Виступ Мiнiстра закордонних справ України А.М.Зленка в Королiвському iнститутi мiжнародних вiдносин
м. Лондон, 24 жовтня 2001 року
Шановний Лорде Хау! Вашi Високоповажностi! Шановнi панi та панове!
Хотiв би насамперед подякувати за запрошення виступити перед такою поважною аудиторiєю, а також за Ваш iнтерес до моєї країни.
Тема сьогоднiшнього виступу - "Основнi зовнiшньополiтичнi прiоритети України" - була заздалегiдь визначена.
Разом з тим останнiм часом у мiжнародному середовищi вiдбулися значнi змiни, якi спонукають мене зупинитися детальнiше на дещо iнших аспектах зовнiшньої полiтики.
Тим бiльше, що Україна залишається послiдовною у переслiдуваннi своїх чiтко визначених стратегiчних зовнiшньополiтичних цiлей: iнтеграцiя до ЄС, розвиток стратегiчного партнерства зi США та Росiєю, а також найближчої зовнiшньоекономiчної мети - вступу до Свiтової органiзацiї торгiвлi.
Виступаючи сьогоднi у Лондонi, хотiв би вiдзначити, що нiколи не перестаю дивуватися, яким рiзним буває це мiсто.
З одного боку - це сучасний європейський мегаполiс, один з найбiльших центрiв полiтичного i дiлового життя у свiтi.
Вiн постiйно кипить i мiняється, причому тiльки на краще.
З iншого - це затишне, комфортне мiсто, яке вражає красою своїх паркiв та скверiв.
Ритм, яким живуть лондонцi, одночасно i мобiлiзує i заспокоює.
Враження динамiчностi i спокою, однак, цими днями є досить оманливим.
Навiть така повсякденна рiч, як подорож лiтаком, сприймається сьогоднi багатьма як пригода та цiлком реальний ризик.
Останнiм часом у багатьох з'явилася звичка перед тим, як вiдкривати поштовий конверт, перевiряти, чи немає там порошку.
Певний, що навiть таку неприємну процедуру лондонцi роблять з властивою їм невимушеною елегантнiстю i суто англiйським почуттям гумору.
Але факт залишається фактом - страх та невпевненiсть поселилися в європейських столицях.
Подiї 11 вересня змусили нас абсолютно по-новому оцiнити все, що вiдбувається в сучасних мiжнародних вiдносинах.
Ми стали дiлити сучасну iсторiю на перiод "до 11 вересня" i пiсля.
Терористи переступили ту межу, за яку наважився б зайти не кожний автор апокалiпсичних трiллерiв.
Смертоносний порошок, розфасований у поштовi листи, - хiба це не нова якiсть терору?
Переконаний, що й вiдповiдь цивiлiзованого свiту на цi подiї повинна мати цiлком новий, якщо хочете, нестандартний вимiр.
В усякому разi, мiжнародна полiтика в свiтi пiсля "чорного вiвторка" не може вiдбуватися за принципом "business as usual".
Тривала частина мого життя пов'язана з Нью-Йорком.
Тому масштаби цiєї трагедiї для мене, можливо, бiльш очевиднi, нiж для багатьох моїх спiввiтчизникiв.
Коли я побачив по CNN як стоповерховi нью-йоркськi хмарочоси за кiлька секунд перетворилися на хмару пилу, я мимоволi пригадав i цивiльний лiтак, збитий терористами над Великобританiєю, i численнi жертви внаслiдок терористичних актiв проти посольств США i житлових будинкiв в Росiї.
Вересневi подiї у Сполучених Штатах спонукають до всебiчного аналiзу глибинних причин тероризму i до спiльних дiй, спрямованих на те, щоб наш свiт став бiльш захищеним i безпечним.
Саме тому Україна виступила в ООН з iнiцiативою проголосити 11 вересня Мiжнародним днем боротьби з тероризмом.
