Прес Реліз

Виступ Міністра закордонних справ України Б.І.Тарасюка на брифінгу з питань зовнішньої політики України
- МЗС, 28 грудня 1999 р.

3 січня 2000 р. № 2

Почнемо нашу зустріч з висвітлення основних результатів року, що минає, для зовнішньої політики нашої держави. Перш за все я хотів би нагадати присутнім, що керівництво зовнішньополітичною діяльністю, згідно з Конституцією, здійснює Президент нашої держави Л.Д.Кучма. Рік, що минає, для зовнішньої політики можна охарактеризувати як рік, який довів стабільність і ефективність зовнішньополітичного курсу України, що, як я вже сказав, здійснює керівництво і Президент нашої держави.

Протягом 1999 року було підтверджено європейський напрям зовнішньої політики України, а також її курс на розвиток всебічних добросусідських відносин з сусідніми державами, іншими державами світу. Цей курс, власне, був підтриманий народом України під час президентських виборів у нашій державі, коли виборці висловили підтримку Л.Д.Кучмі і переобрали його Президентом нашої держави. В цілому можна сказати, що протягом 1999 року зовнішньополітичне відомство виконало поставлені завдання. Звичайно, ми не можемо самозаспокоюватися і говорити, що все виконано. Є ще багато завдань, які доведеться виконувати в майбутньому, але про це пізніше.

Вся діяльність зовнішньополітичного відомства протягом цього року була скерована на просування і захист національних, політичних, безпекових, економічних, гуманітарних і культурних інтересів нашої держави, захист інтересів українських громадян та юридичних осіб за кордоном, формування сприятливого для внутрішнього розвитку України міжнародного середовища та дипломатичне забезпечення курсу на економізацію зовнішніх зносин України.

Слід зазначити, що зовнішня політика України впродовж цього року підтвердила, що її основними засадами є збалансованість, прогнозованість і виваженість.

Говорячи про основні напрями зовнішньої політики України впродовж 1999 року, хотів би виділити такі три основні, так би мовити, стратегічні: європейська інтеграція, розвиток стратегічного співробітництва з Російською Федерацією та розвиток стратегічного співробітництва зі Сполученими Штатами Америки. Ці три головні стратегічні напрями, звичайно, доповнювалися розвитком стосунків на інших напрямах, що становлять інтерес для нашої держави.

Про курс на європейську інтеграцію. По-перше, слід зазначити, що з прийняттям Спільної стратегії Європейського Союзу щодо України 10 грудня ц.р. відносини між Україною і Європейським Союзом було піднято на новий рівень. Ми вважаємо, що з прийняттям Стратегії ЄС щодо України ми зробили серйозний крок на шляху до реалізації нашої стратегічної мети - спочатку набуття асоційованого, а згодом - повноправного членства України в Європейському Союзі. Цього року відбувся черговий саміт Україна-Європейський Союз у Києві в липні ц.р. Крім того, згадаємо, що після перемоги на виборах перший свій візит Президент нашої держави здійснив до Брюсселя, де зустрівся з Головою Європейської Комісії Романо Проді.

У липні цього року в Києві відбувся саміт INOGATE, в ході якого було підписано важливий документ, що визначатиме співпрацю країн Європи і Азії в галузі транспортування енергоносіїв. На цій же конференції INOGATE Україну було визначено як державу-депозитарій цієї важливої Угоди.

Продовжувала здійснюватись Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейським Союзом. Зокрема, відбулися дві зустрічі Україна-трійка Європейський Союз на рівні міністрів закордонних справ. Перша - у квітні в Києві, друга - у вересні в Нью-Йорку.

Поглиблюється співробітництво між Україною і НАТО. Хотів би сказати, що цей рік був унікальним з точки зору розвитку наших відносин з НАТО хоча б тим, що вперше відбулося засідання створеної згідно з положеннями Хартії про особливе партнерство Комісії Україна-НАТО на найвищому рівні. В ході цього засідання Президент нашої держави мав зустрічі з главами 19 країн-членів Альянсу, під час яких було обговорено стан та перспективи співробітництва між Україною і НАТО. Протягом цього року, у травні та грудні, відбулося два засідання Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Продовжувалося виконання індивідуальної Програми партнерства, яка складається щорічно, а також Робочого плану, який створюються згідно з положеннями Хартії про особливе партнерство.

