5 грудня 1942 р. Тов. Сталіну Й. В.
За повідомленням Сабурова, в лісах Полісся, в районах Пінськ, Шумськ,
Мізоч діють великі групи українських націоналістів під керівництвом особи,
що законспірована під псевдо «Тарас Бульба». Дрібні групи партизан націоналісти
роззброюють і б'ють.
Проти німців націоналісти влаштовують окремі засідки. В листівках націоналісти
пишуть: «Бий кацапа-москаля! Жени його звідсіля! Він тобі не потрібен».
Крупного націоналіста Бандеру німці розстріляли. За повідомленням іншого
джерела, під керівництвом «Тараса Бульби» налічується 5000 націоналістів
за шість кілометрів від села Ленін, що на відстані 35 кілометрів на південний
схід від Сарн. Там вони обладнують зимові квартири.
П. ПОНОМАРЕНКО. (РЦЗВДНІ, Ф. 69, спр. 19, арк. 145).
* * *
Секретареві ЦК КП(б)У
тов. Хрущову
начальнику УШПР
тов. Строкачу
Із доповідної записки про українських націоналістів на території Ровенської
області.
Об'єднання українських націоналістів (ОУН) на території Ровенської
області діє десь з 1926 — 27 року, започаткувавши своє існування у бувшому
Костопільському повіті Волинського воєводства.
З початку Вітчизняної війни при активній підтримці німців націоналісти
взяли в свої руки все управління в районах, більшість з них увійшла в керівництво
областю. Деякий час створена німцями поліція складалась виключно з націоналістів...
До війни найбільш зараженою націоналістами була. південна частина Ровенської
області, райони Костопіль, Дубно, Млинів, Остріг, Демидівка, Клесово та
ін. Сьогодні північна частина області від залізниці Ковель — Сарни теж
стала організаційним центром націоналістичного руху...
У Домбровицькому районі це особливо села Ровениця, Янули, Трипутні,
Кривиця, Невецьк, Литвиця, Грані та інші. Штаб районної організації ОУН
перебував в с. Грани, там знаходиться 250 озброєних чоловік з 4 кулеметами.
Районним керівником ОУН тут є Жук Герасим. В селі Ровениця функціонує школа
з підготовки 200 військових керівників, діє друкарня.
У Володимирецькому районі заслуговують уваги села Радотів, Воронки,
Цепцевичі та інші. Штаб районної організації ОУН перебуває в с. Воронки,
загальна кількість сягає 245 чол. при 2 кулеметах. Керує організацією Муха
Андрій. Створив володимирецьку організацію ОУН Жук Герасим.
У Висоцькому районі варті уваги села Золоте, Лютинськ, Заморочення,
Рудня, Людинь. Штаб ОУН знаходиться в районі Висоцька, загальна кількість
становить 100 озброєних людей, керує організацією Соловей Антон.
У Морочанському районі особливо активні села Мульчиці, Островськ, Кухче,
Храпин та інші. Організацію ОУН очолює Мовчиць Максим, псевдо «Люсик»,
загальна кількість сягає 52 озброєних.
У Рафалівському та Рокитнівському районах групи дещо менші.
Найсильніше націоналістичне формування т. зв. об'єднання Тараса Бульби,
налічує біля 6000 чол. і повністю охоплює своїм впливом Костопільський,
Рокитненський, Степанський, Березнівський райони. До квітня ц. р. штаб
Т. Бульби перебував в лісі в районі містечка Городець, а останнім часом,
перебазувався в район Деражно, маючи при собі озброєний загін до 1000 чоловік.
У селі Кричильськ знаходиться школа військової підготовки до 500 чол.
Друге найсильніше націоналістичне формування, т. зв. «бандерівці»,
налічує у своєму складі біля 800 озброєних людей (і) займає райони Деражно
— Цумань. Штаб знаходиться в селі Дюксинь.
В районі Дубно, Верби, Костополя діє стара ОУНівська організація, створена
в 1934 р. Григорієм Рибаком, псевдо «Юрко Якір». Він і сьогодні нею керує.
У складі організації біля 700 озброєних чоловік.
В кінці березня ц. р. з південних районів області у Висоцький, Володимирецький
та Домбровицький райони прибув націоналістичний загін під командуванням
Булана Євтуха, псевдо «Чекол», у складі 600 озброєних людей.
Крім того, на території Ровенської області діє молодіжна націоналістична
організація, так звана «Січ» у складі 3000 чоловік. Вона підпорядкована
Т. Бульбі, керують нею люди, особисто ним призначені.
Націоналісти використовують усі легальні можливості для підготовки
своїх бойових кадрів. Так, в місті Луцьку організована школа підготовки
військових кадрів низових організацій молоді у віці 18—24 роки. Слухачів
одягнуто у старі польські однострої. Школа існує під виглядом підготовки
працівників для сільського господарства.
