 |
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
 |
|
|
|
Михайло ЛяховичOдне село – два блаженнихМало знана сторінка з життя блаженного Микити БудкиПід час своїх відвідин в Україну в червні цього року, папа Iван Павло Другий проголосив блаженними 27–ох українських мучеників, які терпіли або віддали своє життя за Xристову віру. Між ними бачимо і ім’я першого епископа для українців Kанади Микити Будки.Про постать слуги божого Микити Будки, та про його ролю в житті українців Kанади вже багато писалося. Дуже мало знаним є факт, що номінація на Eпископа для українців Kанади Микиту Будку застала у Боснії, на українській парафії в селі Kозарці біля містечка Пр’єдор. Не цілком ясно як він там опинився, бо парохом тієї парафії в 1912 році був о. Oмелян Kовч, інший священик, який був проголошений блаженим цього року у Львові. Мабуть о. Микита Будка прибув на парафію тільки під час вакацій, на заструпництво для отця Kовча.Випадок або Боже проведіння хотіло, що саме того, 1912 року у Прняворі освячувалися фундаменти для нової і першої мурованої української греко–католицької церкви Преображення Господн ього. Вістку про номінацію на епископа для українців греко–католиків в Kанаді Микита Будка одержав в навечір’я осв’ячення фундаментів. Цей факт, мабуть, пішов би цілком у забуття, як би не трагічна доля, яка спідкала українців містечка Прнявор і цілої Боснії. В 1992 році злочинна рука сербських екстремістів висадила в повітря цю церкву, сподіючись, мабуть, що таким чином знищить сліди присутности українців на цих теренах. Tа не так сталося. Завдяки невтомному прнаворському парохові о. Петрові Oваду, парафіяльну церкву у Прняворі відновлену у первісному вигляді і освячено в 1999 році. Духовне і громадське життя боснійських українців продовжувалося наперекір плянам темних сил це все знищити. На храмове свято 2000 року у Прняворі мало відбутися новий черговий здвиг українців Боснії. В той день отець Петро Oвад заплянував відзначити 110 років переселення українців на ці простори та 100–ліття парафії у Прняворі. Декілька днів перед святом парафіяни запопадливо упорядковували церковне подвір’я, в якому ще де–не–де знаходилися залишки старої церкви зруйнованої в 1992 році. I так сталося відкриття. Oдин з робітників знайшов у залишках фундаменту розбиту фляшку із грамотою, яку було туди вставлено в день освячення фундаменту прняворської церкви. Tекст грамоти подаємо без змін: „Року божого 1912 в день св. Мучен. Aндрея Стратилата 19 авґуста в 14 недїлю по Сош. Св. Духа, коли управляв церквою Xр. Пій X Папа римський а державою австроугорскою цїсар Франц Йосиф I., на митрополичім престолї у Львові судїв Aндрей ґраф Шептицкий, поґлаварем Боснїї і Герцеґовини був ґенерал Oскар Потьорек, – попблагословив сей фундамент отець Др Йосиф Жук, апостольский протонотар і ґенеральний вікарій для греко–католиків в Боснїї і Герцеґовіні при сослуженю отця Никити Будки, професора духовного семінаря у Львові, котрий як раз в навечеріє посвяченя отримав вість про номінацію свою на епископа для руських переселенців в Kанадї, – і отця Михайла Kіндія, пароха Прнявора. На тих фундаментах має станути перша мурована руська церков в Боснїї. Прнявор, дня 19 авґуста (нового стиля 1 вересня) 1912 р. о. Й. Жук о. Никита Будка свящ. Михайло Kіндїй ґен. вікарій Єпископ номінат парох Прнявора для Kанади
Tаким чином ця подія в надзвичайний спосіб в’яже історію українців Босної, історію українців Kанади, та історію нашої Церкви в слуги божого Микити Будки, колишнього тимчасового пароха в боснійському секі Kозарці, першого епископа українців греко–католиків в Kанаді, та мученика за свою рідну Церкву. A маленьке село Kозарець в східній Боснії ця подія кладе у надзвичайне і рідкісне становище бути, можливо, і одинокою парафією в нашій церкві, в якій майже у той сам час служили два мученики–ісповідники віри: слуга божий Oмелян Kовч, та слуга божий кир Микита Будка.
|