Переконаний: боротьба з тероризмом має носити не селективний, вибiрковий, а глобальний характер i супроводжуватись об'єднанням зусиль всiх членiв мiжнародного спiвтовариства з метою не тiльки покарання винних, а насамперед попередження злочинних актiв.
Яким би силовим потенцiалом не володiли Сполученi Штати, Велика Британiя та їхнi союзники по НАТО, вони не впораються самотужки з цим завданням у свiтовому масштабi.
Україна вже є одним з таких союзникiв.
Протягом сторiч Україна iснує на межi культур i цивiлiзацiй.
Вона стала притулком для представникiв рiзних релiгiй та нацiональностей.
Як iсторичний, так i сучасний досвiд України у забезпеченнi їхнього спiвiснування робить її стабiлiзуючим чинником у дiалозi християнської Європи та iсламської Азiї.
Тиждень тому я вiдвiдав з вiзитом три кавказьких республiки - Азербайджан, Вiрменiю та Грузiю.
Перебування в цих державах ще раз переконало мене: цей регiон не є чужим для України, а Україна, в свою чергу, не є чужою для цього регiону.
Наочним свiдченням цього є активна роль нашої держави в процесi грузино-абхазького врегулювання, у створеннi i дiяльностi органiзацiї ГУУАМ, яка об'єднує країни Європи та Азiї.
До речi, ми схильнi вбачати в ГУУАМ прообраз ефективного мiжрегiонального партнерства країн Європи та Азiї, країн, що представляють рiзнi регiони та релiгiї, але мають спiльнi геополiтичнi та економiчнi iнтереси.
Сьогоднi вже стає очевидним, що окрема держава не може побудувати свою безпеку на кшталт так званої "gated community" у нестабiльному, неблагополучному середовищi.
Рано чи пiзно всiм стане зрозумiло, що це - iлюзiя.
Тому, я не згодний з тезою про те, що єдиним виходом з нинiшньої глобальної полiтичної кризи є побудова муру для захисту захiдної цивiлiзацiї вiд iснуючих та потенцiйних джерел небезпеки. Побудова такого муру рiвнозначна погiршенню ситуацiї та поглибленням iснуючої цивiлiзацiйної прiрви.
Повернення до свiтового порядку, який iснував у минулому, коли свiт був подiлений на сфери впливу, роздiлений ворожими вiйськово-полiтичними блоками i тримався на домовленостях наддержав - це прiрва.
Це - крок назад, який лише поглибить проблему, а не вирiшить її.
Альтернатива цьому - спробувати протиставити новим загрозам нову якiсть взаємодiї держав на мiжнародному рiвнi.
Впродовж останнiх рокiв ми багато говорили про глобальнi проблеми, для вирiшення яких має об'єднатися людство.
Але мало хто чекав, що ця теза знайде таке швидке i таке трагiчне пiдтвердження.
Не варто шукати вiдповiдi на новi виклики у полiтичному арсеналi минулого.
Можливо, саме тому українська зовнiшня полiтика не сприймає будь-якi спроби реанiмувати систему протистояння, яка ще не так давно панувала в мiжнародних вiдносинах.
Рiшення маємо знайти серед шансiв, якi вiдкриває доба глобалiзацiї.
Панi та панове,
Щоб зрозумiти, як нам дiяти далi, потрiбно розiбратися в причинах i передумовах, якi породжують тероризм.
На мою думку, однiєю з головних передумов є iснування у свiтi лiнiй подiлу та глибокої прiрви у розвитку окремих держав та цiлих регiонiв.
Якщо хтось думає, що, зафiксувавши цi лiнiї в їх нинiшньому станi, ми зможемо захистити себе вiд тероризму, то вiн глибоко помиляється.
На жаль, пiсля глобальних трансформацiй, якi вiдбулися на початку дев'яностих рокiв минулого сторiччя, свiт так i не спромiгся виробити принципово нове полiтичне мислення i новi пiдходи до загроз, що їх несе глобалiзацiя.
Моя країна не лише приєдналася до глобальної антитерористичної коалiцiї.
