Прес Реліз

Програма діяльності Кабінету Міністрів України "Відкритість, дієвість, результативність"

ВСТУП

Програма діяльності Кабінету Міністрів України розроблена відповідно до Конституції України та положень Послання Президента України до Верховної Ради України “Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002-2011 роки”.

Мета урядової політики - підвищення якості життя населення, забезпечення прав і свобод громадян, створення можливостей для вільного розвитку особистості на основі сталого економічного зростання.

Дії Уряду буде спрямовано на створення умов для наближення до європейських стандартів в усіх сферах суспільного життя та майбутнього членства України в Європейському Союзі.

Основою політичної стабільності у державі та гарантією дієздатності Уряду є взаємодія законодавчої та виконавчої гілок влади.

Наші завдання - налагодження конструктивного співробітництва з Верховною Радою України на основі консолідації українського суспільства, реалізації принципу розподілу влади, послідовного проведення політичної та адміністративної реформ, внесення відповідних змін до Конституції України, узгодження політики і дій, спрямованих на поєднання системних реформ із забезпеченням економічного зростання та підвищенням добробуту українського народу.

Ми будемо співпрацювати з усіма депутатськими фракціями (групами) та позафракційними народними депутатами, дотримуючись принципу відкритості, прозорості та рівності народних обранців.

Налагодження конструктивного діалогу з усіма політичними партіями, представленими у парламенті, та удосконалення законотворчого процесу сприятиме створенню клімату взаємної довіри і солідарної відповідальності між законодавчою та виконавчою гілками влади.

1. СТАН ТА ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Протягом останніх трьох років досягнуто незаперечних позитивних зрушень в економічному та соціальному розвитку країни. Валовий внутрішній продукт за 2000-2002 роки збільшився на 20,9 відсотка, промислове виробництво - більш як на третину, продукція сільського господарства - майже на чверть.

Випереджаючими темпами порівняно з валовим внутрішнім продуктом збільшувалися реальні доходи населення. Зростання валового внутрішнього продукту відбувалося при низькому рівні інфляції та в умовах пожвавлення інвестиційних процесів.

Забезпечено стабільний курс гривні, позитивне сальдо платіжного балансу, розширення кредитування реального сектору економіки, накопичення валютних резервів, виконання зобов’язань із сплати зовнішнього боргу.

Проте досягнута макроекономічна стабілізація поки що не стала надійним чинником підвищення добробуту громадян та якості життя, розв’язання найболючіших проблем у соціальній сфері.

Економічний розвиток та формування його соціального ресурсу стримуються такими факторами, як:

• недосконала податкова політика, наявність пільг окремим підприємствам та галузям, що гальмує розв’язання фінансових проблем держави, зміцнення фінансів суб’єктів господарської діяльності та домашніх господарств;

• низька фінансова дисципліна, непрозорі схеми розрахунків спричиняють платіжну кризу, призводять до утворення потужних каналів неконтрольованого перерозподілу доходів, особливо у паливно-енергетичному комплексі;

• недосконала бюджетна політика та слабкість бюджетного планування;

• заробітна плата ще не стала стимулюючим чинником розвитку виробництва, не забезпечує відтворення робочої сили;

• недостатність фінансування соціально-гуманітарної сфери;

• значна диференціація доходів населення та досить високий рівень бідності;

• діюча система пільг та субсидій у сфері соціальної допомоги, яка не забезпечує належного рівня підтримки найбільш незахищених верств населення;

• недостатня роль малого підприємництва і його незначний внесок у розвиток економіки, підвищення продуктивності зайнятості населення, створення умов для становлення середнього класу;

• низька ефективність приватизаційних програм та їх інвестиційних результатів, інституту приватної власності, незахищеність прав власників, інвесторів та кредиторів;

• недосконале корпоративне управління;

• недостатній розвиток фінансово-банківської системи, фондового і страхового ринку;

• несприятливий інвестиційний клімат, неефективна амортизаційна політика, що стримують залучення інвестицій та гальмують формування ресурсів для проведення структурної перебудови економіки, підвищення її ефективності та конкурентоспроможності.

Низька ефективність відповідних економічних, правових та організаційних заходів спричиняє функціонування “тіньової” економіки та її криміналізацію, що вкрай негативно позначається на надходженнях до бюджету та Пенсійного фонду, породжує недобросовісну конкуренцію, недовіру до органів державної влади, а отже, підриває стимули для розвитку легального підприємництва.

Уряд розуміє складність ситуації, реально оцінює масштаби проблем та свої можливості і пропонує конкретні дії, які сприятимуть створенню передумов для прискорення економічного зростання, насамперед щодо:

• зміцнення фінансів суб’єктів господарювання, подолання кризи платежів та легалізації прихованої економічної діяльності;

• забезпечення зростання доходів населення, насамперед малозахищених верств;

• прискорення розвитку малого і середнього бізнесу та формування на цій основі середнього класу;

• збільшення обсягів фінансових ресурсів держави для надання суспільно необхідних послуг, підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів;

• забезпечення нагромадження власного інвестиційного капіталу та залучення іноземних інвестицій у національну економіку.

2. СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИЙ РОЗВИТОК, ЗАХИСТ ПРАВ І СВОБОД ГРОМАДЯН

2.1. Підвищення якості життя населення

Уряд зосередить увагу на підвищенні якості життя громадян, забезпеченні динамічного і гармонійного розвитку людини, її духовних, життєвих та інтелектуальних якостей, соціальній справедливості та зниженні рівня бідності.

З метою динамічного підвищення життєвого рівня населення здійснюватимуться такі заходи:

• сприяння прийняттю Верховною Радою Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2003 рік” з метою підвищення мінімальної заробітної плати працівникам бюджетної сфери;

• подальше реформування системи оплати праці, підвищення її стимулюючої ролі в структурі грошових доходів населення, подолання штучного заниження вартості робочої сили;

• встановлення економічно та соціально обгрунтованого розміру мінімальної заробітної плати з поетапним його наближенням до прожиткового мінімуму;

• поетапне підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівникам бюджетної сфери (до 25 відсотків);

• посилення захисту купівельної спроможності населення від впливу інфляції;

• удосконалення механізму компенсації втрати частини доходів громадян у зв’язку з порушенням строків їх виплати;

• зменшення заборгованості із заробітної плати та соціальних виплат;

• удосконалення нормативно-правової бази з питань відшкодування знецінених грошових заощаджень громадян;

• перехід до оплати праці працівників бюджетної сфери (освіти, охорони здоров’я, культури, науки тощо) на основі Єдиної тарифної сітки;

• упорядкування оплати праці працівників органів державної влади;

• акумулювання коштів для збільшення середнього розміру трудових пенсій та підвищення рівня соціальних виплат;

• запровадження системи погодинної мінімальної заробітної плати.

Здійснення цих заходів забезпечить зростання доходів населення, відновлення стимулюючої та відтворювальної функції заробітної плати, поступове зниження рівня бідності.

Сприяння повній, продуктивній та вільно обраній зайнятості населення, посилення механізмів регулювання ринку праці залишаються важливими складовими елементами державної політики зайнятості.

З цією метою Урядом вирішуватимуться питання щодо:

• підвищення рівня охоплення заходами активної політики зайнятості незайнятого населення;

• підвищення кваліфікації працюючих, здійснення професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних, зокрема за професіями, що дають змогу займатися підприємницькою діяльністю;

• одноразової виплати допомоги безробітним для створення можливості зайняття підприємницькою діяльністю;

• удосконалення механізмів соціального партнерства щодо виконання Державної програми зайнятості населення на 2001 – 2004 роки та проведення відповідного моніторингу.

Одним із факторів стабілізації рівня життя є формування сучасної системи соціального страхування. Уряд планує здійснювати подальший розвиток засад соціального страхування та запровадити пенсійне страхування шляхом:

• поступового наближення розміру мінімальних страхових виплат загальнообов’язкового державного соціального страхування до рівня прожиткового мінімуму;

• проведення експерименту з надання застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю та порядку її фінансування;

• надання повноважень на виконання одним з державних цільових фондів окремих функцій цих фондів з метою зменшення адміністративних витрат.

Реформування системи пенсійного забезпечення. З метою подальшого проведення пенсійної реформи Урядом вживатимуться заходи щодо:

• сприяння прийняттю Верховною Радою Законів України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та “Про недержавне пенсійне забезпечення”, поетапної їх реалізації;

• створення економічних передумов та інформаційно-технічної бази для функціонування обов’язкової накопичувальної системи пенсійного забезпечення;

• створення ефективної системи зберігання та управління пенсійними активами;

• скорочення пільг щодо сплати внесків до Пенсійного фонду та впровадження механізму компенсації витрат Пенсійного фонду;

• остаточного розмежування джерел фінансування пенсій, призначених за різними пенсійними програмами;

• створення системи державного регулювання і контролю у сфері пенсійного страхування.

Виконання цих заходів забезпечить зниження рівня бідності, зокрема пенсіонерів, збільшення розміру пенсії залежно від трудового внеску, акумулювання інвестиційних ресурсів, які спрямовуватимуться в національну економіку.

