Стефан Коваль,

Едмонтон

Читачі українських часописів вже не раз мали змогу прочитати про багаточисельні виставки вишиванок, рушників, писанок тощо, організовані Едмонтонською філією УНО. Ці виставки здобували велике визнання і подяку. Дуже часто вдячні відвідувачі запитували: як нам вдається все це організовувати? Дорогі читачі, це сила, знання, ідея і любов до своєї української краси обєднали довкола цієї справи свідомих і відданих українців. Для того, щоб організувати таку виставку, щоб вишивати і писати писанки, потрібно багато часу і терпіння. Вірю, що багато читачів вже знають про віддану і жертовну працю панства Люби і Мирослава Куців, які кожного року допомагають прикрасити українську експозицію на виставці в День Спадщини (Heritage Day). Там тисячі глядачів мають можливість оглянути протягом кількох днів близько 50-ти павільйонів різних національностей і рас. При цій нагоді жіночі організації православної і католицької парафій та ОУК працюють спільно під проводом Братства Українців Католиків, потішаючись потім своєю спільною нагородою за варення вареників і голубців, за прикрашування виставки писанками, вишиванками тощо.

Спало на думку пань з ОУК щось змінити на цю виставку. Я погодився зробити модель української хати з господарством. І от вже декілька років ми виставляємо цю Солом’яну хату у нас на День Спадщини та в інших містах і отримуємо різні нагороди, в тому числі першi. Багато перших поселенців залишили в рідному краю власне таку хату. Вірю, що багато читачів собі пригадають ті молоді роки і місця, де вони народились і жили.