Як вiдповiдальний член мiжнародного спiвтовариства, як член Ради Безпеки ООН, Україна надає конкретне полiтико-дипломатичне сприяння антитерористичнiй операцiї за участю Сполучених Штатiв та Великої Британiї.
Не буду перераховувати, що українською стороною зроблено в цьому зв'язку.
Зараз це не принципово.
Принципово, на мiй погляд, те, що вже зараз треба думати над тим, як поступово вiйськову фазу операцiї перевести в полiтико-дипломатичну та фiнансово-економiчну.
Саме згаданi аспекти мають бути покладенi в основу глобальної довгострокової комплексної стратегiї боротьби з мiжнародним тероризмом.
З метою змiцнення координацiї зусиль мiжнародного спiвтовариства на цьому напрямi Україна вже запропонувала розглянути можливiсть поетапного створення вiдповiдної мiжнародної антитерористичної структури.
Виступаючи на початку цього мiсяця на Щорiчнiй конференцiї Лейбористської партiї, Прем'єр-мiнiстр Великобританiї Т.Блер висловив переконання, що у тривалiй перспективi боротьба з тероризмом неможлива без боротьби з бiднiстю.
I з цим не можна не погодитись.
Будь-який крок, що скорочує iснуючий великий розрив мiж багатими i бiдними країнами, усуває присмак несправедливостi, який супроводжує процес глобалiзацiї.
Будь-який крок, який зближує людство, є кроком назустрiч новому свiтовому порядку, де тероризм i бiднiсть вже не будуть найбiльшими загрозами.
Шановнi панi та панове!
Моя держава має складну i трагiчну iсторiю, позначену боротьбою за державну незалежнiсть, яку було вiдновлено десять рокiв тому.
За цей час Україна неодноразово потрапляла у вир суперечливих подiй, долаючи труднощi перехiдного перiоду, зберiгаючи при цьому полiтичну стабiльнiсть. Я не хочу цим сказати, що сьогоднi ми вирiшили всi проблеми: вони, звичайно ж, є. I їх немало. Але є й позитивнi тенденцiї нашого розвитку.
Ми вiдзначили п'яту рiчницю нової Конституцiї та десяту рiчницю незалежностi.
Цього року нам вдалося вийти на орбiту економiчного зростання, продемонструвавши у цьому вiдношеннi однi з найкращих показникiв в усiй Європi - 10,5 % за шiсть мiсяцiв цього року.
Думаю, маємо усi пiдстави зарахувати результати, досягнутi у перший рiк нового тисячолiття до активу моєї країни.
Україна готується вже до третiх демократичних парламентських виборiв у своїй новiтнiй iсторiї. Через два роки вiдбудуться третi вибори Президента України.
До речi, Президент України вже публiчно запросив мiжнародних спостерiгачiв до участi у монiторингу ходу виборiв.
Сподiваюся, що у цьому процесi вiзьмуть участь i спостерiгачi вiд Великої Британiї.
Україна має розвиненi зв'язки з зовнiшнiм свiтом, але не будує своє спiвробiтництво з iншими державами, граючи на протирiччях.
Наш iнтерес полягає в тому, щоб цих протирiч ставало якомога менше.
Як приклад, сьогоднi українська сторона є посередником у врегулюваннi грузино-абхазького конфлiкту.
Ми виступаємо одним з гарантiв майбутнього статусу Приднiстров'я на територiї Республiки Молдова.
Як незаангажований та послiдовний партнер, який має добрi та збалансованi вiдносини з Iзраїлем та його арабськими сусiдами, Україна пропонує також надати свої добрi послуги сторонам близькосхiдного конфлiкту в будь-якiй прийнятнiй для них формi.
Користуючись сучасним полiтичним сленгом, Україна - це "emerging regional power", яка нарощує вiдносини з чiльними європейськими державами, пропонуючи їм своє реальне, а не символiчне партнерство.