Для забезпечення соціального захисту вразливих верств населення Урядом здійснюватимуться заходи щодо:

• сприяння прийняттю Верховною Радою Закону України "Про соціальні послуги";

• виконання завдань соціального захисту осіб з обмеженими можливостями та проведення в Україні Року людей з інвалідністю;

• удосконалення порядку працевлаштування інвалідів;

• запровадження програм безбар’єрного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об’єктів житлово-цивільного призначення;

• розширення мережі центрів професійної, медичної та соціальної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями;

• підвищення рівня забезпечення інвалідів сучасними засобами реабілітації вітчизняного виробництва;

• удосконалення механізму призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям.

Виконання цих заходів сприятиме створенню прозорої та доступної системи надання адресної соціальної допомоги малозабезпеченим верствам населення та підвищенню рівня соціальних гарантій, упорядкуванню системи пільг, забезпеченню повноцінної інтеграції інвалідів у суспільство.

2.2. Створення умов для всебічного гармонійного розвитку людини

Для забезпечення розвитку охорони здоров’я, поліпшення медичного обслуговування населення Уряд вирішуватиме завдання стосовно:

• наближення показника очікуваної тривалості життя до рівня країн з високим індексом людського розвитку, зменшення рівня смертності дітей першого року життя та материнської смертності;

• сприяння прийняттю Верховною Радою змін до Закону України “Про місцеве самоврядування” та Бюджетного кодексу України щодо джерел фінансування закладів охорони здоров’я;

• зміцнення матеріально-технічного стану закладів охорони здоров’я та впровадження сучасних технологій діагностики, лікування і профілактики;

• удосконалення системи надання невідкладної медичної допомоги з метою її наближення до світових стандартів, розвитку інституту сімейного лікаря;

• впровадження адресної дотації на пільгове забезпечення медикаментами громадян, яким ці пільги встановлено за соціально-медичними показниками;

• забезпечення надання високоспеціалізованої медичної допомоги хворим у науково-дослідних інститутах МОЗ та Академії медичних наук;

• підвищення якості підготовки медичних кадрів;

• підвищення ефективності використання бази санаторно-курортного оздоровлення;

• впровадження державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров'я та дотримання гарантованого рівня державної безоплатної медичної допомоги;

• підтримки виробництва вітчизняних лікарських засобів та зростання їх питомої ваги на внутрішньому ринку, зниження цін на інсуліни вітчизняного виробництва (на 15 відсотків);

• сприяння прийняттю Верховною Радою Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування”;

• створення економічних передумов та інформаційно-технічної бази для функціонування системи державного регулювання і контролю у сфері медичного страхування, запровадження персонального обліку застрахованих осіб, відкриття персональних рахунків, формування страхових кас, забезпечення ефективного використання коштів;

• стабілізації епідемічної ситуації із захворюванням на туберкульоз та ВІЛ-інфекцію/СНІД.

З метою подолання негативної демографічної тенденції, досягнення гендерної рівності, зміцнення інституту сім’ї, посилення відповідальності батьків за життя і виховання дітей, покращення ситуації щодо безпритульності та бездоглядності серед дітей, зниження рівня безробіття серед молоді Уряд здійснюватиме заходи щодо:

• формування концептуально нової сімейної політики, прийняття нормативно-правових актів щодо забезпечення реалізації положень Сімейного кодексу України;

• збільшення втричі кількості наданих кредитів на придбання (будівництво) житла для молодих сімей, у тому числі в сільській місцевості;

• забезпечення матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання адресної соціальної допомоги залежно від кількості дітей;

• підвищення розміру державної допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до трьох років;

• збільшення на третину кількості оздоровлених дітей шляхом розвитку мережі дитячих оздоровчих закладів;

• завершення формування мережі центрів соціальних служб для молоді та їх спеціалізованих формувань для роботи з дітьми, молоддю та сім’ями, в тому числі в селах і селищах, здійснення ними соціального супроводу сімей, дітей, молоді, які опинилися в складній життєвій ситуації;

• підтримки діяльності центрів соціально-психологічної реабілітації та притулків для неповнолітніх, дитячих будинків сімейного типу, центрів ресоціалізації наркозалежної молоді, кризових центів для жертв різних форм насильства, молодіжних центрів та бірж праці, молодіжних трудових загонів.

Для повного задоволення освітніх потреб особистості та збалансованого задоволення потреб ринку праці у фахівцях, підготовки молоді до самостійного життя, реалізації інших завдань, передбачених Національною доктриною розвитку освіти, Уряд забезпечить:

• здійснення чергового етапу переходу загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний строк навчання;

• затвердження Державних стандартів базової і повної загальної середньої освіти, спеціальної загальної середньої освіти для дітей з особливими потребами;

• підготовку змін до законодавства про професійно-технічну освіту в контексті Стратегії розвитку професійно-технічної освіти;

• впровадження системи єдиної профільної старшої школи;

• створення системи надання молодим громадянам пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти у вищих навчальних закладах;

• подальшу інформатизацію системи освіти, забезпечення шкіл та професійно-технічних училищ технічними засобами навчання;

• поступове впровадження в повному обсязі положень статті 57 Закону України “Про освіту”;

• виготовлення сучасних підручників та їх доставку до загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів;

• рівний доступ до якісної освіти учням, які проживають у сільській місцевості, у тому числі шляхом виконання Програми “Шкільний автобус”;

• проведення експерименту із зовнішнього тестування рівня знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів у м. Києві, Львівській, Одеській та Харківській областях;

• удосконалення мережі вищих навчальних закладів, формування обсягів підготовки кадрів вищої кваліфікації за рахунок державного бюджету відповідно до науково обгрунтованих потреб;

• забезпечення безперебійного тепло- та електропостачання навчальних закладів.

У сфері державної мовної політики Уряд забезпечить:

• подання на розгляд Верховної Ради проекту Закону України “Про розвиток і застосування мов в Україні”;

• створення системи безперервної мовної освіти згідно з Національною доктриною розвитку освіти;

• розширення підтримки україномовних засобів масової інформації, випуску друкованої продукції українською мовою.

З метою посилення прикладної спрямованості наукового забезпечення економіки, підвищення наукоємності валового внутрішнього продукту як основи конкурентоспроможності країни Уряд здійснюватиме заходи, спрямовані на:

• переорієнтацію фінансування науково-технічної сфери на засади державного замовлення та конкурентності, забезпечення реальної економічної віддачі від вкладених у науку ресурсів, у тому числі в рамках базового фінансування Національної та галузевих академій наук;

• формування планів наукових досліджень за програмно-цільовим принципом, приведення їх у відповідність з потребами економіки та розвитку суспільства;

• приведення законодавства України в сфері інтелектуальної власності у відповідність з міжнародними нормами, забезпечення правового врегулювання відносин, пов’язаних з набуттям, використанням та захистом прав інтелектуальної власності;

• систематизацію досліджень світового фонду патентної, кон'юнктурної та науково-технічної інформації з метою створення патенто- і конкурентоспроможних технологій та продукції.

Для повного задоволення культурних потреб населення, поліпшення умов творчої діяльності та забезпечення доступу до культурних надбань, гармонізації міжнаціональних відносин, утвердження високого культурно-мистецького іміджу України в світі Уряд вирішуватиме такі завдання:

• розроблення та забезпечення виконання державних програм розвитку культури на 2003-2007 роки;

• сприяння прийняттю Верховною Радою Законів України "Про культуру”, “Про гастрольно-концертну діяльність”, “Про внесення змін до Закону України “Про благодійництво і благодійні організації” та законодавчому врегулюванню підтримки меценатства і спонсорства;

• передбачення під час розроблення проектів Державного бюджету України цільової підтримки театрально-видовищних закладів та фінансування витрат на охорону Державного музейного фонду України;

• завершення реформування циркової галузі;

• збільшення кількості шкіл естетичного виховання та забезпечення доступності навчання в них;

• розроблення і затвердження програми підтримки творчої молоді;

• підтримка національно-культурних товариств України;

• розроблення та затвердження Державної програми збереження нематеріальної культурної спадщини;

  реалізація культурно-мистецького проекту “Україна – відкритий світ”;

• забезпечення реконструкції Національного художнього музею України;

• підтримка національного кінематографу, технічне переоснащення Національної кіностудії імені О.П.Довженка;

• проведення реконструкції Державного центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса;

• здійснення комплексу заходів щодо збереження пам’яток історико-архітектурної спадщини, унікальних містобудівних комплексів історичних міст, в тому числі унікальних пам’яток, включених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;

• продовження реставраційних робіт на пам’ятках державних історико-архітектурних та історико-культурних заповідників “Хортиця”, "Кам’янець", "Чернігів стародавній", “Херсонес - Таврійський” та інших, у центральній історичній частині мм. Львова та Одеси, у будинку Державного академічного театру опери і балету в Одесі, палаці графа Потоцького в м. Тульчині;

• здійснення заходів щодо спорудження в м. Києві меморіального комплексу жертв голодомору, політичних репресій і насильницької депортації.

З метою забезпечення реалізації конституційного права на свободу світогляду і віросповідання, створення сприятливих умов для розвитку та діяльності релігійних організацій, утвердження засад світоглядної терпимості Уряд у стосунках з церквою спрямовуватиме свої дії на подальше підвищення рівня довіри у взаємовідносинах між державою і церквою, ведення постійного діалогу для подолання міжконфесійних суперечностей, повернення релігійним організаціям значної частки колишніх культових будівель та майна, удосконалення законодавства в релігійній сфері.

