Віра Ке

Українська справа відроджується

Причиною цього святкування були наближення Різдва та відкриття центру управління членським майном. У Відділі УКСпілки в Іст Мол. Завдання Центру допомагати членам (і їх друзям!) інвестувати розумно та корисно свої фінанси. Хоч є приповідка, що гроші роблять гроші, але без розсудливого плану, можна загубити і гроші, і здоровий глузд. Гроші можуть лежати під сінником, у куфрі, під ключем у шуфляді, і більше їх не вродиться, навіть за сто літ, але коли їх помістити в якісь інвестиції, то з маленьких грошей можна зробити великі гроші.

До цього висновку дійшли навіть люди стародавнього світу. Понад 2 тисячі років перед Христом банкова система, наближена до нашої сучасної, процвітала і розвивалася в античному Вавилоні, тільки вона була монополією святинь. Банківська справа була популярна і серед інших народів сивої давнини, але всюди її тримали у своїх руках жерці. Перший приватний, не релігійний банк виник у Вавилоні у 6 столітті перед Христом. Двома століттями пізніше, в Греції розвинулися банки, спонсоровані державою, але в Римі не було державних банків, тільки приватні, регульовані дуже уважно законами. Від 8 століття нашої ери банкові послуги почали надавати монастирі та церкви. Але з бігом часу банки перейшли в руки експертів з особливим умінням інвестувати гроші, обертати грошима, і робити з грошима різні чуда!

Українці ніколи не залишалися позаду і також знаходили відповідні дороги у фінансових лабіринтах. Вони закладали та щадничі каси, то кредитівки, то кредитові спілки. Тільки в Радянському Союзі від 1917 року банки належали до уряду. Аж тепер, від коли Україна незалежна, знов почав пульсувати живчик банківської справи, віджили банки, народилися кредитові спілки. Експерти з Канади їздили в Україну допомагати розвивати цей процес, а заавансовані в банківській справі люди приїжджали до Канади вчитися обертати грошима, хоч в Україні їх досі багато нема. Але щораз їх стає більше. Обертання грошима це спрощений синтез інвестиційних центрів. Щоб цей синтез ставав для кожного яснішим, у центрах працюють маги, які помагають, щоб навіть один цент нікому не пропав надаремне.

Українська Кредитова Спілка в цьому напрямі розпочала інтен-сивний наступ. Адреса Центру для управління членським майном:

Wealth Management Centre

Ukrainian Credit Union

225 The East Mall

Etobicoke

* * *

The 2001 investiture of the Order of Ontario

Орден Онтаріо найпрестижніша нагорода провінції. Орден Онтаріо був утверджений 1986 р. за часів премєр-міністра Пєра Еліота

Трудо. Цим Орденом Провінції вшановують тих онтарійців, які осягнули найвищі вершини у своїй професії, виявили досконалість або видатну майстерність у тому, що

вони роблять і праця яких збагачує людей в нашій провінції, в Канаді, в світі.

Перша вступна церемонія фор-мального нагородження Орденом Онтаріо відбулася 6 травня 1987 року. Під час цієї церемонії 20 видатних жінок та чоловіків було відзначено цим орденом.

У грудні 2001 року відзначення Орденом Онтаріо відбулося у фойє Парламенту за участю ряду достойників, з формальною програмою, кількома короткими про-мовами і привітами. Віце-королівську процесію очолювала Вельмишановна Гіларі М. Вестон, лейтенант-губернатор провінції Онтаріо. Вона також вручала кожному нагородженому його орден. Між 27-ми відзначеними була Магдалена Зіняк, заступник президента і екзекутивний продюсер CFMT телевізії, яка здобула міжнароднє визнання і велику пошану за її віддану працю для розбудови багатокультурности і її поширення у телеефірі.

* * *

Святий Миколай у школі Філії УНО Торонто-Захід

Українська суботня школа Філії УНО Торонто-Захід, яка розташована в будинку церкви св. Йосафата на вул. Франклін, чи не найстарша школа в Канаді. Цій школі вже минуло 70 літ. З її класів вийшли різні люди: видатні діячі, класичні невдахи, бізнесмени, музики, співаки, люди творчі, люди без уяви, люди талановиті, люди звичайні, діти яких стали надзвичайними.