Школа в селі Шпанів під Ровно до 200 чоловік, серед яких були й дівчата,
на початку квітня була розгромлена німцями. Частину слухачів ув'язнено
за антинімецьку діяльність.
Кількісний ріст ОУН йде за рахунок нестійкої частини населення, переважно
молоді та бувшої української поліції, яка останнім часом із зброєю переходить
до націоналістів. Поліція Камінь-Каширська, Любишева, Ковеля, Ровно, Дубна,
Луцька майже повністю перейшла до націоналістів. Поліція Ковеля силоміць
відібрала у коменданта ключі від складу і забрала з собою усю наявну там
зброю.
При залученні молоді до ОУН від неї приховують справжнє обличчя ОУН,
називаючи себе українськими партизанами, що йдуть на боротьбу з німцями
за вільну Україну, У зв'язку з цим молодь з великою, охотою йде в ОУН...
Озброєні націоналісти переважно гвинтівками, мають також автомати,
станкові та ручні кулемети, але у них вкрай обмежена кількість набоїв.
Зброю мають не всі. Для створення видимості повного озброєння у багатьох
є лише макети гвинтівок та станкові кулемети з тріскавками.
Поповнення зброєю здійснюється за рахунок поліції та нападу на невеликі
партизанські групи. На німців нападають рідко. Б'ють переважно поляків...
Начальник опорштабу генерал-майор : БЕГМА.
28 травня 1943 р.
(ЦДАГО України. Ф. І, оп. 22, спр. 75, арк. 37—43).
* * *
Вересень 1943 р.
Останнім часом у націоналістичній пресі та в усній пропаганді визріває
питання про ліквідацію розбіжностей та незгод у середовищі націоналістичних
груп і незалежно від політичних платформ об'єднатися для спільної боротьби
проти німців, а рівно і проти Радянської влади за єдину незалежну Україну.
У статті «За єдиний революційний фронт» якийсь Тарас Бульба-Боровець
— отаман націоналістичної банди, від 1 серпня 1943 р., опублікованої в
газеті «Оборона України», пише: «Не пора сьогодні займатись політичними
незгодами. Для мобілізації всіх сил народу ми повинні ліквідувати існуючі
політичні групи та допомогти один одному. Це допоможе нам у боротьбі із
зовнішніми ворогами. Ми мусимо організувати єдину загальнонародну армію,
мати єдине командування, єдиний спільний штаб укомплектований з представників
діючих революційних осередків, які повинні на паритетних засадах увійти
в цей штаб. Коли окупанти нищать український народ, кладуть його в одну
могилу — українських комуністів, комсомольців, петлюрівців, членів СВУ,
членів СУМ, націоналістів, керованих Степаном Бандерою, полковником Мельником,
соціал-демократів, то чому українці спільними зусиллями не можуть усіх
ненависних окупантів загнати в таку ж могилу». В цій же статті Бульба пише:
«Якщо цю війну виграє Німеччина — на Україні пануватиме біснувате гестапо,
а українці мільйонами помиратимуть з голоду, на каторгах та шибеницях.
Якщо ж війну виграє СРСР або яка-небудь нова Росія — на Україні знов таки
запанують московські опричники і чекісти. Тому перед нами відкрита лише
одна дорога — дорога боротьби за нашу державу. Цю боротьбу ми виграємо
тоді, коли мобілізуємо весь український народ під прапор об'єднання та
збройної боротьби». Ці маячні (в оригіналі — бредовые) ідеї поширюються
кваліфікованими пропагандистами, продовжують утримувати в полоні значну
частину населення.
Створивши свою, як вони називають, «революційну» армію, націоналісти
мобілізують в її ряди все доросле чоловіче населення що здатне носити зброю.
Для навчання командного складу цієї армії вони створили ряд шкіл.
Націоналісти намагаються перенести свою діяльність у східні області,
посилено ведуть пропаганду і в ряді місць створюють підпільні озброєні
націоналістичні загони у кількості 200—250 вояків. В тому числі пройшли
загони під командуванням націоналістичних керівників Гордієнка, Верещаги,
Лева, Лиса. За свідченнями полонених націоналістів, вони ставлять за мету
захопити до приходу Червоної Армії Київ і не пустити Червону Армію на правий
берег Дніпра...
Вірно: Заст. начальника розвідділу підполковник
(Ємлютін).
(РЦЗВДНІ, Ф. 69, оп. 1, спр. 1033, арк. 1 — 2).
[Зміст][Слово
до читачів][За Україну, за її волю!]
[Ми йшли до бою][Більшовики про українських
повстанців]
[Поляки про українських повстанців]
[Гітлерівці про українських повстанців][Війна
на три фронти] [Указ Президента України]