Удосконалення системи фізичного виховання та відновлення втрачених у світі позицій з багатьох видів спорту буде досягатися шляхом:

• збільшення чисельності спортивних клубів, колективів фізкультури у навчальних закладах, виробничій сфері та за місцем проживання громадян, проведення Всеукраїнських спортивних ігор;

• залучення до занять у дитячо-юнацьких спортивних школах не менш як 10 відсотків дітей та підлітків;

• забезпечення доступності та збільшення обсягів надання фізкультурно-оздоровчих послуг, розвитку мережі центрів фізичного здоров'я населення “Спорт для всіх”, дитячих спортивних клубів;

• створення сприятливих умов для збереження та розвитку матеріально-технічної бази у сфері фізичної культури і спорту, налагодження вітчизняного виробництва спортивного устаткування та обладнання світового рівня, будівництва сучасних споруд, які б відповідали міжнародним стандартам;

• розвитку спорту вищих досягнень, підготовки спортсменів до наступних літніх та зимових Олімпійських і Паралімпійських ігор;

• розширення форм реабілітаційної роботи серед інвалідів засобами фізичного виховання та спорту, розширення мережі фізкультурно-спортивних клубів інвалідів.

Для забезпечення комплексного розвитку туристичної та рекреаційно-курортної сфери Уряд вживатиме заходів щодо:

• створення конкурентоспроможного українського туристичного продукту шляхом комплексного використання туристичних і курортно-рекреаційних можливостей країни та оновлення існуючої матеріально-технічної бази, залучення малого та середнього бізнесу;

• формування стратегії розвитку українських курортів, визначення спеціалізації окремих курортних зон;

• запровадження механізмів стимулювання будівництва і реконструкції готелів, інших об’єктів туристичної та курортно-рекреаційної сфери;

• створення позитивного іміджу України, розроблення цілісної маркетингової стратегії просування українського туризму на зовнішній ринок.

З метою створення умов для формування громадянського суспільства, забезпечення рівноправних відносин та реалізації прав представників різних етносів, які проживають в Україні, Уряд вирішуватиме такі завдання:

• створення сприятливих умов для консолідації українського суспільства, збереження його історико-культурної спадщини, сприяння етнічному, культурному, мовному, духовному розвитку Українського народу, гармонізації міжнаціональних відносин;

• забезпечення прав та законних інтересів осіб, раніше депортованих за національною ознакою, сприяння їх інтеграції та адаптації в українське суспільство;

• створення умов для забезпечення єдності світового українства, сприяння задоволенню національно-культурних потреб українців, які проживають за межами України, зміцненню співробітництва з українською діаспорою, використанню її потенціалу в державотворчих процесах в Україні.

Для вдосконалення міграційних відносин та посилення боротьби з незаконною міграцією Урядом здійснюватимуться заходи з:

• удосконалення чинних і розроблення нових законодавчих актів, зокрема “Про основні засади державної міграційної політики України”, “Про Державну міграційну службу України”, “Про використання іноземної робочої сили в Україні”, “Про правовий статус іноземців”;

• утворення єдиного уповноваженого органу виконавчої влади з питань міграції, а також інформаційної системи обліку та аналізу міграційних потоків;

• створення пунктів розміщення для всіх категорій мігрантів та організації роботи з відкриття другої черги Одеського пункту тимчасового розміщення біженців, а також аналогічних пунктів у Київській та Харківській областях.

2.3 Захист прав і свобод людини, зміцнення законності та правопорядку

Утвердження та реалізація прав і свобод людини забезпечуватиметься шляхом подальшого формування громадянського суспільства і побудови правової держави, а саме:

• більш повного використання Кабінетом Міністрів права законодавчої ініціативи у цій сфері;

• створення належних умов для функціонування судів та ефективної діяльності органів державної виконавчої служби.

• Забезпечення національної безпеки, громадського порядку, захисту особи від злочинних посягань, запобігання злочинності та боротьба з нею є невідкладним завданням не тільки правоохоронних, а й усіх органів виконавчої влади.

Дієве застосування законодавства у сфері національної безпеки, боротьби з організованою злочинністю, у тому числі транснаціональною, успішна протидія криміналізації економіки та легалізації (відмиванню) кримінальних доходів будуть досягатися шляхом:

• виконання в повному обсязі Комплексної програми профілактики злочинності на 2001 – 2005 роки, Програми дій, спрямованої на підтримання режиму державного кордону України і прикордонного режиму, розвиток Прикордонних військ України та митних органів України на період до 2005 року та Програми протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, на 2003 рік;

• проведення конструктивної роботи Національною координаційною радою боротьби з наркоманією, Міжвідомчою координаційною радою з питань протидії торгівлі людьми;

• підготовки до ратифікації Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року та протоколів до неї щодо запобігання і припинення торгівлі людьми, незаконного в’їзду мігрантів, європейських конвенцій про корупцію у контексті цивільного та кримінального права, а також підготовки нової редакції Закону України “Про боротьбу з корупцією”.

2.4. Прозорість дій Уряду та інформаційна політика

Уряд зобов’язується провадити свою діяльність на засадах відкритості, прозорості і гласності. На рішеннях та діях Уряду жодним чином не позначатиметься політичний чи корпоративний вплив.

Одним з пріоритетних завдань щодо розвитку інформаційного суспільства є надання громадянам і юридичним особам інформаційних та інших видів послуг шляхом використання електронної інформаційної системи “Електронний Уряд”, впровадження якої забезпечить інформаційну взаємодію органів виконавчої влади між собою, з громадянами та юридичними особами на основі сучасних інформаційних технологій.

Для подальшого розвитку інформаційної сфери Уряд здійснюватиме заходи щодо:

• забезпечення реалізації конституційних прав громадян на отримання інформації та свободу слова;

• впровадження Концепції національної інформаційної політики України;

• розроблення Інформаційного кодексу України;

• поліпшення соціального захисту журналістів шляхом реалізації державної програми "Журналіст";

• створення передумов для впровадження системи громадського телерадіомовлення;

• стимулювання розвитку та підтримка національного книговидання;

• забезпечення інформаційної присутності України за кордоном, в тому числі через державну телерадіокомпанію "Всесвітня служба іномовлення "Україна і світ";

• підготовки змін до законодавства стосовно скасування обмежень на участь інвесторів у формуванні статутного фонду телерадіоорганізацій та інформаційних агентств.

3. ПОГЛИБЛЕННЯ РИНКОВИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТРАНСФОРМАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ

3.1. Посилення результативності ринкових перетворень

З метою удосконалення державного регулювання трансформаційними процесами, поліпшення відтворювальних пропорцій ВВП і збільшення частки нагромадження в його структурі, нарощування обсягів інвестиційних ресурсів та їх концентрації на пріоритетних напрямах розвитку Уряд зосередить свою роботу на виконанні таких завдань:

• запровадження регулювання базисних макроекономічних відтворювальних пропорцій (рівень перерозподілу ВВП державою, співвідношення між кінцевим споживанням та інвестиціями, частка оплати праці в структурі ВВП) у процесі розроблення проектів Прогнозу економічного і соціального розвитку України та Державного бюджету України на відповідний рік;

• реформування амортизаційної політики та підвищення її ролі в прискоренні оновлення основних фондів;

• удосконалення системи державного прогнозування та принципів розроблення програм соціально-економічного розвитку;

• впровадження в практику роботи центральних органів виконавчої влади середньострокового бюджетного планування, розроблення ними стратегічних і річних планів діяльності (стратегічне планування) для підвищення обгрунтованості бюджетних запитів та посилення контролю за цільовим та ефективним витрачанням бюджетних коштів;

• оптимізація кількості державних цільових програм, забезпечення фінансування визначених у них заходів і завдань у процесі складання проектів Державного бюджету України на черговий рік відповідно до пріоритетів;

• удосконалення роботи із складання прогнозних балансів виробництва і споживання найважливіших видів продукції та проведення відповідного моніторингу на внутрішньому і зовнішньому ринку.

3.2. Утвердження інституту приватної власності, розвиток підприємництва та конкуренції

Приватизація залишається одним з важливих інструментів державної політики формування ефективного власника. Уряд планує забезпечити досягнення якісно нового рівня розвитку приватизаційних процесів шляхом здійснення переходу до широкої приватизації в стратегічних галузях та спрямування її на розвиток ринків товарів і послуг, капіталу і праці, структурну перебудову економіки.

З метою підвищення результативності та ефективності приватизації, подальшого вдосконалення механізмів її проведення Урядом вживатимуться заходи щодо:

• сприяння прийняттю Верховною Радою нової Державної програми приватизації на 2003 - 2008 роки, Закону України “Про Фонд державного майна”;

• розроблення підпрограм ринкової трансформації основних виробничих комплексів, забезпечення всебічної передприватизаційної підготовки державних підприємств для підвищення їх інвестиційної привабливості з урахуванням завдань державної соціальної і структурної політики;

• визначення переліків відкритих акціонерних товариств, пакети акцій яких підлягатимуть продажу виходячи з установлених Законом України “Про Державний бюджет України на 2003 рік” завдань щодо надходження до державного бюджету коштів від приватизації державного майна;

• скорочення не менше ніж на третину кількості закріплених у державній власності пакетів акцій акціонерних товариств, істотного скорочення переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації;

• законодавчого та організаційного забезпечення жорсткої системи протидії корупції, “тіньовій” приватизації, створення умов для запобігання випадкам відчуження державного майна поза межами законодавства про приватизацію;

• повернення у державну власність об’єктів, придбаних у процесі приватизації, у разі невиконання або неналежного виконання покупцями взятих на себе зобов’язань, а також визнання в судовому порядку відповідних договорів купівлі-продажу недійсними з наступною приватизацією таких об’єктів.