Школа була і на високих вершинах, і падала вниз, мала працівників без особливих здібностей, але ідейних, і мала знаменитих педагогів, феноменальних директорів, тому йшла вперед, вперед, і завжди закінчувала шкільний рік кількома добрими випускниками.

Кожна нова генерація втрачала щось давнє, приносила щось нове і тримала школу при житті, навіть у найбільш невідрадних обставинах. Великою шкодою для школи є брак відповідного власного приміщення. Однак завдяки ідейності власників школи, витривалій праці вчителів, школа існує та досягає успіхів.

Цього року, після вакацій, педагогічний персонал приготував культурну імпрезу на святого Миколая. У цій постановці проя-вилася професійна вмілість нової вчительки Уляни Офік та вчителя Сергія Коко. І маленькі діти із садочка, яких плекає та вчить співати Оля Креховецька, співали щиро, в тоні, і виразно вимовляли слова. І зовсім не боялися публіки. Взагалі, всі виконавці вистави поводилися на сцені, наче б були в обіймах Мельпомени. А Мельпомена в грецькій міфології, одна з девяти дочок Зевса та Мнемозини, опікувалася сценою і артистами, та тримала палаючим натхненням мистців, впроваджуючи їх у стокрилий настрій. Дай Боже, щоб тих дітей ніколи не залишив стокрилий настрій, а їхнє натхнення наукою та музою було поштовхом відкривати щораз ширші горизонти знання і культури.

* * *

За плечима Санта Клауса

Після одинадцятого вересня 2001 р., світ так змінився, що аж дивно, як маленьким дітям ніщо не похитнуло віри в доброту святого Миколая, в його щедрість і любов до дітей. Хоч газети переконували статтями й фотографіями про вибухи, нещасних людей і голодуючих дітей, які не мають у що убратися, щоб пережити тяжку, гостру зиму в Афганістані, наші діти ще не свідомі цього всього, ще не знають що діється у цьому такому тривожному світі, тішаться кожним днем, радіють сонцю, радіють снігу і святому Миколаєві. І трошечки радіють Санта Клаусу, бо і від нього часто дістають якісь дари. Але одні пережиття зі Санта Клаусом, а інакші зі святим Миколаєм, хоч і один, і другий не раз дуже щедрі До цього дуалізму наші діти звикли і про це не роздумують. Аж коли стануть дорослими, почнуть над тим замислюватись.

Поки Україна стала незалежною і стала знову релігійною, також існував дуалізм, бо батьки таємно плекали почитання св. Миколая, а офіційно вся країна величала Діда Мороза. На його честь відбувалися величаві імпрези на великих сценах із незліченними і фантастично повби-раними виконавцями. Декому досі тяжко поставити дефінітивну лінію між св. Миколаєм і Дідом Морозом. Добре, що і один і другий ощасливлює дітей подарунками.

У садочку при школі (а швидше в будинку) Йосифа Кардинала Сліпого програма перед приходом св. Миколая завжди повна виступів майбутніх артистів, співаків, танцюристів, промовців. Дитяча безпо-середність, щирість і невимушена поведінка на сцені перед численною публікою огортає присутніх теплом, радістю, відпругою і безмежною любов'ю. Усі зворушені, всі торжествують, всім приємно бути разом. Хоч живемо серед чужого, але прихильного для нас житейського моря, проте журимося майбутнім наших найменших. Але побачивши їхні виступи, почувши щебетання, стає відрадніше. Скільки любови вчительки садочка вплітають у свою працю, заміняючи дітям протягом днів маму і родину. Спасибі вам, пані Басю, пані Аню, пані Стефаніє, панно Ганю, пані Даріє, пані Дануто, пані Катрусю. Ви даєте дітям те, чого не можна ані купити, ані заміняти, ані придбати крутими дорогами. Дай Боже, щоб усі діти мали до кого горнутися так, як діти садочка горнуться до вас.