Протягом 1999 року також тривала активна співпраця України з ОБСЄ. Президент нашої держави Л.Д.Кучма взяв участь у Стамбульському саміті ОБСЄ. На цьому саміті українська сторона виступила з ініціативою створення центру етнічних досліджень ОБСЄ. Цього року успішно завершилася діяльність місії ОБСЄ в Україні, що є на сьогодні єдиним прикладом успішної діяльності місії цієї міжнародної організації. Набула нового розвитку співпраця України з ОБСЄ з питання формуванням офісу Координатора програм співробітництва України з ОБСЄ в різних сферах.

Продовжували розвиватися наші стосунки з Радою Європи. Протягом цього року відбулися візити в Україну Голови Парламентської Асамблеї пана Рассела Джонстона, Голови комітету міністрів Ради Європи Міністра закордонних справ Ісландії Х.Асгрімссона, а також Генерального секретаря Ради Європи В.Швіммера. В ході цих контактів обговорювався поточний стан справ співробітництва між Україною і Радою Європи, наголошувалося на незадовільному виконанні Україною зобов’язань, котрі вона взяла на себе під час вступу до цієї міжнародної організації у 1995 році.

Хочу сказати, що в цьому відношенні активна діяльність парламентської делегації України у Парламентській Асамблеї Ради Європи, а також структур виконавчої влади нашої держави довела свою ефективність: днями Верховна Рада схвалила Закон про політичні партії, ратифікувала Європейську Хартію про регіональні мови та мови національних меншин, що було одним з боргів України щодо виконання своїх зобов’язань.

Впродовж цього року продовжували розвиватися активні двосторонні стосунки. Перш за все - з сусідніми державами.

Якщо говорити про відносини з Російською Федерацією, то тут передовсім слід нагадати, що тон нашим стосункам задають регулярні зустрічі Президентів обох держав. У цьому зв’язку хотів би нагадати про зустрічі Президентів у квітні, липні та в ході робочого візиту Президента Леоніда Кучми до Москви у грудні ц.р. Цього року, першого квітня, нарешті набув чинності Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між двома державами. З набуттям чинності цим Договором поставлено крапку у безплідних дискусіях щодо належності тієї чи іншої частини української території. Обидві держави остаточно визнали територіальну цілісність одна одної, а також існуючий між ними кордон. Цього ж року набули чинності три дуже важливі угоди щодо перебування російського Чорноморського флоту на території України.

Хотів би також додати до цього, що успішно продовжували розвиватися і контакти між зовнішньополітичними відомствами двох держав. Постійними є контакти з Міністром І.Івановим по телефону, під час зустрічей на різних міжнародних форумах. У жовтні цього року відбувся плановий робочий візит Міністра закордонних справ І.Іванова в Україну.

Якщо говорити про розвиток стосунків з іншим стратегічним партнером - Сполученими Штатами Америки, то тут перш за все слід згадати про нещодавній, 8 грудня ц.р., візит нашого Президента до Сполучених Штатів Америки і проведення чергового засідання Українсько-американської Комісії Кучма-Гор. Як вам відомо, в ході цього засідання було підписано і укладено 12 двосторонніх документів. Почали діяти дуже важливі домовленості між Україною і Сполученими Штатами Америки у космічній галузі. Зокрема, здійснено перший запуск в рамках програми «Морський старт», а також 10 жовтня здійснено комерційний запуск в рамках цієї програми. Продовжується реалізація так званої Харківської ініціативи. Активно розвиваються контакти в економічній, правовій, військовій галузях.

Активно продовжують розвиватися стосунки з сусідньою Республікою Польща, з якою, як визнаєте, Україна має також відносини стратегічного партнерства. Практично не припиняютьcя контакти між Президентами обох держав. Активно діє започаткований міністрами закордонних справ восени цього року у Варшаві механізм Українсько-польської постійно діючої Конференції з питань європейської інтеграції. Активно діє Польсько-українсько-американська стратегічна ініціатива. Все це свідчить про те, що українсько-польське співробітництво дійсно має стратегічний зміст.

