Марта Онуфрів
Ось і прийшла до нас ця година розлуки. Невдовзі українська громада Торонтo відчуватиме, як бракуватиме їй цього одержимого українського патріота, безстрашного й безкомпромісного лицаря.
Але гадається, що з від’їздом Данила Шумука в Україну завершується природний цикл: людина повертається до своїх національних витоків, до того Богом даного підсоння, в якому народилася, зростала, боролася й страждала, звідки пішла у світ задля утвердження правди.
Про Данила Шумука, вічного в’язня, в українських засобах масової інформації написано чимало. Писала про нього й іншомовна преса. Здавалося б, більше нічого додати, неможливо знайти нові слова, щоб по-новому висловити захоплення цією цілісною натурою, праведним її життям. Та, виявляється, не все ще сказано, ще можна віднайти нові й виняткові слова захоплення цією сильною особистістю. І ці слова, що пливли з серця кожного виступаючого, прозвучали на прощальному вечорі з приводу повернення пана Шумука в Україну. Цей, трохи затьмарений сумом, захід відбувся днями в осідку Філії УНО Торонто-Захід.
Дещо з життя Данила Шумука, цього незламного й довголітнього в’язня, передовсім для тих, хто досі не чув і не знав про цього великого праведника. У польській тюрмі, німецькому та сталінському концтаборах пан Шумук перебував сорок два з половиною роки, з перервами від 1921 до 1981 рр. Окрім того, він – автор трьох болючих книг: За східним обрієм (1974 р.), Пережите й передумане (1983 р., доповнено й перевидано в 1998 р.). У 1985 році після відбуття останнього терміну неволі вдалося Данилові Шумукові еміґрувати до Канади.
Важке й повне усіляких випробувань було його життя, але найдивнішим в цій людині є те, що вона мала силу й мужність кардинально змінити свої політичні переконання. Недаремно Данила Шумука називають вічним борцем за правду, в найпрекраснішому значенні цього слова.
Згаданим вечором провадив Володимир Сукнацький, голова Філії УНО Торонто-Захід. У своєму вступному слові він сказав: Ми сьогодні зібралися, щоб попроща-тися з паном Шумуком і побажати йому щасливої дороги Те, що пан Шумук повертається в Україну, є ще одним свідченням його непересічного життя. Він повертається в Україну, щоб жити зі своїм народом. Обдурений і обкрадений український нарід живе в недостатках, терпить, бо ще не може позбутися залишків московської імперії та її вихованців. Але пан Шумук ніколи не шукав легкого життя.
Знаний в українській громаді Роман Колісник виступив у властивому йому гумористичному дусі. Він ознайомив присутніх зі своїм репортажем п.з. Вічний в’язень Данило Шумук, написаним ним з нагоди прибуття пана Шумука в Канаду (1985 р.).
Пан Колісник, зокрема, пригадав, що лише за так званий буржуазний націоналізм Данило Шумук відбув 36 років совєтських концтаборів. Якщо ще взяти до уваги його перебування в польській тюрмі (за комуністичні ідеї) протягом 5 років, то він дійсно заслужив собі на епітет вічного вязня. До речі, так назвала його журналістка-жидівка в англомовному щоденнику Торонто Сан.
Голова Української Стрілецької Громади Канади Андрій Славич наголосив на непересічності Данила Шумука як людини-борця, мемуариста. Саме завдяки приїздові пана Шумука до Канади, виданню його споминів За східним обрієм, широким зустрічам з громадськістю, а ще більше завдяки його свідченням перед сенатською комісією США (при участі американських журналістів) англомовний світ заговорив про умови життя вязнів концтаборів, про підневільний стан України в Совєтському Союзі.
Пан Славич говорив про гуманні принципи, сповідувані Данилом Шумуком, його невпинне поборювання комуністичної ідеології у вільному світі, зокрема під час численних виступів перед громадськістю та студентською молоддю Франції.
З особливою теплотою згадував пан Славич д-ра Остапа Сокольського, який з надзвичайною сердечністю опікувався Данилом Шумуком під час довголітнього перебування останнього в пансіоні свв. Петра й Павла. Свій виступ Андрій Славич закінчив словами привіту дисидентів, що увійшли у мотто статті: Життя Данила Шумука, людини-ідеаліста, невтомного й безкомпромісного шукача істини, з його боротьбою за неї, здобутками, відкриттями й помилками, цінне й повчальне для сучасного й майбутнього поколінь.
Від імени Канадсько-Українського документаційного центру виступив д-р Василь Янішевський. Він наголосив на великій цінності свідчень Данила Шумука, що у свій час поповнили непроминальну скарбницю згаданого Центру.
На великій вартості спогадів Данила Шумука, передовсім для майбутніх поколінь, наголошував д-р Василь Верига. Спогади Д.Шумука За східним обрієм були третьою з черги книгою на Заході, що безпощадно викривали комуністичну систему. Пан Шумук був також одним з перших авторів, який стверджував (всупереч існуючій совєтській пропаганді) шляхетні й ідеалістичні наміри Української Повстанської Армії.
Про Данила Шумука як про вічного революціонера та незламного патріота, що жив задля українського народу й зробив для нього понад людські можливості, говорила голова СФУЖО Марія Шкамбара. Вона підкреслила, що жив і страждав він задля єдиної мети незалежної України.
Ірина Ващук, голова Організації Українок Канади, назвала спілкування з Данилом Шумуком великим щастям. Від’їзд його на Батьківщину є сумною подією. Однак, як гадає пані Ващук, Господь скеровує Данила Шумука в рідний край з особливою місією: "До кінця свого життя бути Апостолом, щоб нести святу правду по Україні".
На прощальному вечорі була також присутня Віра Маланчій, журналістка колишнього англомовного додатку "Нового Шляху". Вона поінформувала присутніх, що приложилася до виходу в світ спогадів Данила Шумука п.н. За східним обрієм. А також подякувала долі за знайомство з паном Шумуком та його сердечною дочкою Вірою (протягом багатьох років пані Віра, залишивши родину в Україні, доглядала свого батька в Канаді).
Усі присутні висловлювали сподівання, що духовний клімат України сприятиме фізичному зміцненню Данила Шумука, бажали йому та його дорогій доньці Вірі щасливої дороги. І ще найкращим увіковічненням незламности політв’язнів концтаборів буде завершення документального фільму про Норильське повстання (провідником підпільного комітету цього повстання був Данило Шумук).
При кінці виступив Данило Шумук, попрoщав усіх, попросивши вибачення за свої можливі помилки. Відтак наголосив, що ми повинні все найкраще передати молодшому поколінню і зробити це без гордости й зазнайства. А пані Віра, у свою чергу, подякувала українській громаді за тепло сердець, за постійну поміч і підтримку, без яких було б так важко.
Як дар любови присутні вручили Данилові Шумукові 1100 долaрів, до них зі своїми датками приєдналися Стрілецька Громада та управа Філії УНО Торонто-Захід.
І звучало для Данила Шумука та його дочки Віри щире й грімке "Многоліття".
Пожертви на документальний фільм про Норильське повстання складати:
Ukrainian Canadian Congress,
CUF Norilsk Project,
456 Main St., Winnipeg, MB, R3B 1B6