики і астрономії, який відбувся 7 лютого 2002 р. в приміщенні КУМФ у Торонто.
Вступом до серії служила доповідь про Мацькова як людину і винахідника виголошена д-ром Володимиром Курлюком, професором Торонтського університету та колишнім президентом ІНКО.
Виступ супроводжував показ фотографій д-ра Мацькова в родинному колі з дружиною Богданою з Кебузів партнеркою і у його житті, і у праці, з донями Христиною, Мартою, Оленкою і сином Юрком, на відпочинку та у праці. Найбільше наголошувалося на заслугах д-ра Мацькова для компанії Шеррітт Ґордон, де він працював з 1949 року, спочатку як хімік-дослідник, а згодом на позиціях директора і віце-президента, та на великому внеску д-ра Мацькова у розвиток металургійної індустрії у глобальному масштабі.
Заслуги д-ра Мацькова для металургійної індустрії полягають у розробці галузі нових хімічних процесів, застосованих при добуванні з руди нікелю, кобальту, міді і цинку та аміно-сульфідів для виробництва добрива.
Завдяки винаходам д-ра Маць-кова, компанія Шеррітт Ґордон переросла у світового конґломерата фабрик в Канаді, Фінляндії, Австрії, північній Африці та на Філіпінах. Багато металургійних виробництв користуються патентами д-ра Мацькова, бо його методи вироб-ництва виявляються найбільш рентабельними. Канадська монета луні карбується з металевої суміші, винайденої д-ром Мацьковим. За його винаходом теж виробляють частини реактивних двигунів для літаків.
За свої досягнення д-р Мацьків одержав безліч нагород від престижних професійних товариств та організацій. Найважливішими з них є: Платинова медаль ІНКО (INCO Platinum Medal) від Канадського Інституту Гірництва (1966), нагорода Жюль Ґарньє (Jules Garnier Prize) від Металургійного Товариства Франції (1966), Пропамятне відзначення Р.С. Джейн (R.S. Jane Memorial Award) від Хімічного Інституту Канади (1967), Золота медаль Лондонського Інституту Гірництва і Металургії (1977). У 1990 році д-р Мацьків одержав відзначення (R&D Management Award) від Канадської Асоціації Дослідів Управління та Золоту медаль ім. Джеймса Доґласа (James Douglas Gold Medal Award) від Американського Інституту Гірництва та Інженерії (1991).
Крім членства і позицій у низці канадських та міжнародних організацій, д-р Мацьків служив дорадником федерального міністра енергії, копалень і ресурсів Канади (1973-1979), членом та співголовою Національної Дослідницької Ради Канади (1971-1977) та був дійсним і почесним членом НТШ.
Як символ вдячности за нагоду вийти на світову арену продукування металів, компанія Шеррітт Ґордон найменувала свою головну лабора-торію, споруджену 1991 року у Форт Саскачеван, близько Едмонтону, імям д-ра Мацькова ще за життя нашого славного винахідника.
Не менш цікавою і болючо-актуальною була доповідь професора Марка Горбача. Ілюстрована діаг-рамою пошкодженого реактора Чорнобильської атомної електро-станції та світлинами спустошених українських лісів після першої радіаційної хвилі вибуху, доповідач звернув увагу на недостатність знання про вплив радіоактивного довкілля на клітини організмів, у тому числі і людського. Недостатня кількість вимірів і співдія інших факторів та видів забруднення з радіацією перешкоджають форму-ванню прогнозів на майбутнє.
Дослідження рослин, тварин та потерпілого населення точно фік-суються. Спостерігають, що деякі види рослин дуже постраждали від радіації, тоді коли інші у тій самій зоні буйно ростуть.
Із тваринами теж багато нез'ясованого. Виглядає, що миші зовсім не потерпіли від радіації, тоді як худоба, яку випасали на забруднених радіацією місцях, дає молоко, яке викликає у підлітків рід пістряка (раку) щитовидної залози, який ніколи не з'являється в природі без радіаційного пошкодження залози.
Останнім часом спостерігається поширення захворювання печінки серед дітей в Україні. Ця тривожна аномалія залишається поки що загадковою, бо науковці ще не вміють її пояснити.
У доповіді теж наголошувалося, що процес радіаційного забруднення в Україні ще не закінчився. Пошкоджений вибухом реактор стоїть. Дно його вкрите висохлою, потрісканою лавою ядерного палива, яке може реактивізуватися при контакті з водою. Зовсім засипати нутро реактора не вдалося через щит з піску, скинутого з гелікоптерів, яким намагалися покрити залишки ядерного палива відразу після вибуху.
Довелося швидко спорудити над реактором накриття. Споруджене роботами, воно тримається на пошкоджених вибухом стінах. Не було іншого швидкого засобу закрити реактор.
Тепер брак щільности загрожує реактивізацією залишків ядерного палива, новим вибухом і / або просочуванням радіації у ґрунт і у систему рік Припять-Десна-Дніпро. Усе придніпрове населення України вживає питну воду з Дніпра.
Останніми роками спеціалісти працюють над герметизацією пошкодженого реактора і розробляють плани суперспоруди-саркофагу вартістю один мільярд канадських доларів, будівництво якого можуть здійснити при фінансовій допомозі багатих держав.