Продовжують розвиватися стосунки між Україною і сусідніми Угорщиною і Словаччиною. У цьому зв’язку хотів би нагадати про візит Міністра закордонних справ Словацької Республіки Е.Кукана в Україну на початку вересня ц.р., а також регулярні контакти Президентів наших держав.

Щодо українсько-румунських відносин. Цього року відбулися такі важливі події, як: візит в Україну Президента Румунії Е.Константінеску у травні місяці, продовження переговорів навколо реалізації досягнутих домовленостей щодо морського кордону між Україною і Румунією та офіційний візит Міністра закордонних справ України до Румунії – у лютому.

Відносини з Молдовою також є важливою складовою двостороннього напрямку української зовнішньої політики. У цьому зв’язку хотів би нагадати про регулярні зустрічі Президентів наших держав, а також про офіційний візит Президента П.Лучинськи в Україну в серпні ц.р. В ході цього візиту, як ви знаєте, було підписано дуже важливі документи, що визначають і визначатимуть характер наших двосторонніх стосунків, зокрема Договір про державний кордон.

Активно продовжувалася лінія пошуку шляхів мирного врегулювання придністровської проблеми. Як вам відомо, з ініціативи Президента Л.Д.Кучми в липні ц.р. відбулася чергова зустріч на найвищому рівні учасників врегулювання придністровської проблеми.

У березні цього року відбувся візит Президента Республіки Білорусь О.Лукашенка в Україну. Нещодавно відбулася зустріч двох Президентів під час інавгурації Президента України Л.Д.Кучми.

Що стосується розвитку стосунків з іншими державами, хотів би коротко нагадати, що цього року продовжували розвиватися українсько-французькі відносини. Важливими подіями у цьому зв’язку стали візит Президента нашої держави до Французької Республіки в грудні, а також зустрічі двох Президентів під час Вашингтонського саміту НАТО у квітні ц.р. Восени ц.р. успішно пройшли Дні української культури у Французькій Республіці. Започатковано нову форму співпраці у формі українсько-французького діалогу.

Що стосується відносин з Федеративною Республікою Німеччиною, перш за все хотів би тут нагадати вам про те, що 8-9 липня, в Києві відбулися чергові міжурядові консультації на найвищому рівні. 5-7 лютого відбувся також візит Міністра закордонних справ України до ФРН. Підтримуються активні контакти на міжрегіональному рівні. Дуже важливою формулою українсько-німецької співпраці є започаткування Українсько-німецького і Німецько-українського Форуму, чергове засідання якого відбулося нещодавно в Берліні. Як ви знаєте, у його роботі взяв участь Прем’єр-міністр нашої держави В.Ющенко.

Розвивалися стосунки й між Україною і Великою Британією. У зв’язку з цим хотів би нагадати вам про мій візит до Великої Британії, що відбувся на початку цього року. З британської сторони здійснили візити в Україну заступник міністра закордонних справ Великої Британії; міністр оборони цієї країни, нинішній Генеральний секретар НАТО Дж.Робертсон.

Продовжували розвиватися стосунки з Італійською Республікою. У зв’язку з цим хотів би нагадати про візит у січні ц.р. в Україну Президента Італійської Республіки Л.Скальфаро.

Активно продовжували розвиватися стосунки між Україною і країнами Північної Європи, Балтійськими країнами. У зв’язку з цим хотів би нагадати про державний візит Президента нашої держави Л.Д.Кучми до Королівства Швеція, що відбувся у березні, а також візити Міністра закордонних справ України до Фінляндії та Естонії. Хотів би також нагадати про зміцнення зв’язків з країнами Балтійського регіону, що матеріалізувалося у тристоронній зустрічі Президентів України, Польщі й Литви, а також у прийнятті України до складу спостерігачів у Раді держав Балтійського моря. Все це свідчить про визнання державами Балтійського регіону важливої ролі, яку відіграє Україна у сполученні країн одних з найважливіших регіонів Європи - Балтійського і Чорноморського.

Поглиблювалися стосунки з країнами Латинської Америки, Азії і Африки.

