Василь Сидоренко

Живучи в Торонті, ми часто заздрили жителям Нью-Йорку, що вони не раз мали нагоду слухати скрипаля Олега Крису та Квартет Леонтовича в Українському iнституті чи в Карнеґі гол. Бож залишилися незабутніми їхні перші концерти в Торонто ще до незалежности України. Але швидко після того музиканти оселилися в Америці, де продовжували свою музичну діяльність. Як професіонали світового калібру вони займаються учительською, виконавчою, організаторською та звукозаписною працею. То ж не дивно, що вони не часто відвідують Торонто. Але завдяки наполегливим місцевим спонсорам Квартет Леонтовича у складі: Олег Криса (скрипка) та його син Петро (скрипка), Борис Дев’ятов (альт) та Володимир Пантелеєв (віолончеля) знову відвідали Торонто. Це було 9 вересня 2001 р. в ґалереї Канадсько-Української мистецької фундації.

Програма складалася з трьох творів: Квартет № 12 Антоніна Дворжака (1841-1904), Квартет № 1 Валентина Сильвестрова (н. 1937) та Квартет № 2 Петра Чайковського (1840-1893). Під час перерви та після концерту слухачі гомоніли більше про музику одного чи другого композитора, ані ж про самих виконавців. Але в особливих моментах так є, коли під час блискучого виконання музика оживає і про все інше слухач забуває. Тоді не потрібно думати про віртуозність окремих музикантів чи зіграність ансамблю, або акустичні прикмети залі. Треба тільки насолоджуватися музикою!

У квартеті Дворжака, написаному 1893 р. під час поїздки композитора до Америки, виконавці зуміли передати всі гумористичні риси цього твору. Твір насичений народними мелодіями поселенців Північної Америки. Особливо характерна друга частина, де композитор використав індіянську мелодію. Тут Квартет Леонтовича передав усю чарівну красу Нового Світу. Цікаво, що американці, коли захотіли створити новий націоналий стиль у музиці, то вирішили для цього запросити слов’янського композитора Дворжака.

Одночастинний квартет Сильвестрова належить до періоду, коли в Україні з’явилися перші спроби писати музику в аванґардному стилі. Твір не є скрайнє модерний, але вимагає зовсім іншої техніки у виконанні. Тут члени Квартету Леонтовича проявили себе віртуозами різних жанрів, різних стилів. Музика Сильвестрова хвилююча, неспокійна і глибоко змістовна, хоча створена серед зовсім інших обставин та психологічних впливів, аніж тут на Заході.

Квартет Чайковського проявляє безмежний ліризм молодого композитора. Написаний під час Різдва 1874 р., твір представляє довгі зимові ночі, в яких вчуваються уривки колядок. Сама довжина цього твору ставить величезні вимоги для виконавців, щоб витримати рівновагу між формальними структурами та романтичними злетами. В такому аналітичному розумінні цього твору Квартет Леонтовича виявив себе на рівні найкращих камерних ансамблів світу.

На додаток музиканти виконали Мелодію Мирослава Скорика (н. 1938). Це коротенький твір, зациклений навколо однієї мелодії, яка безконечно повторюється в різних реґістрах струнного ансамблю.

На закінчення хочу поділитися ще деякими думками. Нагадую собі ті перші незабутні виступи Олега Криси та Квартету Леонтовича в Торонто. Концерти відбувалися в правдивих концертових залах, слухачів було до 500 осіб, рецензії друкувалися у всеканадських часописах… То була доба особливого піднесення під час років перебудови в Радянському Союзі. Тепер концерт відбувся в українському залі, присутніх було до 200 українських слухачів, а ця стаття пишеться тільки для сторінок української преси. Біда, що ми знову зациклюємося у нашому вузькому колі. Квартет Леонтовича — це професійний ансамбль, який має широку діяльність в Америці серед загального суспільства. Його виступ в Торонто для виключно українського середовища був неймовірним люксусом, за що ми маємо бути безмежно вдячні. Інакше — це великий гріх, що загальне канадське суспільство не мало нагоди його почути.

Ще треба висловити велике признання за те, що, приїхавши до Північної Америки, квартет не змінив своєї назви і далі прославляє славного українського композитора Миколу Леонтовича (1877-1921). Не зважаючи на всі свої зайняття, Квартет Леонтовича зберігає в своєму репертуарі твори українських композиторів. Мало музикантів з колишнього Радянського Союзу поставилося так прихильно до дальшого плекання української музики. За це їм щира подяка. Нехай Квартет Леонтовича частіше приїжджає до Торонта і виконує ще більше камерних творів українських композиторів. І може тоді заграють якийсь неокласичний квартет Аркадія Філіпенка (1912-1983). Чекаємо!