Державний сектор продовжує відігравати значну роль в економіці, здійснюючи істотний вплив на темпи економічного зростання, розв’язання соціальних проблем, і є важливим джерелом надходження коштів до бюджету. Виходячи з цього Уряд зосереджуватиме зусилля на створенні сучасної системи управління об’єктами державної власності, забезпеченні прибутковості роботи державних підприємств та акціонерних товариств, у статутних фондах яких державна частка перевищує 50 відсотків, підвищенні рівня їх капіталізації, збільшенні бюджетних надходжень від їх діяльності. Для цього передбачається:

• впровадження дієвих механізмів управління державними підприємствами та акціонерними товариствами, в статутних фондах яких державна частка перевищує 50 відсотків, на засадах професійного управління цими об’єктами, сприяння прийняттю Верховною Радою Закону України “Про управління об’єктами державної власності”;

• впровадження системного підходу до визначення завдань з управління об'єктами державної власності, встановлення протягом першого півріччя 2003 р. чітких критеріїв ефективності управління, здійснення на цій основі контролю за фінансами та ефективністю управління, посилення відповідальності державних органів і посадових осіб, уповноважених управляти державним майном;

• започаткування проведення органами, уповноваженими управляти державним майном, щоквартального моніторингу виконання підприємствами фінансових планів;

• проведення інвентаризації об’єктів державної власності та запровадження ведення реєстру державного майна;

• упорядкування механізмів відчуження державного майна, недопущення заподіяння збитків державі внаслідок некваліфікованих або навмисних дій посадових осіб;

• впровадження прозорої системи визначення частки прибутку, яка спрямовується до фонду сплати дивідендів господарських товариств, у яких державі належать пакети акцій у розмірі 25 і більше відсотків статутного фонду.

Уряд керуватиметься тим, що розвиток приватної ініціативи разом з державною підтримкою підприємництва є важливим фактором соціально-економічного зростання, створення нових робочих місць та розв’язання проблем зайнятості, подальшого насичення ринку вітчизняними товарами і послугами, формування середнього класу. Здійснюватимуться заходи, спрямовані на подальше вдосконалення системи відносин між державою та підприємцями, залучення об’єднань підприємців до участі у підготовці регуляторних актів, створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього підприємництва, звуження сфери адміністративного втручання в його діяльність. З цією метою Уряд забезпечуватиме:

• стабільність нормативно-правових засад підприємницької діяльності;

• розроблення у першому півріччі поточного року та впровадження протягом року спрощених механізмів започаткування і виходу з бізнесу та процедури отримання дозволів і погоджень шляхом реалізації системи «єдиних офісів», що сприятиме залученню широких верств населення до участі у підприємницькій діяльності;

• упорядкування контролюючих функцій державних органів, які займаються перевірками суб’єктів підприємницької діяльності, та неухильне дотримання принципу персональної відповідальності посадових осіб за прийняття неефективних регуляторних рішень;

• здійснення комплексу заходів щодо полегшення доступу суб'єктів малого підприємництва до кредитних ресурсів, зокрема шляхом створення спеціалізованих установ з мікрокредитування.

В умовах поглиблення ринкових відносин зростає роль держави у захисті прав власника та кредитора, удосконаленні процедур відновлення платоспроможності боржника та банкрутства, для чого буде:

• врегульовано питання щодо посилення ролі держави у розв’язанні проблем відновлення платоспроможності або банкрутства державних, стратегічно важливих, особливо небезпечних, містоутворюючих підприємств і суб’єктів природних монополій;

• удосконалено механізми визначення загрози банкрутства підприємств та підвищено ефективність планів їх фінансового оздоровлення;

• розроблено комплекс заходів щодо запобігання злочинним діям, пов’язаним з “фіктивним” банкрутством;

• удосконалено інститут арбітражних керуючих, насамперед стосовно відповідальності за заподіяні підприємствам-боржникам та кредиторам збитки, посилення контролю за їх діяльністю.

Економічне відродження можливе лише за умови подальшого розвитку ринкових відносин. Проблеми формування повноцінного конкурентного середовища на товарних ринках, створення рівних умов для провадження підприємницької діяльності, усунення негативних факторів у сфері регулювання природних монополій, зменшення залежності економічної діяльності від монопольних секторів постійно перебуватимуть у полі зору Уряду. Для цього буде забезпечено:

• постійний моніторинг та контроль за формуванням на засадах конкуренції цін на ринках соціально важливих товарів та послуг, недопущення монопольних проявів та укладення антиконкурентних угод між суб’єктами господарювання;

• впровадження у 2003 році в повному обсязі механізмів регулювання діяльності суб’єктів природних монополій, передбачених Законом України “Про природні монополії”, зокрема створення національних комісій регулювання транспорту та зв’язку, залучення громадськості до процесу підготовки рішень з питань формування цін (тарифів) на товари, роботи, послуги суб’єктів природних монополій;

• запровадження конкурсних засад при закупівлі суб’єктами природних монополій значних обсягів сировини, матеріалів, обладнання з метою здешевлення товарів та послуг, що надаються цими суб’єктами, насамперед у житлово-комунальному господарстві, енергетиці, на транспорті;

• розширення участі України у міжнародному співробітництві у сфері конкурентної політики;

• перегляд протягом 2003 року функцій органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, виконання яких пов’язане з можливістю одержання ними прибутку, зокрема шляхом проведення інвентаризації платних послуг, що надаються органами виконавчої влади, з наступним поетапним їх скороченням;

• створення конкурентних умов та оптимізація державної допомоги суб’єктам господарювання і галузям економіки, зокрема шляхом законодавчого врегулювання у 2003 році питань надання такої допомоги.

3.3 Розвиток фінансового сектору

Стабільний фінансовий сектор є важливим чинником інвестиційної привабливості національної економіки, який сприяє зниженню вартості кредитних ресурсів, зміцненню національної грошової одиниці, підвищенню економічної активності та життєвого рівня населення.

Для досягнення сталого динамізму у розвитку фінансового сектору, збільшення обсягу прямих та портфельних інвестицій, у тому числі іноземних, підвищення рівня заощаджень і доходів населення Урядом вживатимуться заходи щодо:

• удосконалення механізмів корпоративного управління шляхом створення відповідної нормативно-правової бази, зокрема в частині захисту інтересів акціонерних товариств та акціонерів, чіткого визначення обов’язкового обсягу, строків і способів оприлюднення інформації про діяльність акціонерного товариства. З цією метою на розгляд Верховної Ради буде подано проект Закону України “Про акціонерні товариства”, який встановить загальноприйняті принципи корпоративного управління;

• створення умов щодо концентрації угод купівлі-продажу цінних паперів акціонерних товариств переважно на організованому ринку;

• створення ефективного механізму захисту прав інвесторів та кредиторів, законодавче врегулювання питань щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів і реєстрації майнових прав та обтяжень, удосконалення механізмів відчуження заставного майна;

• забезпечення прозорості, доступності та ліквідності фондового ринку, підвищення інвестиційної привабливості операцій на ньому, впровадження ринкових механізмів визначення ціни на акції, створення єдиного центрального депозитарію та розвитку національної депозитарної системи, сприяння розвитку вторинного ринку цінних паперів і розширення спектру можливих фінансових операцій з цінними паперами;

• забезпечення повнофункціональної діяльності Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, впровадження закріплених у нормативних документах стабільних правил функціонування інститутів спільного інвестування, страхових та пенсійних фондів, інших небанківських фінансових установ, підвищення якості послуг, що надаються ними;

• розгортання протягом 2003 року системи фінансового моніторингу та контролю за фінансовими операціями і реалізація рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);

• забезпечення доступу нерезидентів до сфери надання аудиторських послуг згідно із зобов’язаннями щодо вступу України до СОТ;

• взаємодії з Національним банком з метою координації грошово-кредитної політики, постійного моніторингу ситуації на фінансових ринках та прийняття відповідних узгоджених рішень, участі у розробленні та виконанні Комплексної програми розвитку банківської системи на 2003 - 2005 роки, сприяння збільшенню обсягів і доступності банківського кредитування та зниженню кредитних ризиків, підвищенню рівня капіталізації банків та поліпшенню структури їх капіталів, забезпечення фінансового оздоровлення державних банків та вдосконалення механізму корпоративного управління ними, створення умов для іпотечного кредитування.