У зв’язку з цим хотів би нагадати про візити Міністра закордонних справ України до п’яти країн Латинської Америки - Венесуели, Бразилії, Аргентини, Чилі, Перу. Хотів би також нагадати, що з шести нових українських закордонних установ, які відкрилися цього року, чотири відкриті саме у тих країнах, про які я згадав.

Більше десяти поїздок керівництва Міністерства закордонних справ відбулося в регіони Азії, Африки, Латинської Америки. У зв’язку з цим хотів би нагадати про мій візит до Алжиру для участі у саміті країн Організації Африканської Єдності, що проходив у липні ц.р. і в ході якого я мав зустрічі з двадцятьма трьома міністрами закордонних справ країн Африканського континенту.

Продовжували розвиватися стосунки з країнами Азії. У зв’язку з цим хотів би нагадати про регулярні контакти, які вже встановилися між міністрами закордонних справ України і Китаю, а також про візит в Україну заступника Прем’єра Державної Ради КНР, який відбувся у березні цього року.

Цього року відбулися візити Прем’єр-міністра Ізраїлю В.Нетаньягу та Голови Палестинської національної автономії Я.Арафата в Україну в березні і липні відповідно. Відбувся також візит міністра внутрішніх справ Ізраїлю Н.Шаранського в Україну у вересні ц.р.

Пожвавилися українсько-іранські стосунки, прикладом чого можна назвати мій візит в Іран цього місяця.

Нового розвитку отримали стосунки з Іраком. Тут хотів би нагадати про візит заступника міністра закордонних справ Іраку в Україну.

Продовжувалися українсько-ліванські й українсько-сирійські консультації.

Декілька слів хотів би сказати про реалізацію концептуального положення, що стосується ствердження України як регіонального лідера. У зв’язку з цим хотів би нагадати вам про те, що на користь цієї ролі України свідчать саміти, які були проведені протягом цього року в Україні: у травні ц.р. у Львові відбувся саміт глав-держав Центральної Європи, а 10-11 вересня в Ялті проходив саміт держав Балто-Чорноморського регіону. До цього хотів би додати активну участь України в розвитку регіонального співробітництва в рамках Організації Чорноморського економічного співробітництва, участь України в реалізації проекту Центральноєвропейської ініціативи, а також у реалізації Пакту Стабільності для Південно-Східної Європи.

Про активну регіональну позицію України свідчить також активізація діяльності в рамках неформального об’єднання ГУУАМ і розширення цього об’єднання до п’яти країн, що відбулося під час зустрічі Президентів п’яти держав 24 квітня ц.р у Вашингтоні.

Продовжувала активно реалізовуватися позиція України щодо Співдружності Незалежних Держав. Як ви знаєте, цього року глави держав-учасниць СНД прийняли стратегію реформування Співдружності саме на тих засадах, які запропонувала Україна. І в цьому зв’язку особливий наголос було зроблено на реалізації ідеї створення зони вільної торгівлі. Як ви знаєте, цього року в Ялті пройшло засідання Ради глав урядів та Ради міністрів закордонних справ СНД.

Протягом цього року зміцнювалася роль України як контрибутора європейської стабільності і безпеки. У зв’язку з цим хотів би нагадати про успішне завершення діяльності України у складі миротворчих сил в Боснії і Герцеговині, а також початок діяльності України в новій операції на території колишньої Югославії - у Косово. Слід додати активну участь України у миротворчих місіях і місіях спостерігачів ОБСЄ. Україна продовжувала відігравати активну роль у врегулюванні кризи на Балканах. У зв’язку з цим слід згадати план Президента Л.Д.Кучми, висунутий відразу після початку кризи в Югославії.

Активно продовжувалася лінія України на пошук миру в таких кризових регіонах, як Придністров’я та Абхазія. Україна надала гуманітарну допомогу у зв’язку з гуманітарною кризою Македонії, Албанії.

Україну було запрошено до кола так званих Друзів Генерального Секретаря ООН по Грузії.

До цього хотів би додати також успішне головування України у спеціальній робочій групі щодо Південно-Східної Азії, яку було створено країнами вісімки за участю України минулого року в Лондоні. У зв’язку з цим хотів би нагадати, що під головуванням України проведено два засідання цієї спеціальної групи - у Києві і Нью-Йорку.

