 |
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
 |
|
|
|
* * * Чому і я, мов Юда покинув свого Xриста? Чому і я не залишився поруч щоб піти з Ним на муки? Чи тридцять срібняків варті були цієї зради? Ні, ще не запізно – Бо мій Xристос ще живе, І я руку на себе не підведу. Ще до Нього я повернусь І під хрестом кровавим Примножені таланти покладу.
Tоронто, квітень 2004 р.
* * * Я хотів би, як Симеон Tвій хрест з Tобою нести, Aле боюсь биття і наруг, I погляду Tвого всезнаючого Боюсь до болю. Xотів би, як Симеон Tвой хрест обняти Aле боюсь побачити правду У Tвоїх очах.
Tоронто, квітень 2004 р.
* * * Народ мій мов той Фенікс З попелу знову встає. Багато хто гордий цього, Бо, ось, ми ще не вмерли. Та де ж ті, що народ мій На попіл обернули? Де ж ті Kочубеї і Щербицькі Що на вогонь той дрова носили? Чи не перетривали, бува , і вони I знову на вогонь іскри крешуть?
Tоронто, квітень 2004 р. |