3.4 Реформування податкової системи

Реформування податкової системи є тим підгрунтям, на якому базується економічне зростання та збільшення ресурсів бюджету, а отже, забезпечується належний рівень фінансування соціальної та гуманітарної сфери, охорони навколишнього природного середовища, оборони та національної безпеки. З цією метою Уряд забезпечить активну співпрацю з Верховною Радою для прийняття у першому півріччі 2003 р. Податкового кодексу України, яким передбачатиметься:

• реформування системи оподаткування доходів та майна громадян, а також зниження максимальної ставки оподаткування доходів громадян (не більше 20 відсотків);

• поступове приведення розміру мінімального неоподатковуваного доходу у відповідність з розміром прожиткового мінімуму, раціоналізація видів витрат, які враховуються при оподаткуванні доходів громадян;

• зниження ставки податку на додану вартість (до 15 відсотків) та ставки податку на прибуток підприємств (до 25 відсотків) одночасно з ліквідацією пільг та прихованого субсидування, розширення бази оподаткування;

• удосконалення процедур адміністрування податків;

• удосконалення механізмів оподаткування та звітності суб’єктів малого підприємництва;

• додержання принципу недискримінаційності в оподаткуванні товарів вітчизняного та іноземного виробництва.

Уряд здійснить комплекс заходів щодо забезпечення введення Податкового кодексу в дію починаючи з 1 січня 2004 р. після прийняття його Верховною Радою, а також щодо реформування державної податкової служби.

Будуть вжиті дієві заходи щодо погашення простроченої заборгованості з відшкодування податку на додану вартість підприємствам-експортерам.

Також активізується робота стосовно формування податкової культури населення та утвердження в суспільстві ідеології добровільної сплати податків.

3.5. Підвищення ефективності державних фінансів

З метою поглиблення бюджетної реформи Уряд сконцентрує свої зусилля на підвищенні ефективності витрачання бюджетних коштів, удосконаленні порядку розподілу трансфертів з державного до місцевих бюджетів та правил і процедур бюджетування, забезпеченні виконання бюджетів і здійсненні фінансового контролю. Для реалізації цих завдань буде:

• запроваджено у 2003 році середньострокове бюджетне планування на основі обгрунтованості потреб у ресурсах та середньострокових пріоритетів, визначених у програмних документах соціально-економічного розвитку;

• поглиблено застосування програмно-цільового підходу до складання і виконання бюджету шляхом упорядкування та оптимізації мережі бюджетних установ, реалізації принципу поступового переходу від утримання бюджетних установ до виділення їм коштів для надання суспільних послуг із застосуванням механізму державного замовлення, запровадження паспортів бюджетних програм (одночасно з підготовкою проекту Державного бюджету України на 2004 рік);

• завершено перехід на казначейське обслуговування бюджетів усіх рівнів;

• внесено зміни до діючого порядку розподілу трансфертів з державного бюджету до місцевих бюджетів на основі прозорих та об’єктивних критеріїв, що грунтуються на чіткому розмежуванні бюджетних повноважень та стабільній системі закріплення дохідних джерел за бюджетами і врахуванні специфіки окремих регіонів та регіональних програм;

• зміцнено ресурсну базу місцевих бюджетів для забезпечення розвитку територій;

• ініційовано законодавче врегульовання питання формування міжбюджетних відносин на рівні села, селища, міста районного значення та району;

• заборонено проведення розрахунків суб’єктів господарювання з державним та місцевими бюджетами у негрошовій формі;

• забезпечено оприлюднення кожним розпорядником бюджетних коштів результатів витрачання бюджетних коштів починаючи із звітів про виконання бюджетів усіх рівнів за 2003 рік;

• створено стабільну і прогнозовану фінансову основу діяльності органів місцевого самоврядування, відновлено практику планування перспективного розвитку територій та населених пунктів на основі реальних фінансових ресурсів, закріплених на довгостроковий період, запроваджено порядок здійснення запозичень до місцевих бюджетів;

• ініційовано запровадження державної монополії на організацію та проведення лотерей на основі відповідного законодавчого забезпечення з урахуванням світового досвіду;

• визначено стратегію розвитку цілісної системи урядового фінансового контролю з функціональним розподілом сфер фінансового контролю між суб’єктами контролю;

• удосконалено систему державних закупівель для ефективного використання бюджетних коштів, запобігання вчиненню корупційних дій, забезпечення прозорості та конкурентності для постачальників продукції (робіт, послуг), запроваджено централізоване проведення тендерів на закупівлю за державні кошти окремих груп товарів на принципах міжвідомчої координації;

• підвищено інституційну спроможність Міністерства фінансів шляхом покладення на нього всіх функцій з формування доходів та видатків бюджетів, посилено його провідну роль у розробленні бюджетної, податкової та митної політики.

У сфері боргової політики Урядом буде вжито заходів щодо:

• оптимізації структури державного боргу, утримання обсягу державного боргу та пов’язаних з ним платежів в економічно безпечних межах, мінімізації витрат на обслуговування державного боргу, здійснення поступового переходу від зовнішніх запозичень до внутрішніх для убезпечення економіки від впливу зовнішніх чинників;

• безумовного і своєчасного обслуговування зовнішніх та внутрішніх державних боргових зобов’язань;

• розвитку внутрішнього ринку державних середньо- та довгострокових боргових зобов`язань, створення та використання широкого спектру привабливих, доступних і надійних для всіх інвесторів боргових фінансових інструментів;

• підвищення ефективності використання кредитів міжнародних фінансових організацій та інституційної розбудови співробітництва з ними.

• Уряд продовжуватиме здійснювати виважену політику щодо надання державних гарантій суб’єктам підприємницької діяльності – кредитопозичальникам відповідно до законодавства.

3.6. Міжнародне співробітництво

Проведення економічних реформ, поглиблення політичного діалогу, розширення галузевого співробітництва (енергетичного, транспортного, космічного тощо) сприятимуть прискоренню інтеграції України у світовий економічний простір. Основним завданням на сучасному етапі є створення належної бази для набуття Україною повноправного членства в ЄС, вступ до СОТ та формування в суспільстві проєвропейської більшості.

З метою створення належних умов життя та праці громадян, реалізації експортного потенціалу країни, розширення доступу українських товарів на зовнішній ринок, забезпечення захисту вітчизняних товаровиробників Урядом вживатимуться заходи щодо:

• здійснення системного аналізу та вироблення узагальненої оцінки можливих наслідків вступу України до СОТ, визначення шляхів підвищення конкурентоспроможності економіки України в умовах членства в СОТ;

• завершення переговорного процесу з розгляду заявки України про вступ до СОТ;

• забезпечення надання Україні статусу країни з ринковою економікою в рамках антидемпінгового законодавства інших країн та ЄС;

• імплементації Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС, а також переходу у відносинах з ЄС (у зв’язку з розширенням ЄС) на якісно новий рівень;

• наближення законодавства України до законодавства ЄС та норм і стандартів СОТ;

• запровадження у національній системі ліцензування імпорту процедури автоматичного ліцензування та встановлення чітких критеріїв її застосування;

• щорічної гармонізації не менш як 500 національних стандартів з міжнародними, зокрема європейськими;

• підвищення ефективності використання міжнародної технічної допомоги;

• забезпечення оприлюднення результатів реалізації державної політики інтеграції України до ЄС, включаючи широке інформування громадськості з цих питань.

З метою нарощування експортного потенціалу увага Уряду зосереджуватиметься на:

• удосконаленні структури експорту, збільшенні в ньому частки наукоємних, високотехнологічних, конкурентоспроможних товарів;

• поглибленні багатостороннього співробітництва з країнами – учасницями СНД, зокрема шляхом реалізації положень угоди про зону вільної торгівлі;

• продовженні роботи з лібералізації торговельного режиму з Російською Федерацією з метою створення більш сприятливих умов для суб’єктів господарювання обох сторін;

• збільшенні обсягів поставок продукції вітчизняних підприємств на ринки країн Південно-Східної Азії, Близького Сходу та Африки;

• врегулюванні торговельних проблем з країнами, які є традиційними імпортерами продукції вітчизняних товаровиробників;

• розширенні експортної інфраструктури вітчизняних підприємств шляхом створення за межами України представництв, сервісних центрів, консигнаційних складів;

• посиленні ролі дипломатичних установ та торговельно-економічних місій України у забезпеченні просування вітчизняних товарів на зовнішні ринки збуту.

Для практичної реалізації нового Митного кодексу, який набирає чинності з 2004 року, підвищення прозорості і спрощення процедур митного контролю та оформлення товарів, забезпечення надходження належних митних платежів до державного бюджету Урядом здійснюватиметься робота щодо підготовки та впровадження нормативно-правових актів з питань удосконалення митного контролю та митних режимів, контролю митної вартості та номенклатури товарів, боротьби з контрабандою і порушеннями митних правил, проходження митної служби.

3.7. Удосконалення системи державного управління

Проведення соціально-економічних реформ, досягнення їх результативності та соціальної спрямованості гальмується недосконалістю роботи органів виконавчої влади.