Важливою подією року, що минає, стало обрання України до складу Ради Безпеки ООН на період 2000-2001 рр. Я не буду багато говорити про цю подію. Про це вже багато сказано, але без перебільшення це є результатом виваженої зовнішньої політики нашої держави, яку проводить Президент Л.Д.Кучма, а також результатом і показником зрілості і готовності української зовнішньої політики до виконання найвідповідальніших завдань, які стоять сьогодні перед світовим співтовариством. Рішенням Президента створено делегацію України в Раді Безпеки ООН, а також призначено Представника України у цій структурі. Ним став Постійний Представник України при ООН Володимир Єльченко.

Зовнішньополітичне відомство продовжує приділяти значну увагу економічній складовій нашої діяльності. У зв’язку з цим хотів би сказати, що ми продовжували надавати важливого значення реалізації таких проектів загальнодержавної ваги, як пошук альтернативних джерел енергоносіїв. За сприяння Міністерства, а також закордонних установ України проведені переговори, зокрема, з Азербайджаном, Іраном, Іраком, Сирією. Під час мого останнього візиту до Ірану було обговорено ідею участі України у грандіозному проекті постачання газу з Півдня Ірану через територію України в Західну Європу. Восени цього року наш Президент взяв участь у відкритті нафтотерміналу в Супсі, а також паромної переправи в Поті. Це дуже важливі проекти, які є складовими частинами реалізації грандіозного проекту транспортного сполучення Азії через Кавказ в Європу - ТRАСЕСА.

Україна продовжує брати участь у реалізації транспортного коридору між Балтійським і Чорним морями. Ми активно продовжуємо брати участь у проектах єврорегіонів. Серед них назву такі, як Карпати-Буг-Нижній Дунай та Верхній Прут.

Українське зовнішньополітичне відомство продовжує надавати політичну підтримку в реалізації такого грандіозного проекту, як «Морський старт». У цьому зв’язку хотів би нагадати про те, що цього року було підписано дуже важливі документи співпраці у космічній галузі зі Сполученими Штатами та Бразилією. Підписання Угоди з останньою надасть можливість українським виробникам космічної техніки брати участь у запусках космічних апаратів з космодрому на території Бразилії.

Ми продовжували надавати увагу дипломатичному супроводу питання мінімізації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і в цьому зв’язку - підготовці другої конференції донорів.

Продовжувався дипломатичний супровід реалізації таких грандіозних проектів, як створення середньотранспортного літака на базі літака АН-70.

Практично жоден візит Міністра закордонних справ не відбувається без наповнення економічним компонентом. Вже практикою стало формування делегацій на чолі з Міністром закордонних справ із залученням представників економічного блоку уряду, а також підприємницьких кіл. У такому складі відбулися візити Міністра закордонних справ до Венесуели, Бразилії, Аргентини, Чилі, Перу, Азербайджану, Грузії, Ірану, Румунії, Британії.

Ми продовжуємо також надавати важливого значення зміцненню наших взаємозв’язків з регіонами України, оскільки вважаємо, що без знання реальної ситуації на місцях важко забезпечити національні інтереси України за кордоном. У зв’язку з цим хотів би нагадати про продовження практики відвідання регіонів керівництвом Міністерства. Зокрема, цього року такі поїздки відбулися до Запорізької, Полтавської, Одеської, Чернігівської і Львівської областей.

Продовжувала розвиватися система зовнішньополітичного відомства. На реалізацію Указу Президента Л.Д.Кучми №841 від 18 вересня 1996 року про координуючу роль Міністерства закордонних справ були проведені дві координуючі наради, в яких взяли участь представники з усіх регіонів та міністерств і відомств України, що відповідають за питання зовнішніх, зовнішньоекономічних зв’язків.

Цього року відбулася IV Нарада керівників закордонних установ України, в роботі якої взяв участь Президент Держави Л.Д.Кучма. У цій черговій нараді, яка, як ви знаєте, відбувається кожні два роки, взяли участь 49 Послів України, 6 тимчасових повірених, 9 генеральних консулів, 6 представників при міжнародних організаціях.