Ми прагнемо розвивати вiдносини стратегiчного партнерства з Європейським Союзом, США i Росiєю, поглиблювати нашу спiвпрацю з державами-членами ЄС та країнами-кандидатами, особливо Польщею, вiдносини, з якою вже вийшли на рiвень стратегiчного партнерства.
Для тих, хто мислить категорiями холодної вiйни, такий пiдхiд здається парадоксальним: адже ще недавно можна було знаходитись лише на однiй з барикад, якi роздiляли Схiд i Захiд.
Але часи мiняються.
Сьогоднi ми розглядаємо свiтовi центри тяжiння як взаємно доповнюючi, а не взаємовиключаючi компоненти нового свiтового порядку.
Ми вбачаємо в них союзникiв, яких об'єднують спiльнi цiлi, а не ворогiв, що живуть старими стереотипами.
Десяти рокiв незалежностi Українi було достатньо, щоб на власному досвiдi переконатися: партнерство буває рiзним.
Треба вiдрiзняти партнерськi вiдносини, якi є полiтичним символом, до певної мiри декларацiєю, i вiдносини, що справдi спрямованi у майбутнє.
Ми вважаємо, що за останнi роки українсько-британським вiдносини почали набувати справдi конструктивного партнерського характеру.
Жвавий полiтичний дiалог, який встановився мiж нашими країнами протягом останнього часу, засвiдчив наявнiсть обопiльного iнтересу в тiсному спiвробiтництвi.
За наявностi полiтичної волi горизонти розвитку українсько-британського партнерства можуть бути практично необмеженими.
Буду максимально конкретним i вiдвертим.
Найбiльш актуальною на сьогоднi для України я б назвав енергетичну сферу спiвробiтництва.
Для моєї країни з її розвинутою, але надзвичайно енерговитратною промисловiстю, енергетика i безпека - це, практично, синонiми.
Нещодавно в Українi було завершено будiвництво нафтопроводу Одеса-Броди.
Вiн має всi шанси перетворитися на одну з основних магiстралей, якими будуть постачатися енергоносiї до нової Європи.
Маю на увазi як нафтовi поклади в Каспiйському регiонi, так i не менш перспективнi поклади в Казахстанi.
Переконаний, що цей проект постачання нафти становитиме значний iнтерес для всiєї Європи, особливо у свiтлi подiй 11 вересня.
Сьогоднi ми пропонуємо Європi найбiльш надiйнi, безпечнi та економiчно вигiднi шляхи постачання енергоресурсiв.
Полiтична та економiчна пiдтримка Великою Британiєю українського маршруту постачання енергоносiїв може стати тим вирiшальним чинником, який вiдкриє значнi перспективи для України, як важливого учасника нової європейської енерготранспортної мережi.
Я переконаний, що енергетична безпека України є без перебiльшення складовою механiзму енергетичної безпеки Європи.
Одночасно завданням номер один на найближчий час для України є вступ до Свiтової органiзацiї торгiвлi.
Ми були б вдячнi Великiй Британiї за пiдтримку у вирiшеннi цього принципового завдання.
Iншi перспективнi напрями українсько-британського партнерства також мають значною мiрою економiчне забарвлення.
Але хiба є в нашому свiтi хоч один великий економiчний проект, який не мав би другої сторони - полiтичної?
Скажу вiдверто, iнколи викликає розчарування, коли нашi пропозицiї щодо реалiзацiї масштабних проектiв не знаходять очiкуваної реакцiї Заходу - знов таки, з суто полiтичних мiркувань.
Так, скажiмо, сталося свого часу з пропозицiєю України щодо спiльного з Нiмеччиною та Францiєю виробництва найбiльш сучасного i економiчного середнього транспортного лiтака на базi української моделi Антонов-70.
Ми були б справдi радi, якби у вiдносинах України з Великою Британiєю вдалося уникнути подiбних розчарувань. Думаю, важливим кроком у цьому напрямi було б створення українсько-британської мiжурядової ради з економiчного спiвробiтництва.
Українська економiка, як i ранiше, потребує iноземних iнвестицiй.