Уряд здійснюватиме кроки щодо подальшого впровадження адміністративної реформи. Для послідовного реформування системи органів виконавчої влади в напрямі посилення її ефективності та дієздатності вживатимуться заходи щодо:

• забезпечення конструктивної співпраці законодавчої та виконавчої гілок влади;

• вироблення пропозицій щодо удосконалення системи органів виконавчої влади на засадах політичної реформи;

• формування законодавчих основ діяльності Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади, зокрема сприяння прийняттю Закону України “Про Кабінет Міністрів України”;

• поступового приведення структури та процедур діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у відповідність з європейськими нормами і стандартами;

• поетапної деконцентрації та децентралізації повноважень органів виконавчої влади;

• впровадження механізмів стратегічного планування діяльності органів виконавчої влади та моніторингу виконання прийнятих ними рішень;

• визначення законодавчих засад надання управлінських послуг і здійснення повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у цій сфері;

• забезпечення прозорості процесу прийняття рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, зокрема шляхом залучення інститутів громадянського суспільства до підготовки проектів та аналізу виконання рішень, а також регулярного інформування громадськості про їх діяльність;

• становлення професійної і авторитетної державної служби, спроможної забезпечувати результативну та стабільну діяльність органів виконавчої влади шляхом реалізації Стратегії реформування системи державної служби в Україні та виконання Комплексної програми підготовки державних службовців.

3.8. Ефективне використання потенціалу регіонів – запорука зростання добробуту населення

З метою створення умов для динамічного і збалансованого розвитку регіонів, пом’якшення міжрегіональних диспропорцій, підвищення конкурентоспроможності їх економіки, посилення спроможності органів місцевого самоврядування з надання державних та громадських послуг на рівні державних соціальних стандартів, наближення регіональної політики до принципів, що застосовуються в країнах ЄС, Урядом вживатимуться заходи щодо:

• посилення координуючої ролі держави у реалізації єдиної державної регіональної політики шляхом:

• розроблення і застосування єдиної методики визначення рейтингу соціально-економічного розвитку регіонів та системи оперативного обміну інформацією із соціально-економічних питань між центральними і місцевими органами виконавчої влади;

• удосконалення законодавства з питань власності територіальних громад та їх спільної власності;

• розроблення проекту Закону України “Про адміністративно-територіальний устрій України”;

• узгодження політики регіонального розвитку з пріоритетними напрямами соціально-економічного розвитку держави через:

• запровадження починаючи з 2003 року стратегічного планування регіонального розвитку на державному і місцевому рівні, моніторингу виконання державних цільових програм розвитку регіонів, затверджених відповідними рішеннями Уряду;

• впровадження дієвого механізму співпраці центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з метою узгодження інтересів загальнодержавного і регіонального розвитку, спільного розв’язання проблем, що стримують розвиток регіонів;

• започаткування у роботі органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування обов’язкового узгодження заходів щодо розвитку відповідних галузей у регіонах;

• запровадження механізмів подолання регіональних диспропорцій шляхом:

• законодавчого визначення механізмів державного стимулювання розвитку регіонів, зокрема підтримки розвитку депресивних територій;

• здійснення у порядку експерименту спільних заходів із стимулювання розвитку регіону на основі угоди між визначеним Урядом центральним органом виконавчої влади та обласною радою;

• удосконалення законодавства щодо функціонування спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку;

• розвитку транскордонного, у тому числі єврорегіонального, співробітництва і розширення відповідних повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

4. СТРУКТУРНІ ЗРУШЕННЯ ТА ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЕКОНОМІКИ

4.1. Удосконалення структури економіки на основі інноваційної моделі розвитку

Розв’язання проблем соціальної сфери неможливе без динамічного розвитку реального сектору економіки, прогресивних зрушень у його структурі, розширення внутрішнього ринку, підвищення ефективності та конкурентоспроможності національної економіки.

Вдосконалення структури економіки, збільшення обсягів виробництва наукоємної високотехнологічної продукції, підвищення конкурентоспроможності виробництва здійснюватиметься шляхом:

• розроблення Стратегії економічного та соціального розвитку України до 2011 року;

• формування правового середовища, яке забезпечить сприятливі умови для створення і діяльності промислово-фінансових груп;

• опрацювання на базі технологічних парків моделі функціонування інноваційного циклу “наукові дослідження та розробки – промислове виробництво”;

• поліпшення умов інноваційної діяльності, впровадження механізму державного замовлення на реалізацію пріоритетних інноваційних проектів;

• завершення формування нормативно-правової бази з питань регулювання інноваційної діяльності, зокрема законодавчого забезпечення функціонування інноваційних небанківських фінансових інститутів, удосконалення державної політики в галузі трансферу технологій, упорядкування оцінки об’єктів інтелектуальної власності;

• концентрації фінансово-економічних та інтелектуальних ресурсів держави на провідних напрямах науково-технологічного оновлення виробництва шляхом розроблення та реалізації середньострокових галузевих і регіональних пріоритетів інноваційної діяльності.

4.2. Утвердження конкурентоспроможного аграрного сектору економіки

Перетворення агропромислового комплексу у високоефективний, експортоспроможний стабільний сектор економіки та забезпечення продовольчої безпеки держави є одним з пріоритетних напрямів дій Уряду.

З цією метою здійснюватимуться заходи щодо:

• сприяння прийняттю Верховною Радою Законів України “Про ринок земель”, “Про оцінку земель”, “Про внесення змін до Закону України “Про оренду землі”, “Про державний земельний кадастр”, “Про відчуження земельних ділянок права приватної власності”;

• забезпечення щорічного приросту валової продукції сільського господарства і продукції харчової промисловості не менш як на 3,5 відсотка;

• продовження земельної реформи та утвердження на її основі приватної власності в сільському господарстві шляхом завершення до кінця 2006 р. видачі державних актів на право приватної власності на землю громадянам - власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай), розвитку інфраструктури ринку землі, проведення суцільної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення, рекультивації порушених земель, поліпшення та консервації малопродуктивних угідь.

Урядом також вирішуватимуться наступні завдання:

• захист земель та підвищення їх родючості, розроблення проекту Програми раціонального використання сільськогосподарських угідь з метою зменшення розораності земель, розвитку меліорації та забезпечення спрямування коштів від плати за землю за цільовим призначенням та відповідно до Закону України “Про плату за землю”;

• забезпечення готовності меліоративних систем, реалізація державних програм запобігання шкідливій дії води, завершення будівництва та реконструкції зрошувальних систем та систем осушення;

• формування цілісної інфраструктури аграрного ринку, створення державної системи моніторингу ринку сільськогосподарської продукції і продовольчих товарів, здійснення інтервенційних та заставних операцій для стратегічно важливих видів сільськогосподарської продукції і продовольства, удосконалення інфраструктури експорту сільськогосподарської продукції і продовольчих товарів;

• забезпечення належної якості та безпеки сільськогосподарської продукції і продовольства, гармонізації державних стандартів, фітосанітарних та ветеринарних правил з міжнародними вимогами;

• удосконалення інвестиційно-кредитного забезпечення аграрного сектору шляхом формування та утвердження інститутів ринкової інфраструктури, які гарантуватимуть виконання контрактів і майнову відповідальність суб’єктів господарювання через запровадження складських документів та іпотечного кредитування;

• розроблення системи заходів щодо підвищення рівня доходів та зайнятості сільського населення, стимулювання розвитку приватного підприємництва в сільській місцевості;

• забезпечення реалізації Державної програми розвитку соціальної сфери села на період до 2005 року;

• удосконалення оподаткування сільськогосподарських підприємств;

• нарощування екологічного і ресурсного потенціалу лісів шляхом створення лісових насаджень в обсягах, які перевищують площі їх вирубування;

• приведення системи субсидування та підтримки сільськогосподарських товаровиробників у відповідність з нормами СОТ і забезпечення дотримання граничного рівня сукупної внутрішньої підтримки аграрного сектору.

4.3. Розвиток паливно-енергетичного комплексу

Створення прозорих конкурентних та ефективних ринків енергоносіїв, адаптація підприємств паливно-енергетичного комплексу до роботи в ринкових умовах. З цією метою здійснюватимуться заходи щодо:

• забезпечення відповідно до зобов’язань України щодо вступу до СОТ рівного доступу до трубопроводів у межах технічних можливостей для транзиту ресурсів (у тому числі встановлення єдиних тарифів за транзит) резидентам і нерезидентам - власникам сировини незалежно від напряму транзиту;

• вдосконалення управління в паливно-енергетичному комплексі і забезпечення проведення прозорої та ефективної приватизації енергопідприємств;

• удосконалення механізмів державного регулювання на ринках природних монополій у паливно-енергетичному комплексі;

• створення передумов для функціонування нової моделі ефективного Оптового ринку електроенергії та його демонополізації;

• вдосконалення порядку надання державної підтримки підприємствам вугільної промисловості виходячи з необхідності запровадження економічного стимулювання підприємств цієї галузі незалежно від форми власності;

• припинення перехресного субсидіювання споживачів енергоносіїв;

• підвищення відповідальності споживачів та постачальників за стан розрахунків за енергоносії, подальше збільшення розрахунків у грошовій формі;

• завершення проведення аудиту НАК “Нафтогаз України”;

• впорядкування тарифів на електроенергію та цін на природний газ, поліпшення фінансового стану підприємств паливно-енергетичного комплексу, проведення інвентаризацій та розв’язання проблеми боргів;

• затвердження розмірів екологічної броні споживачів електроенергії, повне відключення яких може призвести до негативних екологічних і техногенних наслідків.