Продовжувалася робота з реалізації вказівок Президента щодо реструктуризації нашої присутності за кордоном. Протягом цього року розпочали роботу Посольства України у Швеції, Лівії, Алжирі, Генконсульство на Кіпрі. У зв’язку з цим хотів би також згадати про заснування Генерального консульства в Сіднеї, плани відкриття посольств України в Нігерії та Португалії. Процес розширення зовнішньополітичної інфраструктури відбувається без будь-якого збільшення кількості працюючих за кордоном. Цей процес відбувається за рахунок внутрішніх резервів і за рахунок перерозподілу працюючих в інших закордонних установах.

Ми продовжуємо надавати увагу підготовці кадрів для зовнішньополітичного відомства. Відбувся другий випуск спеціалістів Дипломатичної Академії при МЗС України. Ми продовжуємо практику налагодження співпраці щодо підготовки кадрів з визнаними науковими та регіональними центрами. Зокрема, підписані такі угоди про співробітництво з Національною юридичною академією, а також Львівським національним університетом.

Наших громадян і, звісно, вас завжди хвилюють питання надання консульської допомоги громадянам та юридичним особам України за кордоном. У зв’язку з цим хотів би сказати, що ця частина діяльності зовнішньополітичного відомства постійно знаходиться у полі зору й контролю керівництва Міністерства. Наведу лише декілька цифр: за активної участі Консульського управління Міністерства, а також консульських установ України за кордоном звільнено з під арешту шість українських суден - в Єгипті, Сінгапурі і Нігерії. Протягом цього року вирішено питання щодо звільнення або надання допомоги вісімнадцятьом українським суднам за кордоном. Звільнено з під арешту і надано допомогу семи українським літакам, зокрема, у Замбії. Звільнено трьох українських заручників у Чечні. За всім цим лежить напружена робота консульських працівників.

Протягом цього року, дані ще не повні, українські закордонні установи видали більш як 325 тис. віз для в’їзду в Україну. У зв’язку з цим хотів би сказати, що внаслідок консульської діяльності до бюджету держави надійшло близько 20 млн доларів США , а також більше 2,5 млн. гривень.

Декілька слів про завдання на 2000 рік. Ці завдання визначені Президентом нашої держави в інавгураційній промові. Ключовими орієнтирами зовнішньої політики України є прогнозованість і стабільність, а також передбачуваність і виваженість. Буде продовжуватися лінія на реалізацію трьох самодостатніх, магістральних і взаємодоповнюючих векторів зовнішньої політики, а саме: європейський вибір, стратегічне партнерство з Російською Федерацією, стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами Америки. Ці три магістральні вектори зовнішньої політики поєднуватимуться зі співпрацею з усіма сусідніми країнами, країнами-учасницями Співдружності Незалежних Держав; особлива увага надаватиметься розвитку співробітництва з країнами Європейського Союзу, зокрема з Францією, Німеччиною, Італією, Великою Британією; з Японією, Китаєм, Канадою, Індією, Пакистаном, Бразилією, Мексикою, Кореєю, Ізраїлем, іншими державами Азії, Африки й Латинської Америки. Протягом наступного року, у зв’язку з нашим членством у Раді Безпеки, відкриваються нові перспективи розвитку співробітництва України в рамках ООН.

Продовжуватиметься робота з перетворення України в потужну регіональну державу, утвердження її геостратегічної ролі у новому світовому порядку наступного століття.

Не забуваємо ми і про свою історію. Як вам відомо, цього року у Міністерстві закордонних справ України було відкрито галерею історії української дипломатії 20 століття. Переконаний, що ця галерея поповниться і в наступному 21 столітті. Нещодавно було знайдено, ми вважаємо, історичний документ, за яким було створено Генеральний секретаріат з міжнародних справ Української Народної Республіки. Датований цей документ 22 грудня 1917 р. Ми в Міністерстві закордонних справ вважаємо, що цей документ може покласти початок традиції відзначення Дня українського дипломата - 22 грудня.

За додатковою інформацією прохання звертатись до
Тараса Малишевського, прес-секретаря Посольства України в Канаді,
тел.(613) 230-2961, факс (613) 230-2400), E-mail: ukremb@cyberus.ca