Пiсля довгих рокiв кризи наша економiка нарештi пiднiмається на ноги, а iнвестицiї в Україну перетворюються на капiталовкладення, вигiднi як в короткостроковiй, так i в довгостроковiй перспективi.
Що стосується iнвестицiй полiтичних, то я хотiв би ще раз висловити переконання: Україна та iншi держави Схiдної Європи належать до ключового регiону, вiд якого залежить баланс сил та стабiльнiсть всього євразiйського континенту.
Було б помилкою продовжувати дивитися на Схiдну Європу через окуляри дев'яностих рокiв, коли демократичнi i ринковi принципи там тiльки починали утверджуватись.
Протягом останнiх рокiв схiдноєвропейцi поза всяким сумнiвом зробили величезний крок уперед.
На сьогоднi, це один з найбiльш динамiчних регiонiв Європи, в якому спостерiгається стiйка тенденцiя економiчного зростання.
Цi країни починають самоусвiдомлювати свою роль у свiтовiй полiтицi, у них з'являється розумiння власних iнтересiв i власних союзникiв.
Україна стає самостiйним гравцем на європейськiй полiтичнiй аренi.
Iнтеграцiя в Європу для України - це не полiтична кон'юнктура, а свiдомий стратегiчний вибiр. У свою чергу Європа без України буде ущербною.
I нам би дуже не хотiлося опинитися в ролi свого роду санiтарного кордону навколо розширеного Європейського Союзу.
Як ви розумiєте, у цьому контекстi найбiльш важливим для мене питанням є кордони України.
Ми готовi активно спiвпрацювати з країнами ЄС, в тому числi Великою Британiєю, у питаннi змiцнення i облаштування українських кордонiв як на Заходi, так i на Сходi.
Бiльше того, ми були б вдячнi за конкретну допомогу у цiй сферi.
Проте, ми не можемо погодитися з тим, щоб цi новi, сучаснi кордони перетворилися на стiну, яка вiддiлятиме Україну вiд її європейських сусiдiв.
У свою чергу, для європейцiв iнтеграцiйнi прагнення України не повиннi сприйматися як проблема, а скорiше як шанс побудувати в майбутньому справдi єдину i неподiльну Європу.
Сподiваюся, що Велика Британiя i надалi послiдовно пiдтримуватиме нас у цьому.
Шановнi панi та панове!
Виступаючи у липнi цього року у британському Парламентi з приводу ратифiкацiї Нiццької Угоди, Мiнiстр закордонних справ Великобританiї Джек Стро висловив думку, яка менi добре запам'яталась: "The EU enlargement is about righting the wrongs of history and reuniting Europe which will make all of us more prosperous, safer and stronger".
Цiлком подiляю цю думку.
Поза всяким сумнiвом, нашi країни мають набагато бiльший спектр спiльних iнтересiв, нiж участь в однiй вiдбiрковiй групi в Лiзi Чемпiонiв УЄФА.
Проте, оптимiзм вселяє iнше: на вiдмiну вiд футболу, де програє або виграє лише хтось один, сучасна зовнiшня полiтика все бiльше перетворюється на "win-win game" або "lose-lose game".
Перед лицем нових небезпек i нових шансiв iнтереси окремих європейських країн все бiльше зливаються в одне цiле - в iнтереси мирної, стабiльної i безпечної Європи.
А спiльнi iнтереси i спiльнi цiнностi, як вiдомо, це найкращий будiвельний матерiал в полiтицi.
Вiд нас, полiтикiв та дипломатiв, значною мiрою залежить, яке застосування ми знайдемо для цього будiвельного матерiалу.
Дякую за увагу.
За додатковою інформацією прохання звертатись до:
Aлли Окоманюк, прес-секретаря Посольства України в Канаді,
тел.(613) 230-2961, факс (613) 230-2400),
E-mail: ukrembassy@on.aibn.com
Web-site: www.infoukes.com/ukremb/
2001 10 29