Ефективне використання енергетичного потенціалу та розвиток власного виробництва енергоносіїв, диверсифікація джерел енергозабезпечення та інтеграція енергосистем, зміцнення енергетичної безпеки країни досягатиметься шляхом:

• розроблення проектів Енергетичної стратегії на період до 2030 року та Національної енергетичної програми;

• відновлення роботи із складання балансів паливно-енергетичних ресурсів;

• проведення політики енергозбереження, створення економічних умов для стимулювання впровадження енергозберігаючих технологій, скорочення витрат на виробництво енергії та її втрат у розподільчих мережах;

• збільшення власного видобутку нафти і газу за рахунок впровадження прогресивних технологій, які забезпечують підвищення віддачі пластів;

• нарощування обсягів виробництва конкурентоспроможної вугільної продукції за рахунок технічного переоснащення і реконструкції діючих, а також будівництва нових вугледобувних і вуглепереробних підприємств;

• ліквідації неперспективних, збиткових вугледобувних підприємств;

• модернізації та розвитку електричних мереж, газотранспортної системи;

• модернізації морально та фізично застарілих енергоблоків теплових електростанцій з використанням сучасного обладнання та новітніх технологій спалювання вугілля, зокрема завершення реконструкції енергоблоків № 8 Зміївської ТЕС (2003 рік) та Старобешівської ТЕС (2004 рік);

• збільшення обсягів виробництва електроенергії на атомних електростанціях, підвищення їх безпеки та експлуатаційної надійності;

• добудови енергоблоків на Рівненській та Хмельницькій АЕС (2003 – 2005 роки);

• розвитку виробництва ядерного палива, зокрема потужностей з видобутку і переробки уранової руди, цирконієвої продукції та комплектуючих виробів для тепловиділяючих збірок, прискорення виконання разом з Росією та Казахстаном робіт із створення ядерно-паливного циклу;

• реалізації українсько-американського проекту кваліфікації ядерного палива для АЕС України;

• здійснення послідовних заходів для забезпечення паралельної роботи об’єднаної енергосистеми України з енергосистемами країн Європи;

• реалізації проекту Євро-Азійського нафтотранспортного коридору;

• розширення використання нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії.

Виконання завдань щодо підвищення рівня безпеки та охорони праці шахтарів, розв’язання соціальних проблем у вугільній галузі досягатиметься шляхом:

• реалізації Програми підвищення безпеки праці на вугільних шахтах, запровадження ефективних технологій пожежогасіння з використанням інертних газів;

• здійснення заходів Комплексної програми дегазації вугільних пластів;

• забезпечення гарантованої виплати поточної заробітної плати та інших соціальних виплат, часткового погашення існуючої заборгованості;

• реалізації заходів, передбачених проектами ліквідації вугледобувних підприємств та спрямованих на соціальний захист працівників, що вивільняються у зв’язку з їх ліквідацією;

• визначення порядку спрямування у 2003 році коштів Фонду загальнообов’язкового державного страхування на створення нових робочих місць працівникам вугільної промисловості, які вивільняються у зв’язку із закриттям шахт, забезпечення у 2003 році фінансування відповідних заходів у сумі 107,4 млн. гривень;

• забезпечення медико-санітарного обслуговування шахтарів.

4.4. Ефективне використання промислового потенціалу

Створення сприятливих умов для розвитку вітчизняного виробництва, впровадження високих наукоємних конкурентоспроможних технологій, зменшення залежності від імпортних поставок досягатиметься шляхом:

• розроблення та виконання Загальнодержавної комплексної програми розвитку високих наукоємних конкурентоспроможних технологій;

• створення економічного механізму стимулювання розвитку імпортозамінних високотехнологічних виробництв на базі впровадження новітніх технологій та упередження застосування застарілих;

• сприяння прийняттю Закону України ”Про Національну програму розвитку та реформування гірничо-металургійного комплексу України на період до 2010 року”;

• забезпечення виконання галузевих програм виробництва високоякісної та конкурентоспроможної продукції, вдосконалення галузевої структури виробництва, збільшення в експорті питомої ваги продукції з високим ступенем переробки;

• сприяння розвитку авіаційної промисловості шляхом виконання відповідної державної комплексної програми, а також розширення кооперації, зокрема з Російською Федерацією;

• продовження реструктуризації підприємств військово-промислового комплексу та сприяння впровадженню пілотних проектів випуску нових конкурентоспроможних виробів;

• забезпечення виконання Програми освоєння виробництва обладнання і комплектуючих виробів для виготовлення трамвайних вагонів та оновлення рухомого складу підприємств міського електротранспорту, залучення коштів на виробництво і закупівлю трамвайних вагонів та тролейбусів вітчизняного виробництва за рахунок кредитів банків, лізингу, місцевих бюджетів;

• переведення режиму надання пільг для стимулювання вітчизняної промисловості на чіткі та прозорі критерії відповідно до норм і вимог СОТ;

• впровадження у виробництво новітніх енергозберігаючих технологій.

Задоволення потреб агропромислового комплексу у продукції машинобудування та хімічної галузі забезпечуватиметься через:

• технічне оновлення агропромислового виробництва та виконання плану заходів з реалізації Закону України “Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу”, створення умов для забезпечення потреб агропромислового комплексу в мінеральних добривах та засобах захисту рослин, розширення мережі торговельно-виставкових і фірмових технічних центрів;

• розвиток лізингових операцій з продажу складної сільськогосподарської техніки;

• нарощування обсягів виробництва сучасної сільськогосподарської техніки відповідно до завдань Програми виробництва технологічних комплексів машин і обладнання для агропромислового комплексу на 1998 - 2005 роки.

• Захист інтересів національних товаровиробників здійснюватиметься шляхом:

• проведення антидемпінгових, антисубсидиційних, спеціальних розслідувань та інших заходів щодо захисту внутрішнього ринку, надання методичної та практичної допомоги вітчизняним товаровиробникам у підготовці відповідних документів;

• дотримання вимог щодо сертифікації якості товарів іноземного походження при ввезенні їх на митну територію України;

• введення в обіг єдиних, з високим ступенем захисту від підробки та несанкціонованого тиражування, бланків гарантійних талонів як однієї із складових частин експлуатаційної документації;

• нарощування випуску продукції, що відповідає європейським стандартам.

4.5. Розвиток високотехнологічних перспективних галузей

У космічній галузі здійснюватиметься :

• реалізація заходів Загальнодержавної (Національної) космічної програми;

• сприяння модернізації підприємств та створенню базових науково-виробничих і технологічних центрів, перехід до використання критичних технологій як важливого фактора інноваційного розвитку галузі;

• комерціалізація космічної діяльності, зокрема реалізація міжнародних комерційних космічних проектів, розширення ринків космічних послуг.

• Розвиток галузі зв’язку забезпечуватиметься шляхом:

• завершення будівництва цифрових телекомунікаційних транспортних мереж в обласних центрах як основи цифровізації телефонних мереж, зокрема введення в експлуатацію таких мереж в мм. Ужгороді, Полтаві, Черкасах та Чернівцях;

• прискорення розвитку місцевих телефонних мереж, у тому числі в сільській місцевості, та мереж мобільного стільникового зв’язку, збільшення обсягу введення в експлуатацію відповідних потужностей (на 30 відсотків порівняно з 2002 роком);

• підтримка створення вітчизняних конкурентоспроможних телекомунікаційних систем;

• проведення науково-дослідних робіт, пов’язаних з конверсією радіочастотного ресурсу і створенням національної системи радіочастотного моніторингу;

• адаптації нормативно-правової бази з питань зв’язку до законодавства ЄС та інтеграції у світовий простір в рамках діяльності Міжнародного союзу електрозв’язку та Всесвітнього поштового союзу.

4.6. Поліпшення транспортного обслуговування, розвиток транспортної системи та дорожнього господарства

Подальший розвиток транспорту та дорожнього господарства здійснюватиметься через:

• приведення режиму доступу до ринків послуг у відповідність із зобов’язаннями, взятими на себе Україною в процесі вступу до СОТ. Забезпечення рівного і недискримінаційного доступу резидентів та нерезидентів до послуг морського транспорту, зокрема портових послуг;

• забезпечення реалізації Державної програми розвитку транспортно-дорожнього комплексу на 2000 - 2004 роки та Комплексної програми утвердження України як транзитної держави у 2002 - 2010 роках, подальшу розбудову національної мережі міжнародних транспортних коридорів;

• оновлення основних фондів і технічне переоснащення підприємств дорожнього господарства;

• підвищення технічного рівня автомобільних доріг і мостів;

• підготовку змін до Закону України “Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг” щодо реконструкції доріг на концесійних засадах;

• сприяння розвитку інфраструктури транспорту з урахуванням кон’юнктури на міжнародних ринках транспортних послуг;

• підвищення рівня інформатизації транспортного процесу та інформаційної взаємодії галузі транспорту з іншими галузями економіки;

• удосконалення державного регулювання, в тому числі з питань ліцензування транспортних послуг та формування тарифної політики, зокрема шляхом впровадження наскрізних тарифів на перевезення вантажів різними видами транспорту;

• здійснення на всіх видах транспорту державного контролю за виконанням

• суб'єктами підприємницької діяльності правил перевезень вантажів і пасажирів;

• поетапну ліквідацію перехресного субсидування за видами перевезень;

• продовження процесу реструктуризації авіаційного та залізничного транспорту;

• сприяння розбудові мережі міжнародних аеропортів;

• розвиток і вдосконалення мережі регулярного транспортного сполучення, підвищення якості і надійності пасажирських перевезень.

