Тетяна Ткаченко

Коли виконання музичного твору є мистецтвом? В першу чергу, коли музика серца людскіє альбо до веселости, альбо до смутку і жалю побуждаєт (М. Дилецький, Граматика музикальна 1723 р.). Коли для слухача все звучить просто, легко і логічно. Коли мистець передає свої ідеї та емоції музикою, не вдаючись до зайвих рухів чи мін обличчя. Коли інтерпретація твору не суперечить стилю і почуттю доброго смаку. Нарешті, коли концерт проминає, мов хвилина, і залишає слухачів в духовному піднесенні та з великим бажанням послухати виконавців чим- скоріше знову.

Саме такий концерт у виконанні великого скрипаля (American Record Guide) Олега Криси та мистця найвищого рівня (Montreal Star) піаністки Тетяни Чекіної нам пощастило послухати 15 вересня в приміщенні Канадсько-Української Мистецької Фундації.

Сказати, що Криса грає дуже добре, це все одно, що сказати, що Шевченко добрий поет чи що Архипенко гарний скульптор. Кожний факт музичної біографії Криси (видатний учень Д. Ойстраха, переможець конкурсу ім. Паґаніні, професор Київської і Московської консерваторій, професор славної Eastman School of Music в Рочестері, який концертує по цілому світі та співпрацює з найвидатнішими музикантами) підтверджує, що Криса, наводячи слова критиків після конкурсу Паґаніні, народився зі скрипкою в руках. У день свого 60-ліття на концерті у Торонто Криса постав перед слухачами як зрілий мистець з витонченим музичним смаком, з яскравим темпераментом та глибиною ліричних почувань, який з легкістю долає еверести скрипкової літератури.

В особі піаністки Чекіної Криса має гідного, цікавого партнера. Музична співпраця артистів триває з 1967 року, отже про ансамбль, баланс і відчуття часу не доводиться й говорити. Навіть зоровий контакт є майже непотрібним. Під пальцями Тетяни Чекіної темпераментальне фортепіано Мистецької Фундації звучало тепло, рівно, передавало найтонші відтінки темброво-динамічних традицій та цілковито співпрацювало у виконаних з легкістю віртуозних пасажах.

Виключно вдало складена програма концерту запевнила максимальну увагу та насолоду слухачів. Який контраст між широким полот-ном глибоких, темних кольорів та самозаглибленого лірицизму сонати Брамса тв. 100, ч. 2 та типово барокової прозорости чакона Баха, в якій мистець на чотирьох струнах скрипки відтворює поліфонічну структуру, яка здається зовсім неможливою для цього інструменту! В другій половині концерту соната Дебюсі вражала мерехтінням ніжних кольорів пастелі. Легенда та тарантела Вєнявського – це музика від душі і захват танцювальним ритмом, карколомним темпом, темпераментом та вір-туозністю виконавця. Включені в програму між Дебюсі і Вєнявським Ліричні сцени Карабиця для мене були найцікавішою точкою концерту. Свіжі, своєрідні, компактні, повні незвичних, завжди цікавих тембрових і ритмічних несподіванок, ці мініатюри були вперше виконані Крисою і Чекіною в Києві в 1970 році, а 15 вересня відбулася їхня канадська прем’єра.

Ми вдячні маестро Крисі за популяризацію української музичної літератури в музичному світі та за те, що він завжди привозить нам щось цікаве: минулого року струнний квартет Сильвестрова, а цього разу Ліричні сцени та компактний диск камерних творів Б. Лятошинського, який маестро записав 1998 року з Тетяною Чекіною та віолончелісткою Наталею Хомою.

Приємно бачити, що число ентузіастів концертів Криси в Торонто щораз зростає. Чекаємо на наступний концерт наших шановних і дорогих гостей.