Прес Реліз
Вступне слово
Президента України Л.Д.КУЧМИ
на науковій конференції
“Україна на порозі ХХІ сторіччя: уроки реформ і стратегії розвитку”
м.Київ, 15 листопада 2000 року
22 листопада 2000 року #34
Шановні учасники конференції!
У нас утверджується добра традиція - проведення за участю провідних науковців та політичного керівництва держави
наукових конференцій, присвячених стратегічним, магістральним проблемам розвитку суспільства і держави.
Попередня з таких конференцій відбулася, як ви пам’ятаєте, у березні минулого року в Пущі-Озерній.
Багато з вас були її учасниками.
Вироблені тоді принципові положення та висновки були використані при підготовці моєї передвиборчої програми, а також
стратегії економічного та соціального розвитку України на 2000-2004 роки, викладеної у Посланні до Верховної Ради.
Ви мали змогу переконатися, що в цих документах знайшли відображення чимало з висловлених тоді думок.
Важко переоцінити і значущість нинішньої нашої зустрічі.
Її основна мета - з урахуванням підсумків та уроків зробленого розглянути завдання нового етапу економічного та
соціального розвитку нашої держави, в який ми вступаємо.
Це післякризовий етап, у якому стають визначальними якісні перетворення, реалізація довготермінової стратегії держави,
завдань не лише поточного п’ятирічного періоду, а й більш віддаленої перспективи.
Історія вчить: будь-яка держава здатна утвердити свою міць і цілісність лише тоді, коли існує система ідей, які не тільки
визначають ціннісні орієнтири розбудовного процесу, а й спроможні об’єднати і надихнути людей, згуртувати націю, стати
потужним стимулом прискорення суспільного прогресу.
Якщо таких ідей немає, то суспільство втрачає потенціал динамічного розвитку.
Водночас майже десятирічний досвід нашої незалежності переконує, і це конче треба глибоко усвідомити: для того, щоб
визначальні ідеї розвитку сповна виконали свою мобілізуючу функцію, вони мають наповнитися реальним
соціально-економічним та політичним змістом.
Що маю на увазі?
Вже на старті своєї незалежності Україна чітко окреслила основні орієнтири та цілі свого розвитку.
Це, по-перше, всебічне й неухильне зміцнення своєї незалежності та суверенітету;
по-друге, будівництво демократичної правової держави;
і, по-третє, забезпечення пріоритетності соціального розвитку.
Як відомо, ці ключові позиції відображено у першій статті Конституції України.
Ми також проголосили, що базовою основою намічених перетворень є європейський вибір України, її прихильність
загальнолюдським цінностям, принципам утвердження прав та свобод людини.
З цим органічно пов’язана ще одна компонента нашої стратегії, яка полягає в опануванні найбільш складного -
інноваційного шляху розвитку.
Реалізація тільки такої моделі може забезпечити нашій державі інтегрування в сучасні світові цивілізаційні процеси у ролі
повноправного їх учасника.
Сучасна цивілізація - це цивілізація постіндустріальна, це високі технології, інформаційне суспільство.
Історична приреченість колишнього Радянського Союзу була зумовлена насамперед тим, що його економічна, соціальна
та політична системи виявилися неспроможними адаптуватися до умов постіндустріального розвитку.
Це серйозна пересторога для багатьох держав, у тому числі України.
Безперечно, за умов довготривалої і руйнівної економічної кризи ми не могли взятися належним чином за розв’язання
таких проблем.
До того ж криза не лише нищила продуктивні сили суспільства, а й не менш жорстоко спотворювала економічні та
соціальні відносини.
З огляду на сказане основними акцентами стратегії економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки стало, з
одного боку, забезпечення реальної економічної стабілізації, а з іншого - виведення економіки на траєкторію сталого
зростання.
Ці завдання, зрозуміло, зберігають свою актуальність і нині.
Разом з тим життя вимагає дальших енергійних кроків. І, насамперед, чіткого визначення технологій - хочу використати
саме це поняття - що стосуються якісних сторін суспільного прогресу.
Це мають бути технології не лише суто економічні, а й соціальні, політичні, гуманітарні в їх органічному поєднанні.
Нам конче потрібна сьогодні науково обгрунтована стратегія дальшої трансформації суспільства як єдиного, цілісного
організму, яка б поєднувала у собі, по-перше, визначення послідовності здійснюваних заходів, їх субординації та
взаємозв’язку, і, по-друге, вибір необхідного для цього інструментарію.
Більша частина мого життя була пов’язана з інженерною, конструкторською діяльністю, і я добре знаю, що не можна
досягти мети без ясного бачення шляхів та механізмів її реалізації.
Це стосується і суспільної практики. Відповідно основне завдання нашої конференції має розглядатися саме у такій
площині.
На мою думку, особливу увагу треба приділити реалістичності запропонованих ідей, їх економічній обгрунтованості.
Розрив між словом і ділом уже відчутно загальмував наш поступ, суспільство й держава надто дорого за це заплатили.
У моєму розумінні така реалістичність, зосередження на практичних аспектах роботи значною, якщо не вирішальною
мірою, визначать рівень науковості і дієвість конференції.
Переконаний, що це нам під силу.
Адже у конференції беруть участь найбільш авторитетні представники вітчизняної науки.
Сподіваюся, що вам додадуть енергії і натхнення не лише масштабні цілі нашої зустрічі, а й стіни одного з провідних вузів
України - Національного технічного університету. У цій залі виступали всесвітньо відомі вчені та педагоги: Дмитро
Менделєєв, Климент Тимирязєв, Євген і Борис Патони, Ігор Сікорський, Архип Люлька та інші, чиї праці стали надбанням
усього людства.
Програма та порядок конференції вам відомі.
Дозвольте розпочати роботу.
Слово для доповіді надається віце-президентові Національної академії наук України, академіку Івану Федоровичу Курасу.
За додатковою інформацією прохання звертатись до:
Тараса Малишевського, прес-секретаря Посольства України в Канаді,
тел.(613) 230-2961, факс (613) 230-2400), E-mail: ukremb@cyberus.ca
Web-site: www.infoukes.com/ukremb/
|
