|
УСTAНOВЧI ЗБОРИ KAНAДСЬKOГO ОБ’ЄДНАННЯ УКРАЇНЦІВ КОЛИШНЬОЇ ЮҐОСЛАВІЇ
Тому, що Комісія Допомоги Українців Колишньої Юґославії при ЦентраліСуспільної Служби Україмців Kамди вичерпала можливости своєї діяльности, виникла ідея про створення
організації “Канадського Об’єднання Українців Колишньої Юґославії”. Вже на першій зустрічі ініціятивної групи присутні дійшли до висновку, що потреба такої організації існує.
9 листопада в приміщенні Суспільної Служби Українців Канади в Tоронті зустрілися вихідці з кол. Юґославії відбути установчі збори.
Збори відкрив Володимир Семчишин, один з ініціяторів Комісії Допомоги Українців Кол. ЮґославіїНа самому початку присутні відмовили молитву „Oтче наш“.
Про потребу організованого життя українців з колишньої Юголавії говорив диякон Михайло Ляхович. Він сказав:
“Приблизно 110 років тому наші предки покинули рідні українські землі і подалися до горбистоїБоснії і рівної Славонії у пошуках за шматком хліба. Зробили вони це, бо у рідному краю їм не було можливо прогодувати своїх дітей, забезпечити їм нормальне життя. I хоч історія показує, що кожна така група людей засуджена на асиміляцію, ми не засимілювалися, ми зберегли свою мову, свою культуру і свою віру. I ми, тут присутні, належимо до другого, третього, а то і четвертого покоління українців, народжених на просторах колишньої Юґославії. Ми можемо гордитися тим, ким ми є, тим що ми дотримали заповітів наших батьків, що ми не затратили того, що вони нам передали.
На жаль, війна на просторах колишньої Юґославії завдала страшних ударів по нашому національному тілі. Ми, які проживали у різних республіках колишньої Юґославії на раз опинилися під ударом наших вчорашніх сусідів, а навіть дуже часто були змушені обернути зброю брат на брата. Це все спричинило виїзд значної групи українців з колишньої Юґославії закордон, до Aвстрії, Німеччини, Aвстралії, Aмерики та до Kанади.
I ось ми, тут присутні опинилися у цій державі кленового листка, яка вже давніше приймила три хвилі іміґрантів з України. Вони тут, в Kанаді, встигли, завдяки старанній праці, розбудувати українські інституції, церкви, школи тощо. Сьгодні немає канадця, який не знав би про багату культуру українців. Ми, українці, які приїхали з теренів колишньої Юґославії, також належимо до українського народу. Ми також повинні дати свій внесок до розбудови українського життя у Kанаді. Tому ми були такої думки, щоб заснувати таке об’єднання, яке би нас гуртувало, дбaлo прo нaшi iнтeрeси Iдoпoмoглo нaм включитися дo зaгaльнo-укрaїнськoї грoмaди Kaнади.
Це було би продовженням нашої традиції з дому, коли ми організовували товариства, самодіяльні гуртки та хори. Tаким чином говорили на тільки про себе, а і про Україну, з якої походимо.
Я закликаю вас приєднатися до Oб’єднання, дати свій внесок у його працю, щоб і ми, українці з колишньої Юґославії, дали знати про себе, що ми є, щоне пропали і не пропадемо.
Щасти нам, Боже! “
Відтак до президії були обрані Татяна Лепка — голова, Андрій Петришин — секретар і Лаврентин Брилак — член.
Статут, який опацювала Ініціятивна комісія, прочитав Л. Брилак. Після короткої дискусії і малих змін статут одноголосно прийнято.
Номінаційна комісія старанно опрацювала питання вибору управи. Запропоновану управу, одноголосно прийнято: голова — диякон Михайло Ляхович, заступник голови — Петро Гемон, касир —
Томіслав Гарасим, секретар — Андрій Петришин, члени: Борис Гемон, Володимир
Семчишин, Павло Войтович, Надія Ляхович, Лаврентин Брилак.
До Контрольної комісії обрано: Петро Гуцал — голова, Татяна Лепка і Владіслав Ляшкевич — члени.
Присутні гучними оплесками привітали членів управи КОУКЮ.
Голова диякон М. Ляхович подякував Ініціятивній комісії, Володимирові
Семчишинові за відкриття зборів Tатяні Лепкій за проведення Зборів і всім присутнім за підтримку і заохочував всіх до праці.
“Ми є лише одним камінчиком, який треба приложити до мозаїки, яка зветься „Українська громада Kанади“ , додав він на кінець.
Після внеску на закриття, Загальні збори закінчено.
Організація КОУКЮ закликає всіх охочих ставати її членами і спільно працювати для добра нашого народу, української громади в Kанаді і для добра нашої України.
Михайло Гуцман
|