4.7. Розвиток будівельного комплексу

Розвиток будівельного комплексу здійснюватиметься шляхом:

• вдосконалення законодавства з питань будівництва;

• впровадження нових архітектурно-будівельних систем на основі сучасних будівельних ресурсо- та енергозберігаючих технологій із застосування ефективних будівельних конструкцій, матеріалів та виробів;

• створення ефективних фінансово-кредитних механізмів залучення коштів населення та довгострокових банківських кредитів у житлове будівництво, впровадження іпотечного кредитування, активізації інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання;

• першочергового спрямування бюджетних капітальних вкладень та цільових інвестиційних субвенцій на завершення пускових та перехідних будов з високим рівнем готовності;

• спрощення дозвільної системи на будівництво об’єктів містобудування та вдосконалення механізму визначення вартості будівництва об’єктів на всіх стадіях інвестування;

• виконання заходів з реалізації регіональних програм реконструкції житлових будинків перших масових серій.

4.8. Реформування житлово-комунального господарства

Підвищення ефективності роботи житлово-комунального господарства досягатиметься через:

• розроблення проекту Державної програми реформування житлово-комунального господарства;

• розроблення проекту загальнодержавної програми “Питна вода”;

• поетапне формування фінансово-економічного механізму переходу на бездотаційне, самоокупне функціонування підприємств житлово-комунального господарства;

• забезпечення обгрунтованих тарифів на житлово-комунальні послуги та недопущення їх безпідставного зростання, розроблення та впровадження Єдиної методики формування тарифів на житлово-комунальні послуги;

• удосконалення конкурентних відносин у житлово-комунальній сфері, сприяння створенню об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та залучення недержавних підприємств до обслуговування житла;

• використання енергозберігаючих технологій та забезпечення ведення обліку споживання енергетичних ресурсів;

• реструктуризацію дебіторської та кредиторської заборгованості за житлово-комунальні послуги, газ та електроенергію, відновлення застосування санкцій до неплатників, підвищення відповідальності сторін за невиконання договірних зобов’язань;

• впровадження соціальних норм споживання житлово-комунальних послуг;

• розроблення розрахункових норм надання пільг та субсидій, удосконалення механізму надання житлових субсидій;

• інформаційну підтримку заходів щодо реформування галузі.

5. БЕЗПЕЧНА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ, ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ, МІНІМІЗАЦІЯ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

5.1. Підвищення рівня техногенної, екологічної, ядерної безпеки

Рівень техногенної, екологічної та ядерної безпеки підвищуватиметься шляхом:

• вжиття заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;

• удосконалення державного управління у сфері захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, підготовки населення до дій у разі їх виникнення;

• виконання завдань Програми забезпечення пожежної безпеки на період до 2010 року;

• оптимізації структури та поетапного переоснащення сил і засобів реагування на надзвичайні ситуації для підвищення ефективності їх дій;

• створення Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій;

• нагромадження матеріально-технічних резервів для проведення запобіжних заходів та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відповідно до встановлених нормативів;

• розвитку державної системи страхового фонду документації;

• впровадження Державного регістру джерел іонізуючого випромінювання;

• удосконалення нормативно-правової бази у сфері ядерної та радіаційної безпеки;

• удосконалення законодавства з метою посилення ефективності використання бюджетних коштів та забезпечення адресності соціального і медичного захисту постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи осіб, створення банку даних та медичного реєстру цих осіб;

• здійснення заходів щодо погашення заборгованості минулих років з виплати компенсації та надання пільг постраждалим унаслідок Чорнобильської катастрофи громадянам;

• створення умов для відродження і сталого економічного розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення;

• співпраці з міжнародною спільнотою щодо реалізації заходів із закриття ЧАЕС та розв’язання соціальних проблем, будівництва об’єкта “Укриття”.

5.2. Охорона довкілля, раціональне використання та відтворення природних ресурсів

З метою поліпшення стану довкілля, створення передумов для сталого розвитку та зміцнення мінерально-сировинного потенціалу країни передбачається здійснити такі заходи:

• розроблення проекту Концепції Екологічного кодексу України, нової редакції Кодексу України про надра;

• створення Національного екологічного фонду, системи екологічного аудиту і страхування;

• забезпечення розв’язання гострих екологічних проблем у регіонах України, розроблення проекту Комплексної програми поліпшення екологічного стану у гірничодобувних регіонах;

• забезпечення розвитку мінерально-сировинної бази, пошуку і відкриття родовищ корисних копалин з метою створення власного виробництва необхідних видів мінеральної сировини та імпортозаміщення, удосконалення відносин у цій галузі;

• покращення стану інформованості громадськості, сприяння її участі у процесі прийняття рішень з питань охорони довкілля;

• розв’язання проблем поводження з відходами, насамперед з токсичними та непридатними, а також забороненими для використання хімічними засобами захисту рослин;

• створення та впровадження нових технологій використання вторинних ресурсів та переробки відходів.

5.3. Охорона праці та промислова безпека

Результативність роботи у цій сфері забезпечуватиметься шляхом:

• реалізації Концепції управління охороною праці, вдосконалення відповідної нормативної бази;

• підвищення рівня промислової безпеки та економічної заінтересованості суб’єктів господарювання у створенні безпечних і здорових умов праці;

• створення системи експертної оцінки стану промислової безпеки та забезпечення технічного контролю за безпечністю виробництва;

• запровадження диференційованих страхових тарифів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання залежно від ступеня ризику виникнення нещасних випадків, професійних захворювань, стану охорони праці;

• створення системи післядипломної освіти та підвищення кваліфікації з питань охорони праці;

• продовження роботи з адаптації національного законодавства з питань охорони праці до законодавства ЄС.

6. ЗМІЦНЕННЯ ОБОРОНОЗДАТНОСТІ ДЕРЖАВИ

Своїм головним завданням Уряд вважає просування в напрямі до створення за принципом оборонної достатності сучасної моделі Збройних Сил – оптимальних за чисельністю, мобільних, добре озброєних, всебічно забезпечених і навчених військ (сил), спроможних виконати покладені на них Конституцією України завдання.

З метою зміцнення обороноздатності та подальшого удосконалення механізмів формування і створення сприятливих умов для входження до євроатлантичних структур безпеки Урядом вживатимуться заходи щодо:

• удосконалення нормативно-правової бази з питань забезпечення життєдіяльності Збройних Сил та інших військових формувань;

• підготовки та сприяння прийняттю Верховною Радою нової редакції Воєнної доктрини;

• удосконалення механізмів цивільного контролю над Збройними Силами та іншими військовими формуваннями та забезпечення прозорості процесів підготовки і прийняття рішень з питань національної безпеки та оборони держави;

• координації дій центральних органів виконавчої влади щодо реалізації завдань Державної програми реформування і розвитку Збройних Сил на період до 2005 року, Державної програми переходу Збройних Сил на комплектування військовослужбовцями військової служби за контрактом і розроблення Державної програми розвитку озброєння та військової техніки;

• поступового збільшення асигнувань на фінансування обороноздатності держави з метою виконання Закону України “Про оборону України”;

• розроблення Мобілізаційного плану держави, створення належних умов для планового переведення економіки на функціонування в умовах особливого періоду та забезпечення готовності до оборони країни, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності;

• впровадження системи військово-патріотичного виховання населення;

• послідовного виконання Програми соціально-економічних гарантій для військовослужбовців, ветеранів військової служби та членів їх сімей, Комплексної програми забезпечення житлом військовослужбовців і членів їх сімей;

• виконання комплексу заходів щодо участі України в структурах європейської та євроатлантичної безпеки, завдань, визначених Цільовим планом “Україна – НАТО” на 2003 рік (у рамках Плану дій “Україна – НАТО”), та проведення заходів Оборонного огляду;

• впровадження Національної системи конфіденційного зв’язку для забезпечення обміну інформацією в інтересах національної безпеки та оборони держави.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

Конструктивна співпраця між Верховною Радою та Кабінетом Міністрів сприятиме забезпеченню результативності реалізації заходів, визначених у Програмі.

В Україні буде створено реальні передумови виведення економіки на траєкторію сталого зростання, забезпечення істотного підвищення рівня людського розвитку та добробуту українського народу, зокрема:

• зростання валового внутрішнього продукту у 2003 році на 5 – 6 відсотків, у 2004 році – близько 8 відсотків;

• продовження формування інвестиційного потенціалу економіки - частка валового нагромадження основного капіталу у структурі валового внутрішнього продукту збільшиться у 2004 році до 22 відсотків, а темпи його зростання – у 1,5 раза перевищать темпи зростання валового внутрішнього продукту;

• збільшення обсягів експорту товарів та послуг становитиме у 2003 – 2004 роках близько 5 відсотків;

• чистий приріст прямих іноземних інвестицій у 2003-2004 році очікується на рівні 1 млрд. доларів США щороку;

• зростання реальної заробітної плати у 2003 – 2004 роках в середньому на 12 – 15 відсотків;

• збереження низьких темпів інфляції та забезпечення стабільності національної валюти.

• Уряд усвідомлює важливість і складність завдань, високу відповідальність за якісні перетворення в усіх сферах суспільного життя - економічній, соціальній, духовній та переконаний - іншого шляху утвердження соціально орієнтованої інноваційної моделі розвитку, крім рішучого проведення ринкових реформ, в українського суспільства немає.