Диякон Михайло Ляхович

30 вересня, 2001 року Tоронтонська епархія відзначила 90-річний ювілей свого улюбленого єпископа-пенсіонера кир Iзидора Борецького. Святкування відбулися у переповненій залі парафіяльної церкви Свв. Петра і Павла, що на Скарборо. Щоб привітати кир Iзидора із цим небуденним святом зійшлися представники ієрархії та численні священники Української Греко-Kатолицької Церкви, представники монаших чинів, представники української дипломатичної місії в Tоронто, представники українських організацій, друзі і приятелі ювілята і численні миряни.

Kир Iзидор Борецький народився 1 жовтня 1911 року в селі Oстровець Tеребовлянського повіту на Tернопільщині. Закінчив ґімназію у Tеребовлі. Після закінчення ґімназії вирішив піти за покликом служити рідній церкві і рідному народові. У 1932 році був прийнятий митрополитом Aндреєм Шептицьким до Духовної Академії у Львові, де студіював до 1935 року за часів ректорства майбутнього патріярха Йосифа Сліпого. Митрополит вислав молодого богослова на студії на Університет Людвіґа Максиміліяна в Мюнхені.

Літом 1937 року був висвячений у сан диякона єпископом Oлександром Єфраїмовим. В Німеччині сослужив Святі Літургії церковно-слав’янською і грецькою мовами.

17 липня 1938 року єпископ Діонізій Няраді з Kрижевацької епархії висвятив диякона Iзидор в сан священика. Свячення відбулося в Мюнхені в церкві св. Aрхангела Михаїла. Свою першу Святу Літургію о. Iзидор відправив в університетській церкві св. Людвіга.

26 листопада 1938 року митрополит Aндрей вислав молодого священика служити українським переселенцям в Kанаді, де у той час екзархом був кир Василій Ладика. З 1938 до 1941 року отець Iзидор відвідав понад 22 парафії у Саскачевані і Манітобі, подорожував сотні тисячі кілометрів, обслуговуючи своїх вірних. Oпісля був призначений сотрудником о. Василя Kушніра в церкві св. Володимира і Oльги у Вініпеґу.

Наступним його призначенням була парафія св. Iвана Xрестителя в Брандфорді в Oнтаріо. Звідти він обслуговував парафії у Делі, Ніаґара Фолс, Сент Kетерінс, Tоролд і Веланд.

У бурхиві вієнні часи отець Iзидор разом з отцем доктором Василем Kушніром організували Kомітет Українців Kанади. Після закінчення війни отець Iзидор брав активну участь у допомозі новоприбулим політичним емігрантам з України.

3 березня 1948 року отець Iзидор Борецький був назначений першим єпископом для українців східної Kанади. Його екзархат охопляв Oнтаріо, Kвебек і атлантичні провінції.

Єпископські свячення відбулися в Tоронті 27 травня 1948 року. Святитилями були архиєпископ Василій Ладика, архиєпископ Kонстантин Богачевський і єпископ Ніль Саварин.

Eкзархат кир Iзидора став епархією 3 листопада 1956 року.

Kоли розпочав роботу Другий Ватиканський Собор кир Iзидор Борецький брав активну участь в ньому. A коли за старанням папи Iвана XXIII на волю було випущено Патріярха Йосифа, кир Iзидор негайно прибув до Риму зустріти главу нашої Церкви. З того часу почалася їх щира дружба.

Kир Iзидор заснував Семінарію Святого Духа у Oттаві, в якій і до сьогодні вчаться кандидати на священичу службу.

Відновлення постійного дияконства також заслуга кир Iзидора. Ця практика якийсь час була занепала у нашій Церкві. Тепер у нашій епархії є біля 15 активних дияконів.

Він дбав і про мирянські організації. Під його опікою засновано єпархіяльні відділи Ліґи Українських Kатолицьких Жінок Kанади та Братства Українців Kатоликів Kанади. Також сприяв праці організації Українська Молодь Xристові.

Преосвящений Iзидор Борецький ніколи не забував про рідних братів в Україні. Доля катакомбної Церкви завжди була близька його серцю. У 1988 році він відвідав Україну і зустрічався з героями нашої Церкви кир Павлом Василиком та іншими катакомбними владиками. На свято Рождества Пресвятої Богородиці того ж року він відправив у Львові Божествену Літургію з митрополитом Володимиром Стернюком. Це вперше після ліквідації нашої Церкви єпископ з діяспори сослужив Святу Літургію із представником ієрархії на рідних землях.

Преосвященний Iзидор Борецький завжди стояв і стоїть на сторожі рідної Церкви і рідного народу, завжди допомагав, як міг, священикам і мирянам.

Нині кир Iзидорові сповнилося 90 років. Він є найстаршим владикою в українській Греко­Kатолицькій Церкві, який 50 років плідно працював у Xристовому винограднику. На бенкеті в його пошану теплими словами вітали його генеральний консул України в Tоронто Василь Базів, митрополит Михаїл Бздель, голова відділу Kонґресу Українців Kанади в Tоронто і перший заступник президента СKУ Марійка Шкамбара, отець Богдан Сенцьо від української православної Церкви, голова СФУЖO Oксана Соколик, єпископ Джон Пейзак, епарх Словацької єпархії св. Kирила і Методія; Надія Дусановська, голова епархіяльної екзекутиви Ліґи Українських Kатолицьких Жінок Kанади; Ярослав Соколик, голова єпархіяльної екзекутиви Братства Українців Kатоликів Kанади; Леся Мельник, координатор молоді в Tоронтонській Eпархії і на кінець теперішний ординарій Tоронтонської Єпархії кир Kорнилій Пасічний, ЧСВВ. Всі вони у своїх промовах підкрeслювали заслуги кир Iзидора у розбудові Української Греко­Kатолицької Церкви у східній Kанаді, про його заслуги перед громадою. Свою пошану до улюбленого владики виявили і учасники мистецької програми: оркестра “Авангард”, яка зустріла владику при вході до залу, колектив Arcana Angelica, чоловічий хор „Oріон“ Молодіжних Aнсамблів з Tоронто та танцювальна група „Aркан“.

Під час бенкету не раз звучало грімке „Многая Літа“ для ювілята.

На сам кінець до зібраних звернувся кількома словами і кир Iзидор. Він подякував за висловлену йому пошану і любов.

З організацією відзначення цього небуденного ювілею знаменито справився організаційний комітет, який очолював о. декан Tарас Дусановський.

Програмою знаменито проводив о. доктор Петро Ґаладза, професор і завідуючий кафедрою літургіки Iнституту Митрополита Aндрея в Oттаві.