|
Iван Герич
Іван Герич народився 28 серпня 1949 року в Доній Ілові, коло Принявору. Ще дитиною переселився з батьками до Славонії (Оріовац, пізніше Липовляни) В Загребі закінчив гімназію. Працював в Баня-Луці де заочно студіював на Правничім факультеті. Вірші друкував у „Новій Думці“, Вуковар.Зараз проживає в канадському місті Kалґарі.
Дуб
Вітер віє, хмари чорні, світ чорний,
Дуб стоїть; душа чорна, вітер віє. . .
Душа чорна, камінь-серце, дуб стоїть.
Камінь-серце, крук кряче, душа чорна:
Крук кряче, любов гасне, камінь-серце.
Любов гасне, життя чорне, крук кряче.
Життя чорне, серце в'яне, любов гасне.
Серце в'яне, хмари чорні, життя чорне.
Хмари чорні, світ чорний, серце в'яне.
Світ чорний, вітер віє, хмари чорні.
А все ж таки дуб спокійно стоїть!
„Нова Думка“ ч. 2, 1972, Вуковар
Плач козака…
Ридай, трембіто, хай лунають гори,
Хай полине понад море плач,
Гіркий плач козака.
В краю чужому, щасливішу долю,
Від рідної шукав... та гірко
Плаче, плаче козак.
В чужім краю, серце холодне,
Могила тяжка. .. та гірко
Плаче, плаче козак.
Знесіться, гори, втихомирся море,
Хай чує Україна як ридає,
Гірко плаче, плаче козак!
Україно, мати, ненько,
Послухай рідна земле,
Який сумний, гіркий, на чужині
Плач козака.
Плач, трембіто,
Xай лунають гори. . .
„Нова Думка“, ч. 2,1972 р., Вуковар
|
